- •Плани щодо України:
- •Позиції українців щодо воюючих сторін Західна Україна
- •Воєнні дії на території України
- •Початок російської адміністрації Галичини
- •Перебіг воєнних дій на території України в 1915 – 1917 рр.
- •Соціально-економічне становище населення
- •На західній Україні
- •Поняття та терміни
- •Створення Центральної Ради
- •Українізація армії ( цим займалися самостійники):
- •Проголошення автономії. I Універсал
- •II Універсал Центральної Ради
- •Тимчасова інструкція
- •Корніловський заколот
- •З’їзд поневолених народів Росії
- •Демократична нарада в Петрограді
- •Події кінця вересня – початку листопада 1917 року
- •Більшовицький переворот. Боротьба за владу в Києві в листопаді 1917 року.
- •III Універсал Центральної Ради
- •Внутрішня та зовнішня політика цр
- •Ультиматум рнк
- •Встановлення радянської влади в Харкові
- •Похід більшовиків на Київ
- •IV Універсал цр
- •12 (25) Січня 1918 – IV універсал
- •Політика більшовиків у Києві
- •Вибори до Українських національних установчих зборів
- •Терміни й поняття
- •Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918 – 1920 рр.) Брестський мирний договір
- •Вступ німецько-австрійських військ на Україні
- •Гетьманат
- •Більшовики в листопаді 1918 р.
- •11 Листопада 1918 – Комп’єнське перемир’я, завершення Першої світової війни Директорія унр
- •Більшовицька агресія проти унр
- •Війська Антанти на Півдні України
- •Активізація військових дій радянської Росії проти унр
- •Причини поразки Директорії:
- •Зунр (Західноукраїнська народна республіка)
- •Польсько-український конфлікт
- •Причини поразки зунр
- •Політика радянського уряду в Україні 1919 року.
- •Поглинання пн Буковини, Бессарабії та Закарпаття іноземними державами
- •Україна в др. Пол. 1919 року
- •Контрнаступ об’єднаних українських армій
- •Поразка армії унр
- •Денікінський режим на Україні
- •Контрнаступ радянських військ і поразка Денікінців.
- •Україна на початку 1920 року Відновлення більшовицького режиму
- •Напрями комуністичного руху в Україні: кп(б)у, укп(б), укп
- •Варшавська угода та її наслідки.
- •Радянсько-польська війна
- •Ризький мирний договір
- •Розгром Врангеля
- •Припинення боротьби регулярних українських військ
- •Терор у Криму
- •Розгром Махна
- •Культура За Центральної Ради
- •Гетьманат
- •Директорія
- •Більшовики
- •Література
- •Поняття та терміни
- •Українська сср в умовах нової економічної політики (1921 – 1928 рр.)
- •Відбудова промисловості і сільського господарства:
- •Голод 1921 – 1923 рр.
- •Нова економічна політика (неп)
- •У 1929 р. Сталін заявив про згортання неПу. Входження України до складу срср
- •Статус усрр в срср
- •31 Січня 1924 – Конституція срср ( проект Калінін)
- •Ставлення політичних сил і населення України до її членства в срср
- •Культура і духовне життя
- •Поняття та терміни
- •Перехід до форсованої індустріалізації та директивного господарювання.
- •Причини форсованої індустріалізації:
- •Методи інтенсифікації виробництва:
- •I п’ятирічка
- •Наслідки політики форсованої індустріалізації:
- •Промисловість України на передодні Другої світової війни
- •Колективізація
- •Голодомор 1932 – 1933 рр.
- •Колгоспи після голодомору:
- •1937 – Завершення колективізації Громадсько-політичне життя.
- •Судові процеси
- •1934 – Перенесення столиці з Харкова до Києва Культура
- •Поняття та терміни
- •Західноукраїнські землі в 1920 – 1939 Українські землі у складі Польщі
- •Українські землі в складі Румунії
- •Українські землі в складі Чехословаччини
- •Поняття та терміни
- •Левицький Кость
- •Б обринський Георгій Олександрович
- •Грушевський Михайло Сергійович
- •Міхновський Микола Іванович
- •Єфремов Сергій Олександрович
- •Антонов-Овсієнко Володимир Олександрович
- •Коцюбинський Юрій Михайлович
- •Скоропадський Павло Петрович
- •Вітовський Дмитро Дмитрович
- •Петрушевич Євген
- •П етлюра Симон Васильович
- •Винниченко Володимир Кирилович
- •Боженко Василь Назарович
- •Махно Нестор Іванович
- •Тютюнник Юрій Йосипович
- •Х ристіян Георгійович Раковський
- •Каганович Лазар Мойсейович
- •М икола Олексійович Скрипник
- •Волобуєв Михайло Симонович
- •Бойчук Михайло Львович
- •Постишев Павло Петрович
- •Косіор Станіслав Вікентійович
- •Сталін Йосип Віссаріонович
- •Ш ептицький Андрей (1865 — 1944)
- •А вгустин Іванович Волошин ( 1874 – 1945)
Х ристіян Георгійович Раковський
Христіян Георгійович Раковський (Кристю Станчев) (1873 – 1941) – політичний і державний діяч УСРР. Народився у Градеці (Болгарія). До 1914 р. – активний учасник болгарського і румунського соціалістичного рухів. У 1918 р. вступив до лав більшовицької партії, обіймав посаду голови Верховної автономної колегії, заснованої в Одесі для боротьби проти контрреволюції в Україні. Захопившись ідеями інтернаціоналізму, поставив під сумнів існування окремої української нації. Але згодом змінив свої погляди і почав відстоювати розширення політичної та економічної самостійності УСРР. У 1923 р. виступив з критикою Сталіна з питань національного будівництва. Після цього був усунутий з посади голови уряду УСРР і відправлений послом спочатку до Англії, а потім – до Франції. Після повернення до СРСР був виключений з лав комуністичної партії, згодом репресований. Розстріляний в Орловській в’язниці.
