Особливості писемного мовлення:

Особливості вимови і зниження слухових можливостей щодо розрізнення звуків у ринолаліків призводять до не сформованості фонетико-фонематичної системи мовлення. Тому звукові образи, які накопичуються у мовленнєвій свідомості дитини ринолаліка є неповноцінними, що призводить до неповноцінного письма.

Помилки при письмі:

1. заміни [п], [б] буквами –м-, -т-

2. заміна –д- на –н-

3. зворотні заміни –м- на –б-, -м- на –д-, -м- на –п-, які зумовлені відсутністю фонологічного протиставлення відповідних звуків в усному мовлення

4. пропуски, заміни голосних, вживання зайвих голосних звуків

5. заміна і змішування свистячих і шиплячих звуків

6. труднощі у позначення африкатів

7. заміна –ц- на –с-

8. змішування дзвінких і глухих приголосних

9. пропуски приголосних при збігах

10. заміна –р- на –л-

Ступінь порушення письма залежить від:

1. глибини дефекту артикуляційного апарату

2. особливості особистості

3. компенсаторних можливостей дитини

4. характеру і строків колекційного впливу

5. мовленнєвого середовища

Особливості порушення лексико-граматичного боку мовлення при ринолалії

Ознаки ЗНМ у ринолаліків можуть зумовлюватися наступними факторами:

1. звуження соціальних контактів дитини, звуження мовленнєвих контактів

2. пізній початок розвитку мовлення (експресивного)

3. залежить від ускладнення основного дефекту проявами дизартрії чи алалії

4. гальмування розвитку лексико-граматичного боку мовлення визначається малим обсягом мовленнєвої практики дитини: словник обмежений, не завжди точний за використанням, з незначною кількістю слів-узагальнень; мовлення стає стереотипним, трапляються заміни слів близьких за значенням

5. помилки на письмі:

а) неправильне використання відмінкових закінчень

б) неправильне використання прийменників, сполучників, часток

в) з’єднання прийменників з іменниками, прийменників із займенниками,

г) неправильний поділ речення

6. помилки при читанні:

а) змішування елементів слів

б) недостатнє розрізнення форм слів

в) повільний темп читання

г) недостатнє розуміння прочитаного (особливо на рівні окремих слів)

д) порушений зв’язок слів між фразами і між частинами тексту

Прогноз сприятливий за умови своєчасного усунення першопричини і своєчасного надання корекційної допомоги

4. Закрита ринолалія

Закрита форма ринолалії утворюється в наслідок зниження фізіологічного носового резонансу під час вимови звуків.

В нормі найсильніший носовий резонанс спостерігається при вимові звуків [н], [н'], [м],[м'] – піднебінна завіса опущена, повітряний струмінь вільно потрапляє до носової порожнини.

При закритій ринолалії вільний доступ повітря в носові ходи утруднений або неможливий.

Причини закритої ринолалії

1. органічні зміни в носовій порожнині( хворобливі явища0

2. функціональні розлади піднебінно-глоткового зімкнення

Органічні зміни носової порожнини можуть бути викликані факторами:

• хронічною гіпертрофією слизової оболонки носа(особливо задніх нижніх раковин)

• поліпами носової порожнини

• викривленою носовою перегородкою

• пухлинами носової порожнини

Функціональні розлади піднебінно-глоткового зімкнення можуть виникати внаслідок:

1. аденоїдних розрощень

2. носоглоткових поліпів

3. фіброми або інших носоглоткових пухлин

У сучасній класифікації виділяють функціональну закриту і органічну закриту ринолалію.

При функціональній закритій ринолалії спостерігається надто високий підйом м’якого піднебіння під час резонації, під час якого перешкоджається доступ звукової хвилі до носової порожнини (при невротичних розладах). Наявна достатня прохідність носових ходів, не порушене носове дихання, але при цьому тембр носових і голосних звуків може бути порушений більше ніж при органічних формах.

Органічна закрита ринолалія виникає при непрохідності носової порожнини. Усунення органічних причин допомагає нормалізувати дихання і усунути дефект.

Змішана форма ринолалії це поєднання непрохідності носа і недостатності пуднебінно-глоткового контакту функціонального або органічного походження. При даних формах наявний знижений носовий резонанс під час вимови носових звуків, наявний виразний назальний відтінок при вимові інших звуків. Необхідне оперативне втручання і система колекційного впливу.