3. Структура моралі. Моральна свідомість та категорії етики.

В житті буває так: у людини є знання про моральні закони, проте ці закони в діях людини не знаходять місця, що говорить про низьку моральність людини. І тоді кажуть, що мораль розходиться з моральністю. Ще Аристотель сказав: "Добре міркувати про доброчесності - ще не означає бути добро­чесним".

Мораль охоплює досить різноманітні явища:

1) типи дій і вчинків індивідів (наприклад, "подвиг", "моральний вчинок", "відкуп", "зрада");

2) суспільні відносини між людьми та соціальними групами (наприклад, "любов", "дружба");

3) феномени волі, стимули (спонукання), мотиви дій, прагнення людини (скажімо, "співпереживання", "сором", "заздрощі", "співчуття", "повага", "толерантність");

4) особистісно-психологічні риси індивідів (зокрема, "чесний", "мужній", "чемний");

5) суб'єктивні реакції, оцінне сприйняття та ставлення до дійсності (такі як "схвалення" й "осуд");

6) ціннісне значення явищ (наприклад, "добро" та "зло");

7) вимоги до людини - моральну необхідність (скажімо, "обов'язок", "відповідальність");

8) моральне мислення - особливе поняття, уявлення, погляди (йдеться про "сенс життя", "ставлення до смерті");

9) моральну мову.

Аналізуючи вищезазначені елементи, їх можна об'єднати в дві основні сфери, що складають структуру моралі: моральну свідомість та моральну практику, кожна з яких також має свою будову.

Структура моралі:

Мораль
моральна свідомість				моральність (моральна практика)
залежно від носія:		рівні моральної свідомості		моральна діяльність	моральні відносини
індивідуальна моральна свідомість	суспільна моральна свідомість	емоційно-почуттєвий	раціонально-теоретичний

Мораль включає в себе моральну свідомість (яку здебільшого розуміють як мораль) та моральну практику (яку часто називають моральністю).

В свою чергу моральна свідомість поділяється:

а) залежно від носія на:

- індивідуальну – моральні погляди і оцінки окремих індивідів;

- суспільну – це моральні погляди та оцінки певних груп людей, суспільства в цілому.

б) залежно від рівня функціонування це:

- буденна свідомість - це емоційно – почуттєвий рівень, який пов'язаний з реакціями особистості на стосунки між людьми (це почуття симпатії, антипатії, любові, ненависті, довіри, гідності, егоїзму і т.д.);

- наукова моральна свідомість (або етика) - це раціонально-теоретичний рівень, який пов’язується із системними знаннями про поняття етики, їх зміст; це ідеальна проекція того, що вимагається; мета і засіб належного суспільного розвитку.

Теоретичний рівень відбивається в системі категорій і понять.

2) Моральну практику (моральність) утворюють:

- моральна діяльність;

- моральні відносини.

Моральна свідомість та категорії етики.

Моральна свідомість (або мораль) - це форма суспільної та особистісної свідомості, що представляє собою систему поглядів, уявлень, норм і оцінок, що регулюють поведінку людей. Її основу становлять переконання, звичаї, громадська думка. Мораль спирається не на силу і авторитет установ, що змушували б дотримуватися конкретних норм, правил, приписів, а на свідомість – як на колективну, так і індивідуальну. Виступаючи як нормативна регуляція відносин між людьми, мораль охоплює всі сфери суспільного буття: як ті, що регулюються державою (політика, право, виробництво, соціальна сфера, сім’я та ін.) так і ті, що не регулюються державою (дружба, любов, товаришування, побут);

Як було зазначено вище, залежно від носія моральну свідомість поділяють на:

- індивідуальну

- суспільну

Також виділяють два рівні функціонування моральної свідомості:

І. емоційно – почуттєвий (буденна свідомість) – який пов'язаний з реакціями особистості на стосунки між людьми (це почуття симпатії, антипатії, любові, ненависті, довіри, недовіри, відповідальності, гідності, егоїзму, національної гордості, егоїзму, альтруїзму і т.д.).

ІІ. раціонально-теоретичний (наукова моральна свідомість або етика) – який пов’язується із системними знаннями про поняття етики, їх зміст; це ідеальна проекція того, що вимагається; мета і засіб належного суспільного розвитку.

Теоретичний рівень відбивається в системі категорій і понять. Найбільш чітко поняття моральної свідомості опрацьовуються моральною філософією (етикою).

Слід зазначити, що поняття моральної свідомості та етичні категорії не тотожні. Поняття моральної свідомості формуються в процесі безпосереднього відображення і оцінки соціальних відносин, поведінки людей у суспільній та індивідуальній свідомості. Категорії етики – це результат наукового дослідження, філософського узагальнення, вони належать етиці як науці про мораль.