Каганович Лазар Мойсейович
Ла́зар Мойсе́йович Каганович (*22 листопада 1893, Кабани — †26 липня 1991, Москва) — радянський партійний і державний діяч. Один з організаторів геноциду українців 1932—1933 років.
Н ародився у с. Кабани Київської губернії. За походженням єврей. З 1907 р. працював шевцем на взуттєвих підприємствах у Києві. З 1911 р., ставши членом РСДРП(б), брав активну участь у більшовицькому русі, входив до складу керівних органів більшовицьких організацій у Катеринославі (тепер Дніпропетровськ),Мелітополі, Юзівці (тепер Донецьк). 1917—1918 — очолював Поліський (Гомельський) комітет більшовицької партії. 1918—1922 — партійний функціонер у Нижньому Новгороді та Воронежі (Росія), Туркестані. 1922—1925 — завідуючий відділом ЦК РКП(б), секретар ЦК РКП(б). 1925—1928 — будучи генеральним секретарем ЦК КП(б)У, став запеклим противником українізації. У березні 1927 р. звинуватив у «націоналістичному ухилі» О.Шумського і керівника Закордонного бюро допомоги КПЗУ К.Саврича (Максимовича). Переслідував націонал-комунізм. 1928 — призначений секретарем ЦК ВКП(б), з 1933 р. очолював сільськогосподарський відділ ЦК ВКП(б). Був одним з найближчих прибічників Й.Сталіна. Беззастережно підтримував суцільну колективізацію, наполегливо добивався її реалізації шляхом застосування репресивних заходів щодо селянства, в першу чергу українського. 6 липня 1932 р. на конференції КП(б)У разом з В.Молотовим звинуватив керівників КП(б)У у провалі колективізації і виступив проти пропозиції українських комуністів зменшити норми хлібозаготівель в Україні, значно завищені плани яких стали однією з головних причин голоду 1932—1933 років. 1935—1945 — керував роботою наркоматів СРСР з важкої і нафтової промисловості, шляхів сполучення З серпня 1938 р. — заступник голови Раднаркому СРСР. У березні 1947 р. знову був призначений першим секретарем ЦК КП(б)У. Продовжував традиційну для більшовиків політику репресій проти української інтелігенції, звинувативши її в «українському буржуазному націоналізмі», провів обширну чистку серед українських національних кадрів. Брав активну участь у ліквідації націоналістичного підпілля та особисто керував боротьбою проти частин Украінської Повстанської Армії. У грудні 1947 р. відкликаний до Москви. Після смерті Й.Сталіна очолював ряд міністерств, був першим заступником голови Ради Міністрів СРСР. 1957 — разом з В.Молотовим, Г.Маленковим, Д.Шепіловим та ін. створив опозиційну тодішньому партійному курсу групу, яка зробила спробу змістити з посади першого секретаря ЦК КПРС М.Хрущова. У червні 1957 р. на Пленумі ЦК всіх членів групи (зокрема, і Кагановича) було усунено від керівних державних і партійних посад. 1962 — виключений із КПРС, після чого реальної участі у політичному житті не брав.
Олександр Якович Шумський
О лександр Якович Шумський (1890 – 1946) – партійний і державний діяч. Народився у Волинській губернії в бідній селянській родині, у 1915 р. вступив до Московського ветеринарного інституту, тоді ж приєднався до есерівського руху. Член Центральної Ради. Один із лідерів боротьбистів. Прихильник незалежності КП(б)У від РКП. В 1924 – 1927 р. – нарком освіти УСРР, прихильник політики українізації. У лютому-березня 1927 р. на об’єднаному пленумі ЦК і ЦКК КП(б)У звинувачений у «націоналістичному ухилі» (т. зв. шумськізм). Звільнений з посади наркома освіти і направлений у Москву на роботу до профспілок. У 1933 р. засуджений до 10 років виправно-трудових таборів, а в 1935 р. – на засланні. Був убитий у Саратові в 1946 р.