3. Мислення та розв’язання задач
З конкретно-психологічного боку мислення – це процес розв’язування задач. Як у теоретичному, так і в практичному мисленні задача визріває з проблемної ситуації.
Проблемною є будь-яка ситуація, практична або теоретична, в якій немає готового відповідного до обставин рішення і яка саме тому вимагає обдумування. Проблемна ситуація найчастіше не усвідомлюється повністю й існує настільки, наскільки в ній, так би мовити, «присутня» людина, яка її виявила.
Проблемна задача відрізняється від проблемної ситуації тим, що вона усвідомлена суб’єктом, об’єктивована й найчастіше описана словесно або в іншій знаковій (числовій, графічній) формі. Постановка задачі містить її аналіз і розуміння на певному рівні, попереднє визначення задуму вирішення, стратегії, плану дій. Вона обов’язково передбачає врахування можливих реально доступних і наявних засобів розв’язання задачі.
Схема етапів розумової дії
Задача
Усвідомлення питання
Поява асоціацій
Відсів асоціацій Поява припущення
Перевірка припущення (не підтвердилося)
Поява нового припущення
Перевірка (підтвердилося)
Розв’язання задачі
Дія
П
Б
Д
1
2
3
А
Е
В
Г
1 – відбір інформації
2 – розпізнавання образів
3 – оцінка можливостей відбору:
А – зовнішнє середовище
Б – критерії мети
В – пам’ять, яка зберігає образи
Г – пам’ять, яка зберігає результати попередніх рішень
ґ – критерії вибору
Д – рішення
4. Уява: поняття, види, форми
Уява – психічний (інтелектуальний) процес створення образів предметів, ситуацій, обставин шляхом установлення нових зв’язків між відомими образами та знаннями. Уява надає людині можливість виходити за межі реального світу, переміщувати речі та події в майбутнє, минуле, в інші світи та простори.
Уява пасивна – це щось на зразок сурогату реальності, її заміни в уяві. Пасивна уява може виникати довільно (тут йдеться про образи, створені спеціально, однак ніяк не з метою втілення їх у життя) або мимовільно (в умовах бездіяльності свідомості, під час сну, галюцинацій тощо).
В активній уяві можна виділити два типи – відтворюючу і творчу уяву.
Відтворювальна уява створює образи на основі опису (в широкому розумінні), який може проводитися в різних знакових системах, скажімо в словесній, числовій, формальній, графічній, нотній тощо. Відтворююча уява забезпечує перекодування інформації з однієї репрезентативної системи сприймання в іншу, наприклад, із зорової в слухову, і навпаки. Відтворююча уява, як правило, тісно пов’язана з творчою, і відділити їх не завжди вдається.
Творча уява вимальовує нові, оригінальні образи та ідеї. Саме вона, доповнюючи творче мислення і взаємодіючи з ним, становить основу людської творчості. Продуктом творчої уяви є художній образ.
Види
уяви
Мимовільна
(пасивна)
Довільна (активна)
Мрія
Творча
Те, що відтворюється
Синтез в уяві здійснюється в різних формах, які називаються прийомами уяви.