Розслідування злочинів проти безпеки виробництва

1. Криміналістична характеристика

У розділі X особливої частини КК України передбачена кримінальна відповідальність за порушення вимог законодавства про охорону праці службовою особою або громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності, якщо ці порушення заподіяли шкоду здоров'ю потерпілого - ст. 271 ККУ, до якої є доповнення. Ст. 272-275 містять бланкетні норми, тому їх застосування можливе у поєднанні зі спеціальними нормами, які регулюють охорону праці на виробництві.

Криміналістична характеристика містить дані про обстановку виникнення аварії чи нещасного випадку на виробництві; дані щодо механізму розвитку І причин; відомості щодо правопорушника і потерпілого; джерела відомостей про обставини події і її наслідки.

Важливим елементом є дані щодо обстановки - сукупність виробничо-технічних, технологічних, природних та інших факторів і обставин, які пов'язані із заподіянням шкоди здоров'ю особи, яка працює, чи стороннім особам.

Механізм цих злочинів неоднозначний. Так, при порушенні виконавцем виробничого процесу механізм утворюють порушення безпосередньо діями виконавця і наслідки його поведінки в тій обстановці, що склалася.

При злочинному порушенні правил безпеки відповідальною службовою особою механізм розвитку події більш складний. У більшості випадків він складається: з поведінки службової особи, що порушує правила безпеки праці; з неправильних дій виконавців праці; із застосування травмуючих механізмів; шкідливих наслідків, що настали, та інших різних обставин. Злочинні порушення правил безпеки є здебільшого наслідком цілої групи причин, різних за характером і походженням, але властивих необережним злочинам: організаційного, технічного, технологічного характеру, санітарно-гігієнічні порушення, фактори робочого середовища, які впливають на стан і працездатність виконавців трудових процесів, а також пов'язані з індивідуальними особливостями правопорушника.

У зв'язку зі складним переплетенням причин і умов, багатоетапності й динамічності розвитку наслідків, механізм на початку розслідування не завжди очевидний і потребує вивчення і дослідження обстановки місця події та проведення відповідних слідчих дій з метою отримання необхідних відомостей, які крім механізму події мають важливе значення для побудови версій щодо причин, поведінки, обставин, а також для визначення методів їхньої перевірки.

Другим елементом є відомості щодо того, в якій формі проявились дії (бездіяльність) конкретної особи, що пов'язані з порушеннями безпеки. У більшості це здійснення операцій, що заборонені технічними нормами, або навпаки - невиконання обов'язкових вимог.

Найбільш розповсюдженими порушеннями у формі злочинних дій відповідальними за це особами є: розпорядження працювати на несправному устаткуванні або користуватися інструментом, який не передбачений правилами для даного виду робіт, чи застосовувати шкідливі речовини без засобів захисту;

• допуск до виконання виробничих завдань осіб, які не мають відповідної підготовки чи не володіють практичними навичками, або не атестовані в установленому порядку;

• недотримання передбачених технічними паспортами або інструкціями режимів роботи устаткування; внесення конструктивних змін у механізми, захисні, сигнальні та інші пристрої; заміна сировини і палива;

- неправильне розміщення обладнання, зняття захисних щитків з обертальних механізмів та праця. Форма бездіяльності:

- непроведення обов'язкових інструктажів з техніки безпеки і виробничої санітарії перед направленням працівників для виконання роботи;

порушення термінів переатестації по спеціальностях, які прямо передбачені правилами;

- відступи від затверджених програм навчання окремих категорій працівників безпечним методам виконання трудових операцій;

відсутність контролю за технічним станом обладнання, інструментів і засобів захисту, а також не проведення профілактичних ремонтів обладнання і механізмів. Аварії і нещасні випадки бувають і в результаті самовільних дій чи необережності самого потерпілого, і ці наслідки, якщо вони виникли всупереч вказівкам особи, яка відповідає за техніку безпеки, не можуть бути поставлені у вину службовій особі.

Важливе значення мають сліди, які можуть вказати на ненормативні умови проведення робіт, стан обладнання, яким користувався потерпілий, засоби і режим проведення роботи та конкретні технічні причини події.

Обставини — місце і час вчинення злочину; обставини і механізм події; дані щодо учасників і потерпілих; причини і мотиви, які обумовили відступ від відповідних правил, або які порушення цих правил були допущені; наслідки, що настали або могли настати в результаті допущених порушень; причинний зв'язок між допущеними порушеннями і наслідками; стан безпеки, при якому допущені порушення, та умови, що сприяли порушенню безпеки.

Важливо також з'ясувати, чи мали місце раніше подібні порушення, які вживались заходи, ким і як ці заходи контролювались.

2. Початковий етап розслідування

На початковому етапі розслідування завданнями є:

з'ясування даних щодо відступів, які були допущені, або які порушення допускались;

- безпосередня причина аварії або нещасного випадку, які настали наслідки, або яка створена загроза для життя і здоров'я та особи, які допустили порушення.

Розслідування починається з оцінки ситуації, що склалася, та висунення версій щодо події, причин, осіб, які винні в цьому, та визначення переліку слідчих дій і послідовності їхнього проведення.

Типовими ситуаціями є:

1) на момент порушення є матеріали спеціального розслідування, проведеного відповідним інспектором. Ця ситуація позитивна тим, що полегшується аналітична робота початкового етапу, бо в матеріалах є необхідні дані, які дозволяють вибрати необхідний напрямок розслідування. Негативним є те, що особа, яка проводить розслідування, не має можливості ознайомитись і дослідити місце події в незмінній обстановці та безпосередньо виявити і зафіксувати сліди, які б на місці огляду допомогли оцінити сутність вчиненого. Ускладнюється також і одержання об'єктивних даних не тільки від службових осіб і свідків, а інколи і потерпілих, тому що вони вже є в матеріалах, що надійшли.

