- •Тема1 : Вступ . Предмет економічної та соціальної географії світу.
- •4. Розвиток економічної і соціальної географії в Україні.
- •Тема3: Політична карта світу ( продовження)
- •Типологія країн світу.
- •2. Типологія країн світу.
- •3. Державний устрій
- •4.Міжнародні організації
- •Тема 4. Світове господарство.
- •Розвиток нтп, наукоємність:
- •Рівень капіталовкладень в господарство та інфраструктуру.
- •Контрольні питання:
- •Класифікація природних ресурсів
- •Тема: Глобальні проблеми людства.
- •Тема Географія сільського господарства і транспорту
- •Тема: Географія промисловості світу
Розділ I . Загальна економіко-географічна характеристика світу.
Тема1 : Вступ . Предмет економічної та соціальної географії світу.
План:
Предмет об’єкт, основні завдання і функції економічної і соціальної географії.
Методи вивчення СЕГ.
Розвиток економічної і соціальної географії в Україні.
1.Економічна і соціальна географія – галузь науки , яка досліджує географічні основи світового господарства, глобальних проблем людства і світогосподарських зв’язків, а також територіальну організацію суспільства у світі і окремих країнах з урахуванням інтеграційних процесів у різних регіонах планети.
Соціально-економічна географія - та частина географічної науки, яка вивчає суспільство ( його соціальну і економічну сторони життя ).
Основним предметом вивчення СЕГ – є територіальна організація суспільства ( тобто закономірності розміщення суспільного виробництва, розселення населення, регіональні відмінності соціально-економічного розвитку у світі і окремих країнах).
Основним об’єктом дослідження : світове господарство, суспільство і його складові; територіальні, світогосподарські зв’язки ; господарство окремих країн і регіонів , міжнародний поділ праці , глобальні проблеми людства.
Структура СЕГ:
1. Географія промисловості - вивчає територіальні закономірності, умови і фактори формування промисловості у світовому масштабі.
Раціональне розміщення промисловості веде до раціонального використання природних ресурсів ( сировинних, матеріальних, трудових) і сконцентроване поблизу ринків збуту.
2. Географія сільського господарства - вивчає закономірності розміщення с/г виробництва на основі вивчення комлексу умов для його розвитку.
3.Географія транспорту – вивчає закономірності розміщення транспортної мережі і перевезень в комплексі із розвитком і розміщенням промислового виробництва , сільського господарства.
4.Географія населення або демогеографія – галузь географічної науки, що вивчає населення, його природний і механічний рух, статеву і вікову структури, проблеми, пов’язані з процесами формування і розміщення населення і населених пунктів на певній території чи у світі, народонаселення світу і окремих країн.
Завдання економічної і соціальної географії
дослідження окремих країн
дослідження географічних аспектів і глобальних проблем людства
політико-географічні дослідження країн світу
економіко-географічне вивчення інтеграційних процесів у різних регіонах (інтеграційні процеси - об’єднувальні процеси в єдине ціле).
Функції СЕГ
теоретична- адекватне ( відповідне, тотожне ) відображення суттєвих властивостей , процесів , характерних для об’єкта вивчення;
практична - пошук практичного застосування фундаментальних положень науки, їх впровадження у практику, регулювання територіальної організації суспільства;
осітня - популяризація (виклад чого-небудь у загальнодоступній, дохідливій формі) знань у навчальних закладах;
виховна - формування почуття патріотизму, поваги до інших націй , екологічне виховання.
2. Метод - це система прийомів і способів пізнання загальних закономірностей і вивчення конкретних об’єктів.
1.Порівняльний - один із традиційних, оскільки вивчає території, які відмінні між собою природніми, господарськими, демографічними особливостями «Все пізнається в порівнянні», тобто встановлюється подібність і відмінність об’єктів пізнання”.
2.Історичний - вивчає особливості соціально-економічної характеристики світу, окремих країн, передбачає вивчення всіх змін географічних об’єктів, що відносяться до різних історичних епох, періодів.
3.Статистичний - метод вивчення розвитку і розміщення господарства і населення шляхом накопичення, аналізу цифрового матеріалу ( про господарство і населення), аналізу народногосподарських показників, переписами населення, прив’язаних до певної території і форм економічної діяльності.
4.Картографічний - досліджує населення і господарство шляхом використання карт, в першу чергу тематичних. З одного боку вони є наслідком і результатом вивчених процесів, відображених у вигляді карт, з другого боку є засобом пізнання даного предмету. Дає можливість нанести множину об|’єктів, показати їх взаєморозташування і взаємозв’язки.
3. Дослідження власне географічних ( у сучасному розумінні ) проблем в Україні почалися з 2 половини 19 століття. Одним з передовиків українського географічного народознавства ( етнографії,економічної географії ) був Павло Платонович Чубинський ( 1839-1884) дослідник – народознавець, вивчав етнографію, статистику України, Білорусії, Молдови, прихильник національного відродження України, автор « Ще не вмерла Україна» ( 1867 р. )
Загальновизнаним дослідником з економічної географії був Костянтин Григорович Воблий ( 1876-1948р), працював у вузах Києва,- завідувач кафедри економічної географії в КДУ, автор одного з перших підручників з економічної географії України ( 1922 р ).
Досліджував питання:
- економічного районування;
- розміщення продуктивних сил;
- комплексного розвитку економіки районів;
- демографії;
- історії розвитку народного господарства країни;
- популяризував географію України за кордоном.
Володимир Олександрович Геринович ( 1883-1949р.) працював у Львівському торгово-економічному інституті, автор праць з економічної географії України, її регіонів, розробляв теорію методики географічної науки.
Олексій Тимофійович Діброва ( 1904-1974 р.) автор підручника з економічної географії для середніх шкіл і вузів.
Володимир Михайлович Кубійович ( 1900-1985 р.).Досліджував життя населення і особливості розвитку господарства Карпат.
Заставний , Масляк, Шаболій - проводили народознавчі дослідження.
Контрольні питання
1. Предмет, об’єкт, завдання і функції соціально-економічної географії.
2. Структура соціально-економічної географії.
3. Методи вивчення, розвитку та розміщення населення і господарства.