- •1.1. Економіко-географічне розташування
- •Промисловість
- •Сільське господарство
- •1.2. Основні підприємства імпортери та експортери
- •1.3.Аналіз існуючих вмк та транспортної інфраструктури
- •1.4. Розрахунок розміщення вмк
- •2.1. Загальні вимоги до вмк
- •2.3. Розрахунок відділу митного оформлення.
- •2.5. Визначення показників функціонування складів
- •2.7. Розрахунок площ додаткових приміщень
- •2.8. Ескізний проект розміщення приміщень на території вмк
- •Згідно наказу дмсу від 7 жовтня 2003 року n 674 «Про затвердження Положення про склади тимчасового зберігання». Власник стз забезпечує:
- •3.1. Складське обладнання
- •3.3. Додаткове обладнання
- •3.4. Освітлення та сигналізація
2.5. Визначення показників функціонування складів
Виконати розрахунки показників ефективності використання площі складу для двох методів визначення вантажної площі складу.
Основним показником, що характеризує складське приміщення, є розмір загальної площі складу.
Загальна площа складу підрозділяється на такі складові:
- вантажну або корисну площу, зайняту безпосередньо матеріальними цінностями або пристроями для їх зберігання;
- оперативну – зайняту приймальними, сортувальними, комплектувальними і відпускними майданчиками, а також стелажами;
- конструктивну – зайняту перегородками, колонами;
- службову – зайняту під контори і побутові приміщення.
Визначення розміру вантажної (корисної) площі може проводитися двома методами:
-за питомим навантаженням;
-за допомогою об’ємних вимірників.
Вихідні дані до виконання завдання:
Максимальний розмір запасів, що підлягають зберіганню, т:
=4+0,3 24=11,2
Допустиме навантаження на 1 м2 корисної площі складу, т:
= 0,2+0,02 24=0,68 Коефіцієнт використання загальної площі складу:
= 1
Коефіцієнт заповнення об’єму комірки:
= 0,3+0,02 24=0,78
Коефіцієнт заповнення об’єму комірки:
= 0,1+0,03 24=0,82
Річний вантажообіг складу:
= 100+0,9 24=121,6
1.За методом питомого навантаження розмір корисної площі визначається за формулою:
(2.38)
де - корисна площа складу, м2;
- максимальний розмір запасів, що підлягають зберіганню, т;
- допустиме навантаження на 1 м2 корисної площі складу, т.
(м ) (2.39)
У цьому випадку загальна площа визначається за формулою:
(2.40)
де - коефіцієнт використання загальної площі складу.
(м )
2.За методом об’ємних вимірників розмір вантажної площі визначається:
Корисна площа складу визначається за формулою:
(2.41)
- площа, зайнята одним стелажем, м2;
- кількість стелажів для зберігання, шт.
(м )
Кількість стелажів для зберігання вантажів визначається за формулою:
(2.42)
- загальна кількість комірок стелажів, необхідних для зберігання максимального запасу, шт.;
- кількість комірок у даному стелажі, шт;
(2.43)
де - об’єм комірок стелажу, м2;
- питома вага матеріалу, що зберігається, т/м3;
- коефіцієнт заповнення об’єму комірки.
Визначаємо показники ефективності за методом питомого навантаження:
До показників ефективності використання площі складу належать:
- коефіцієнт використання складської площі є співвідношенням корисної (вантажної) площі до загальної площі складу:
(2.44)
Коефіцієнт використання об’єму складу характеризується використанням не тільки площі, але і висоти складських приміщень і визначається за формулою:
(2.45)
Де - корисний об’єм, що визначається добутком вантажної площі на корисну висоту ( тобто висоту стелажів);
- загальний об’єм складу, що визначається добутком загальної площі на основну висоту (тобто висоту від підлоги складу до виступаючих частин перекриття, що обмежують складування вантажу).
Питоме середнє навантаження на 1 м2 корисної площі показує, яка кількість вантажу розміщується одночасно на кожному квадратному метрі корисної площі складу:
(2.46)
- питоме навантаження на 1 м2 корисної площі, т/м2;
- кількість вантажу, що одноразово зберігається, або максимальний запас матеріалів, що зберігається на складі, т.
