- •1.Місце й роль інформаційного менеджменту в системі знань про управління.
- •2.Основні положення нової парадигми управління інформаційної установи в умовах ринкової економіки.
- •3.Підходи до вивчення змісту поняття «інформаційний менеджмент».
- •4. Мета і стратегічні завдання інформаційного менеджменту.
- •5.Оперативні та адміністративні завдання інформаційного менеджменту.
- •6.Структура знань інформаційного менеджменту.
- •7.Етапи розвитку інформаційного менеджменту.
- •8.Класифікація інформації у галузі управління.
- •9.Етапи інформаційного забезпечення процесу прийняття управлінського рішення.
- •10. Якісні, ціннісні та кількісні властивості управління інформації.
- •11.Зміст понять «інформаційні ресурси», «державні інформаційні ресурси», «ресурси інформаційної сфери».
- •12. Обов’язки держави, як власника інформаційних ресурсів.
- •13. Структура управління державними інформаційними ресурсами.
- •14. Напрямки реалізації процесу управління інформаційними ресурсами.
- •15.Обов’язки інформаційного менеджера.
- •17.Класифікація автоматизованих систем управління запропонована і. Корпачовим.
- •18.Класифікація автоматизованих систем управління за рівнем управління, часовим горизонтом.
- •19.Класифікація автоматизованих систем управління за рівнем механізації та сферою функціонування.
- •20.Класифікація автоматизованих систем управління за видами управлінського поцесу та функціональним призначенням.
- •21. Класифікація автоматизованих систем управління за рівнем механізації та сферою функціонування.
- •22. Економічна ефективність впровадження та використання асу в діяльності підприємства.
- •23. Організаційна ефективність впровадження та використання автоматизованих систем управління в діяльності підприємства.
- •24. Етапи впровадження асу:
- •25.Методологія впровадження асу.
- •26.Завдання проектних груп . Їх види.
- •27.Зміст поняття «синдром інформаційного перенавантаження».
- •28.Законодавче забезпечення діяльності установ інформаційної сфери.
- •29.Сутність понять «консалтинг», «інформаційний консалтинг», «іт-консалтинг».
- •30. Характерні риси та завдання інформаційного консалтингу.
- •31. Послуги інформаційного консалтингу.
- •32. Етапи проведення інформаційного консалтингу.
- •33. Зміст поняття «моделювання», «модель», «інформаційна модель».
- •34. Характеристика методики idef1.
- •35. Етапи проведення інформаційного моделювання.
- •36. Інформаційні ресурси як об’єкт інформаційного менеджменту.
- •37. Обов’язки та права держави як власника інформаційних ресурсів.
- •38. Структура системи управління державними інформаційними ресурсами.
- •39.Напрямки реалізації системи управління державними інформаційними ресурсами.
- •40.Характеристика інформації як об’єкту захисту.
- •41.Структура системи захисту інформації.
- •42.Об’єкти та методи захисту інформації.
- •43.Особливості інформаційного забезпечення процесу у правління.
- •44.Структура прийняття управлінських рішень.
- •45.Експертні оцінки прийняття управлінських рішень.
- •46.Проблеми та помилки при застосуванні експертних технологій.
19.Класифікація автоматизованих систем управління за рівнем механізації та сферою функціонування.
За рівнем автоматизації процесів управління — інформаційно-пошукові, інформаційно-довідкові, інформаційно-керівні, системи підтримки прийняття рішень, інтелектуальні АС.
Інформаційні системи управління технологічними процесами (АСУ ТП) керують станом технологічних процесів (робота верстата, домни тощо). Перша й головна відмінність цих систем від розглянутих раніше полягає передусім у характері об’єкта управління – для АСУ ТП це різноманітні машини, прилади, обладнання, а для державних, територіальних та інших АСУ – це колективи людей. Друга відмінність полягає у формі передачі інформації. Для АСУ ТП основною формою передачі інформації є сигнал, а в інших АСУ – документи.
Залежно від мети функціонування та завдань, які покладені на АС на етапах збору та змістової обробки даних, розрізняють такі типи АС:
інформаційно-пошукові;
інформаційно-довідкові;
інформаційно-управляючі (управлінські);
інтелектуальні інформаційні системи та системи підтримки прийняття рішень.
Інформаційно-пошукові системи (ІСП) орієнтовані на розв’язування завдань пошуку інформації. Змістова обробка інформації в таких системах відсутня.
В інформаційно-довідкових системах (ІДС) за результатами пошуку обчислюють значення арифметичних функцій.
Інформаційно-управляючі, або управлінські, системи (відомі у вітчизняній літературі під назвою «автоматизовані системи організаційного управління») являють собою організаційно-технічні системи, які забезпечують вироблення рішення на основі автоматизації інформаційних процесів у сфері управління. Отже, ці системи призначені для автоматизованого розв’язування широкого кола завдань управління.
До інформаційних систем нового покоління належать системи підтримки прийняття рішень (СППР) та інформаційні системи, побудовані на штучному інтелекті (інтелектуальні АС).
Класифікація автоматизованих систем управління з погляду рівня механізації управлінські системи можуть бути не механізовані, механізовані, автоматизовані і автоматичні. Для економічних об’єктів важко створити автоматичні системи управління (тобто такі, які б функціонували без участі людини), тому протягом останніх 30 років основна увага приділялась організації автоматизованих систем управління (АСУ).
Автоматизована система управління (АСУ) - система "людина - машина", що забезпечує ефективне функціонування об'єкта, в якій збір і переробка інформації, необхідної для реалізації управління, здійснюється із застосуванням засобів автоматизації і обчислювальної техніки. Технологічною основою АСУ є автоматизована інформаційна система (АІС) яка визначається за допомогою АСУ.
Класифікація автоматизованих систем управління та сферою функціонування вирізняють: державні, галузеві (сільське господарство), територіальні та інші системи. Державні АС — це автоматизована система державної статистики (АСДС), автоматизована система планових розрахунків (АСПР), автоматизована система фінансових розрахунків (АСФР), система управління національним банком (АСУ банк) та інші. Державні АС забезпечують формування характерної для них інформації і її використання як внутрішнє, так і в інших державних АС та АС нижчих рівнів. Особливо всеохопленою є статистична інформація, яка збирається і використовується на всіх рівнях.
Галузеві АС забезпечують управління підвідомчими структурними підрозділами і галуззю в цілому. Часто державні АС одночасно є і галузевими, оскільки функціонують у межах певного міністерства. У свою чергу галузеві поділяються на (АІС промисловості, АІС сільського господарства, АІС транспорту, АІС зв’язку, енергетики тощо).
Територіальні (регіональні) АС призначені для управління адміністративно-територіальним регіоном. Сюди належать АС області, міста, району. Ці системи виконують роботи з обробки інформації, яка необхідна для реалізації функцій управління регіоном, формування звітності й видачі оперативних даних місцевим і керівним державним та господарським органам.