У цій ситуації основними є версії щодо причин події і конкретних винних осіб (із числа виділених комісією відповідальних за конкретну подію). Наявність в цих матеріалах відомостей щодо можливих причин події і кола відповідальних осіб полегшує задачу слідчого, але це не повинно зменшувати його ініціативу щодо висунення версій, спрямованих на виявлення нових причин, які не були виявлені службовим розслідуванням.

Висуваючи версію про те, що безпосередньою причиною нещасного випадку є порушення правил техніки безпеки, в той же час необхідно врахувати, що причиною можуть бути й інші обставини, наприклад: конструктивні недоліки верстатів і механізмів; приховані дефекти деталей і вузлів машин; дії третіх осіб і самого потерпілого, який сам допустив грубе порушення вимог законодавства та інших нормативних актів про охорону праці. Це зобов'язує слідчого висувати і перевіряти поряд із вказаною версією й інші можливі пояснення події. Версії щодо особи, яка винна у вчиненому, висуваються, виходячи з характеру порушень конкретних правил охорони праці і включають насамперед припущення щодо причетності до злочину службових осіб із числа інженерно-технічного персоналу, відповідальних за додержання правил техніки безпеки. Якщо не виключається можливість того, що наслідки, які настали, могли бути обумовлені дією кожної з декількох реально можливих обставин, то вирішальне значення для розслідування повинна мати версія щодо причинного зв'язку між цими обставинами і наслідками, що настали.

Залежно від конкретних обставин події можуть висуватись версії щодо зв'язку події з порушеннями, які були допущені на інших ділянках роботи підприємства або в інших організаціях, та про наявність в діях винного ознак злочину проти життя та здоров'я особи.

Основні слідчі дії в цій ситуації: огляд місця події; огляд і виїмка документів щодо організації і стану охорони праці, проведення інструктажів і допуску до праці; вилучення документації щодо осіб, відповідальних за безпеку праці, і їхніх функціональних обов'язків; допити свідків, потерпілих і службових осіб.

Друга ситуація. Отримано лише повідомлення від адміністрації підприємства (установи, організації) або громадської організації щодо нещасного випадку, а дані, які встановлені перевіркою цього повідомлення, не дають чіткого уявлення про обставини події і її причини та винних осіб.

В цій ситуації на підставі аналізу наявних матеріалів можливо висунути типові версії щодо сутності події, її основних причин та наслідків, що настали у результаті допущених порушень. Ці версії невинні конкретизуватися в процесі проведення першочергових слідчих дій або після їхнього проведення. ~у:^;е важливо одразу після вивчення матеріалів, що надійшли, з'ясувати, чи збереглася обстановка місця події які внесені зміни та з якої причини. У разі, якщо обстановка збереглася або в ній сталися незначні зміни. то необхідно негайно провести огляд. Наступними слідчими діями є огляд і виїмка нессхілнс"

документації, допити свідків-очевидців, а при можливості і допит потерпілого. В необхідних випадках доцільно провести судово-медичну експертизу трупа чи освідування потерпілого, витребувати інструкції з техніки безпеки, накази про призначення відповідальних за безпеку та інші документи, які не були отримані з матеріалами. Послідовність слідчих дій може бути різною, але вона повинна бути продуманою і чітко спланованою, щоб забезпечувати встановлення даних, які необхідні для оперативного висунення і перевірки конкретних версій щодо причин події, наслідків та їхнього зв'язку з конкретним порушенням вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про охорону праці службовою особою, а також потерпілим. Це дає можливість правильно визначити напрямок розслідування і планування наступного етапу.

Третя ситуація. Справа порушується на підставі заяви потерпілого або його близьких родичів чи за повідомленням органу нагляду за додержанням безпеки праці.

Відомості в цих матеріалах вказують на факт події і її наслідки та коло причетних осіб, але в них немає вичерпних даних щодо механізму події, його причин і допущених порушень, поведінки потерпілого та інших осіб. У більшості випадків у такій ситуації проходить значний період часу, обстановка місця події не збереглась і розслідування буває дуже складним. Спочатку можуть висуватись тільки загальні версії щодо обставин події, її причин та допущених порушень і їх зв'язків з діями (бездіяльністю) службової особи і потерпілого, які при проведенні слідчих дій повинні конкретизуватися. Основні слідчі дії: допит потерпілого, перевірка його показів на місці, виявлення і допити свідків-очевидців, огляд місця події, огляд і вилучення необхідних документів, проведення судово-медичної експертизи або освідування потерпілого. Інколи на початковому етапі розслідування призначаються експертизи з техніки безпеки та інші, а також відтворення обставин і обстановки події. Зібравши первинну інформацію у справі і висунувши основні слідчі версії, необхідно складати план розслідування справи, в якому повинно бути передбачено відпрацювання висунутих версій. В усіх вказаних ситуаціях, при наявності відповідної інформації, доцільно намітити перевірку версії щодо грубих порушень правил охорони праці безпосередньо самим потерпілим. Виявлення цих обставин може суттєво вплинути на характер рішень слідчого щодо винності службової особи.

Виходячи зі специфіки цих злочинів, необхідно враховувати реальну тривалість проведення слідчих дій, можливі затримки і труднощі при їхньому здійсненні. Особливо це стосується дій, пов'язаних з експертними дослідженнями, іншим використанням спеціальних знань, а інколи з оглядом місця події і проведенням відтворень. По цих справах найчастіше практикується таблична форма плану розслідування.