Вантажонапруженість 1 м2 загальної площі складу протягом року визначається за формулою:
(2.47)
Де - річний вантажообіг складу, т.
Коефіцієнт вантажонапруженості дає можливість порівняти використання складських приміщень та їх пропускну спроможність за даний період.
Визначаємо показники ефективності за методом об’ємних вимірників:
- коефіцієнт використання складської площі:
-коефіцієнт використання об’єму складу:
(2.48)
-питоме середнє навантаження на 1 м2 корисної площі:
(2.49)
Вантажонапруженість 1 м2 загальної площі складу протягом року:
(2.50)
Висновки
Дані розрахунки проводилися для універсального стелажа, висота якого складає 1,8 м. , довжина 0,9 м., глубина 0,46 м. Висота від підлоги складу до виступаючих частин перекриття, що обмежують складування вантажу дорівнює 2,5 м. Кількість ячейок в даному стелажі - 4 (www.ssk.ua).Аналізуючи показники ефективності, то доцільніше буду використовувати метод питомого навантаження. Згідно цього методу корисна площа складу дорівнює 16,47 м2 загальна площа складу повинна дорівнювати 16,47 м2 .
2.6. Розрахунок площі ЗМК
Зона митного контролю (ЗМК) – місце, визначене митними органами в пункті пропуску через митний кордон України, або в інших місцях митної території України, в межах якої здійснюються митні процедури.
Територія, відведена під зону митного контролю, може бути наступних типів:
1) відкритого типу;
2) закритого типу;
3) адміністративні приміщення.
Вихідні дані:
Інтенсивність надходження автомобілів в день:
λ=100+№в*5 (2.51)
λ – інтенсивність надходження автомобілів в день.
λ=100+24*5=220
Троб =8(год.)
Троб – робочий день працівника митниці.
tобс =0,3(год.)
tобс – час обслуговування одного автомобіля.
Визначаємо інтенсивність обслуговування:
(2.52)
Робс – імовірність того, що автомобілі будуть обслужені
Робс =0,9
Розраховуємо необхідну кількість постів обслуговування:
(2.53)
1) Визначаємо площу відкритої зони митного контролю:
SB =ДВ*ШВ (м2) (2.54)
SB =32,5*8,9=289,25 (м2)
ДВ – довжина відкритої ЗМК
ДВ =n·f+(n+1) · кВ (2.55)
ДВ =6·2,5+(6+1) · 2,5=15+17,5=32,5(м)
f – ширина автомобіля
кв – коефіцієнт, який враховує ширину технологічного проїзду
кв =2,5(м)
ШВ – ширина відкритої ЗМК
ШВ =LАВТ +2м (2.56)
ШВ =6,9 +2=8,9(м)
LАВТ - довжина автомобіля.
2) Визначаємо площу закритої ЗМК.
SЗ =ДЗ*ШЗ (м2) (2.57)
SЗ =25,5*9,9=252,45(м2)
ДЗ – довжина закритої ЗМК
ДЗ=n·f+(n+1) · кзак (2.58)
кзак =1,5
ДЗ =6·2,5+(6+1) · 1,5=15+10,5=25,5(м)
ШЗ – ширина закритої ЗМК
ШЗ=LАВТ +2м* кзак (2.59)
ШЗ=6,9+2*1,5=6,9+3=9,9(м)
3) Визначаємо площу проїзду:
SПР = ДП*ШП(м2) (2.60)
ДП =ДВ =22,5(м)
ШП=8(м)
SПР = 22,5*8=180(м2)
4) Визначаємо площу адміністративних приміщень:
SАДМ = ШЗ*(ДВ -ДЗ)(м2) (2.61)
SАДМ = 9,9*(32,5 -25,5)=9,9*7=69,3(м2)
5) Визнчаємо загальну площу ЗМК
SЗМК = SB+SЗ+SПР+SАДМ (2.62)
SЗМК – загальна площа зони митного контролю
SЗМК =289,25+252,45+180+69,3=791(м2)