6. Методика корекційної роботи при ринолаліях

А) загальна характеристика системи корекційної роботи

Корекційна робота з ринолаліками повинна бути фізіологічно обґрунтована:

1. передусім потрібно компенсувати недостатність піднебінно-глоткового зімкнення

2. велика увага приділяється виробленню правильного фізіологічного і фонаційного дихання

3. подолання носового резонансу, виробляють навички фізіологічного голосоутворення з природним резонансом

4. після цього приступають до корекції звуковимови

5. введення звуків у мовлення на основі правильної організації умов дихання і голосоведіння

Корекційна робота в цілому будується з урахуванням:

1. особливості будови артикуляційного апарату до і після операції

2. впливу обмеження функції піднебіння і глотки на звуковимови і голосоутворення

3. індивідуальної реакції дитини на свій стан

4. стану сформованості компонентів мовленнєвої системи:

а) лише фонетичні дефекти

б) фонетико-фонематичні дефекти

в) фонетико-фонематичні і лексико-граматичні дефекти

При а)

• нормалізація діяльності артикуляційного апарату

• формування артикуляції звуків

• усунення назальності

• диференціація звуків з метою попередження порушень звукового аналізу

• нормалізація просодичної сторони мовлення

• автоматизація набутих навичок

При б)

• всі попередні пункти +

• систематичні вправи для розвитку фонематичного сприймання

• формування фонематичних узагальнень

• подолання дисграфії

При в)

• попередні 9 пунктів +

• формування повноцінної фонетичної сторони мовлення

• розвиток фонематичних уявлень

• оволодіння фонематичними і синтаксичними узагальненнями

• розвиток зв’язного мовлення

У вітчизняній логопедії над розробкою методики корекції ринолалій працювали вчені: Є.Ф. Рау, З.Є. Насонова, В.В. Куколь, А.Г.Іполіттова, Н. Вансовська, С Каптапова, Т. Воронова, Н. Сереброва, З. Нелюбова, І Єрмакова.

Спільними зусиллями науковців були визначені принципи роботи з ринолаліками:

• принцип використання фізіологічного дихання, яке поступово переформовується у мовлення діафраґмальне дихання з ротовим диханням

• принцип паралельного формування дихання і артикулем (не артикуляцій)

• принцип формування правильної вимови всіх звуків заново

• послідовність роботи над звуками визначається підготовленістю артикуляційної бази звуків

• підготовка артикуляційної бази повинна здійснюватись за допомогою спеціальної артикуляційної гімнастики ( система вправ для розвитку артикуляційного праксису повинна опиратися на фізіологічну взаємодію м’язевих груп артикуляційного апарату, важливо також уникати грубих артикуляційних звуків, які не становлять основу для артикуляції звуків)

• принцип не акцентування уваги дитини на корегованому звукові із залученням слухового контролю (увага дитини зосереджена на артикулемі за допомогою зору і кін естетичних відчуттів. Дитина заздалегідь не повинна знати над яким звуком вона працює

• правильна мовленнєва навичка закріплюється логопедом і лише частково батьками (перші 10-15 занять працює лише логопед, дитина не отримує домашніх завдань)

Б) характеристика етапів корекційної роботи

Іпполітова запропонувала наступну послідовність етапів корекційної роботи:

1. доопераційний етап

2. післяопераційний етап