64

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙУНІВЕРСИТЕТ

імені Володимира Даля

Методичні вказівки

для підготовки до державних іспитів

(для студентів напряму 0304 «Право»)

«До друку, у світ дозволяю»

Проректор___________

Протокол № ___ від 2009 р.

Укладачі Лазор Л.І.

Лазор В.В.

Кузнєцов О.О.

Шамшина І.І.

Церковна А.О.

Весь цифровий та фактичний матеріал,

Бібліографічні відомості перевірені.

Написання одиниць відповідає стандартам

Луганськ 2009

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙУНІВЕРСИТЕТ

імені Володимира Даля

Методичні вказівки

для підготовки до державних іспитів

(для студентів напряму 0304 «Право»)

Затверджено

на засіданні кафедри

правознавства

Протокол № 9 від “05”_02_ 2009р.

Луганськ 2009

УДК 340.111.5(07)

Методичні вказівки для підготовки до державних іспитів (для сту­дентів напряму 0304 "Право") / Укладачі: Л.І. Лазор, В.В. Лазор, О.О. Кузнєцов, І.І. Шамшина, А.О. Церковна. - Луганськ: Вид-во СНУ ім. В.Даля, 2009. - 64 с.

Методичні вказівки включають зміст, загальні положення та програми державних іспитів з дисциплін: ''Теорія держави і права", "Цивільне та сімейне право", "Трудове право".

У програмах визначені вимоги до вивчення змісту дисциплін, формулюються цілі дисциплін, які враховують потреби юридичної діяльності за сучасних умов.

Програми чітко структуровані, відображають найбільш суттєві сторони правового управління як органічної частини соціального управління та самовряду­вання. Це дозволяє успішно вирішити головне завдання - допомогти студентам-випускникам найкраще підготуватись до складання іспиту з професійних та фун­даментальних дисциплін з урахуванням потреб сучасної теорії та практики підго­товки юристів-спеціалістів.

Нормативні акти та література відповідають запропонованій темі.

Укладачі Л.І. Лазор, проф.

В.В. Лазор, проф.

О.О. Кузнєцов, доц.

І..І. Шамшина, доц.

А.О. Церковна, доц.

Відп. за випуск О.О. Кузнєцов, доц.

Рецензент О.Г. Чутчева, доц.

Загальні положення

Продуктивність навчання студентів за напрямом "Право" виз­начається не тільки змістом досліджуваних дисциплін. Вона багато у чому залежить від своєчасності, оперативності, глибини й об'єктивності контролюючого процесу. Тому різноманітні види контролю, передбачені освітньо-кваліфікаційною програмою за напрямком "Право", є необхідним струк­турним компонентом навчання. При цьому дуже важливо забезпечити органічне включення контролю у навчальний процес, досягнення того, щоб контроль не був відособленим елементом навчального процесу, а викону­вав навчальні функції, що розвивають і виховують.

За часом педагогічний контроль поділяють на поточний, тематич­ний, проміжний, підсумковий. Одним із різновидів останнього на юридичному факультеті є державний іспит, на який виносяться фунда­ментальні, базові дисципліни (теорія держави і права; цивільне і сімейне право; трудове право).

Державний екзамен з найважливіших правознавчих дисциплін виконує кілька взаємозалежних між собою функцій. По-перше, виявляє рівень фахових знань, умінь і навичок, засвоєних студентами у процесі 4-х років навчання, має діагностичне значення. По-друге, реалі­зуються навчальна і розвиваюча функції державного іспиту. Вони спрямо­вані на обґрунтоване закріплення студентами навчального матеріалу, а також на формування в них творчого ставлення до змісту юридичних дисциплін. З ними безпосередньо пов'язана виховна функція, тому що наявність системи підсумкового контролю дисциплінує й організує поведінку тих, хто навчається, породжує прагнення розвину­ти свої здібності.

Здійснюючи діагностичну функцію, державний іспит забезпечує зворотний зв'язок між студентами і викладачами, надає педагогам об'єктивну інформацію про ступінь засвоєння навчального матеріалу, своєчасно виявляє недоліки і прогалини у знаннях. Порівняльний аналіз результатів контролю дає можливість виробити критерії оцінки роботи викладачів, з’ясувати причини успіхів і невдач, виявити і поширити найбільш вдалі форми і методи педагогічного досвіду.

Відповідно до Положення про державну екзаменаційну комісію, організація і прийом державного екзамену з теорії держави і права, цив­ільного і сімейного права, а також трудового права, проводиться держав­ною комісією. До її складу входять: голова комісії, викладачі навчального закладу, практичні працівники. Екзаменатором призначаються викладачі відповідної кафедри.

Іспит проводиться за квитками, що містять у собі три питання. У квитках з дисципліни "Теорія держави і права" одне питання присвячене державі, два - праву. У квитках з двох інших дисциплін одне питання - із загальної частини, інші - з особливої. Державні іспити проводяться в усній формі, тому, готуючись до відповіді, доцільно скласти для себе тезовий план. Для успішної здачі іспиту необхідно дати змістовні відповіді на всі три питання квитка, вміло поєднавши при цьому абстрактні теоре­тичні положення з результатами юридичної практики. Члени екзаменац­ійної комісії можуть задавати уточнюючі питання при не­повноті, логічній суперечливості відповіді.

В основу критеріїв оцінки знань студентів на державному іспиті покладено освітньо-кваліфікаційні вимоги, запропоновані освітньою програмою підготовки бакалаврів за напрямом "Право". Ці ви­моги складаються з характеристик знань, умінь і навичок, які повинен мати бакалавр права.

Що стосується загальних вимог, то бакалавр права повинен мати спеціалізовані знання, бути переконаним в їх соціальній доцільності і корис­ності, вміти застосовувати їх у своїй фаховій діяльності. Правові знання формуються з всебічних і глибоких знань системи права, її основ­них принципів і тенденцій розвитку, розуміння процесів його реалізації, впевненості у необхідності всебічного набуття цих знань у процесі здійснення своєї діяльності, майстерного вміння користуватися повним арсеналом юридичних засобів при вирішенні будь-якої юридичної справи. Рівень професійно-правової культури повинен мати тенденцію до вдос­коналення.

Бакалавр права повинен мати відповідний рівень політичної, етичної і психологічної культури. Він повинен мати чітко сформовані принципові засади світогляду, філософське, економічне, політичне мис­лення; розбиратися у проблемах ринкової економіки, соціальних, націо­нальних, історичних і демографічних процесах розвитку товариства. Він має брати участь у громадському житті, формуванні правової свідо­мості і цивілізованих взаємин усіх членів товариства.