Розділ I . Загальна економіко-географічна характеристика світу.

Тема1 : Вступ . Предмет економічної та соціальної географії світу.

План:

1. Предмет об’єкт, основні завдання і функції економічної і соціальної географії.

2. Методи вивчення СЕГ.

3. Розвиток економічної і соціальної географії в Україні.

1.Економічна і соціальна географія – галузь науки , яка досліджує географічні основи світового господарства, глобальних проблем людства і світогосподарських зв’язків, а також територіальну організацію суспільства у світі і окремих країнах з урахуванням інтеграційних процесів у різних регіонах планети.

Соціально-економічна географія - та частина географічної науки, яка вивчає суспільство ( його соціальну і економічну сторони життя ).

Основним предметом вивчення СЕГ – є територіальна організація суспільства ( тобто закономірності розміщення суспільного виробництва, розселення населення, регіональні відмінності соціально-економічного розвитку у світі і окремих країнах).

Основним об’єктом дослідження : світове господарство, суспільство і його складові; територіальні, світогосподарські зв’язки ; господарство окремих країн і регіонів , міжнародний поділ праці , глобальні проблеми людства.

Структура СЕГ:

1. Географія промисловості - вивчає територіальні закономірності, умови і фактори формування промисловості у світовому масштабі.

Раціональне розміщення промисловості веде до раціонального використання природних ресурсів ( сировинних, матеріальних, трудових) і сконцентроване поблизу ринків збуту.

2. Географія сільського господарства - вивчає закономірності розміщення с/г виробництва на основі вивчення комлексу умов для його розвитку.

3.Географія транспорту – вивчає закономірності розміщення транспортної мережі і перевезень в комплексі із розвитком і розміщенням промислового виробництва , сільського господарства.

4.Географія населення або демогеографія – галузь географічної науки, що вивчає населення, його природний і механічний рух, статеву і вікову структури, проблеми, пов’язані з процесами формування і розміщення населення і населених пунктів на певній території чи у світі, народонаселення світу і окремих країн.

Завдання економічної і соціальної географії

• дослідження окремих країн

• дослідження географічних аспектів і глобальних проблем людства

• політико-географічні дослідження країн світу

• економіко-географічне вивчення інтеграційних процесів у різних регіонах (інтеграційні процеси - об’єднувальні процеси в єдине ціле).

Функції СЕГ

• теоретична- адекватне ( відповідне, тотожне ) відображення суттєвих властивостей , процесів , характерних для об’єкта вивчення;

• практична - пошук практичного застосування фундаментальних положень науки, їх впровадження у практику, регулювання територіальної організації суспільства;

• осітня - популяризація (виклад чого-небудь у загальнодоступній, дохідливій формі) знань у навчальних закладах;

• виховна - формування почуття патріотизму, поваги до інших націй , екологічне виховання.

2. Метод - це система прийомів і способів пізнання загальних закономірностей і вивчення конкретних об’єктів.

1.Порівняльний - один із традиційних, оскільки вивчає території, які відмінні між собою природніми, господарськими, демографічними особливостями «Все пізнається в порівнянні», тобто встановлюється подібність і відмінність об’єктів пізнання”.

2.Історичний - вивчає особливості соціально-економічної характеристики світу, окремих країн, передбачає вивчення всіх змін географічних об’єктів, що відносяться до різних історичних епох, періодів.

3.Статистичний - метод вивчення розвитку і розміщення господарства і населення шляхом накопичення, аналізу цифрового матеріалу ( про господарство і населення), аналізу народногосподарських показників, переписами населення, прив’язаних до певної території і форм економічної діяльності.

4.Картографічний - досліджує населення і господарство шляхом використання карт, в першу чергу тематичних. З одного боку вони є наслідком і результатом вивчених процесів, відображених у вигляді карт, з другого боку є засобом пізнання даного предмету. Дає можливість нанести множину об|’єктів, показати їх взаєморозташування і взаємозв’язки.

3. Дослідження власне географічних ( у сучасному розумінні ) проблем в Україні почалися з 2 половини 19 століття. Одним з передовиків українського географічного народознавства ( етнографії,економічної географії ) був Павло Платонович Чубинський ( 1839-1884) дослідник – народознавець, вивчав етнографію, статистику України, Білорусії, Молдови, прихильник національного відродження України, автор « Ще не вмерла Україна» ( 1867 р. )

Загальновизнаним дослідником з економічної географії був Костянтин Григорович Воблий ( 1876-1948р), працював у вузах Києва,- завідувач кафедри економічної географії в КДУ, автор одного з перших підручників з економічної географії України ( 1922 р ).

Досліджував питання:

- економічного районування;

- розміщення продуктивних сил;

- комплексного розвитку економіки районів;

- демографії;

- історії розвитку народного господарства країни;

- популяризував географію України за кордоном.

Володимир Олександрович Геринович ( 1883-1949р.) працював у Львівському торгово-економічному інституті, автор праць з економічної географії України, її регіонів, розробляв теорію методики географічної науки.

Олексій Тимофійович Діброва ( 1904-1974 р.) автор підручника з економічної географії для середніх шкіл і вузів.

Володимир Михайлович Кубійович ( 1900-1985 р.).Досліджував життя населення і особливості розвитку господарства Карпат.

Заставний , Масляк, Шаболій - проводили народознавчі дослідження.

Контрольні питання

1. Предмет, об’єкт, завдання і функції соціально-економічної географії.

2. Структура соціально-економічної географії.

3. Методи вивчення, розвитку та розміщення населення і господарства.