Угруповань у боротьбі з організованою злочинністю

1. Для здійснення заходів боротьби з організованою злочинністю спеціальні підрозділи органів внутрішніх справ і Служби безпеки України мають право залучати до співробітництва учасників організованих злочинних угруповань на підставі письмового доручення та відповідно до нормативних актів Міністерства внутрішніх справ та Служби безпеки України.

2. Учасник організованого злочинного угруповання може бути частково або повністю звільнений від кримінальної відповідальності та покарання, якщо він у процесі оперативно-розшукової діяльності, попереднього розслідування чи судового розгляду справ сприяє викриттю організованих злочинних угруповань та вчинених ними злочинів, притягненню винних до відповідальності, відшкодуванню шкоди фізичним та юридичним особам і державі.

• Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів: Закон України від 23 грудня 1993р. із змінами від 11 грудня 1998р., 7 березня 2002р., 15 травня 2003р. (ст. 3, 14) //Відомості Верховної Ради України. – 1994. - № 11. - Ст. 50; 1999. - № 4. - Ст. 35; 2002. - № 33. - Ст. 236; 2003. - № 29. - Ст. 233; 2004.- № 22.- Ст.314; 2005.- № 25.- Ст.335; 2006.- № 14.- Ст.116.

(витяг)

Стаття 3. Права працівників суду, правоохоронних органів

Та їх близьких родичів щодо заходів державного захисту

Відповідно до законодавства України працівники суду, правоохоронних органів та їх близькі родичі мають право:

а) застосовувати заходи фізичного впливу, спеціальні засоби і зброю з метою забезпечення виконання правомірних наказів і усних вимог, що добровільно не виконуються, для захисту власної безпеки, безпеки близьких родичів, а також свого житла і майна;

… .

Стаття 14. Органи, які приймають рішення про вжиття

Спеціальних заходів забезпечення безпеки

Рішення про вжиття спеціальних заходів забезпечення безпеки приймають:

а) керівники органів внутрішніх справ - щодо захисту працівників відповідного органу внутрішніх справ, державної лісової охорони, рибоохорони, митних органів, органів і установ виконання покарань та їх близьких родичів;

б) керівники органів служби безпеки - щодо захисту працівників служби безпеки та органів системи Управління державної охорони, їх близьких родичів;

в) керівники прокуратури - щодо захисту працівників прокуратури та їх близьких родичів;

г) голова суду - щодо захисту працівників відповідного суду та інших органів, зазначених у статті 2 цього Закону, та їх близьких родичів;

д) керівники органів охорони державного кордону України - щодо захисту працівників цих органів та їх близьких родичів;

е) керівник розвідувального органу Міністерства оборони України - щодо захисту співробітників органу та їх близьких родичів;

є) керівники органів управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України - щодо захисту військовослужбовців і працівників цієї служби та їх близьких родичів.

• Про донорство крові та її компонентів: Закон України від 23 червня 1995р. із змінами від 14 січня 1999р., 7 грудня 2000р., 11 липня 2001р., 20 грудня 2001р., 26 грудня 2002р. (ст. 2) //Відомості Верховної Ради України. - 1995. - № 23. - Ст. 183; 1999. - № 9-10. - Ст. 68; 2001. - № 2-3. - Ст. 10; 2001. - № 44. - Ст. 231; 2002. - № 12-13. - Ст. 92; 2003. - № 10-11. - Ст. 86; 2005.- № 4.- Ст.88; 2006.- №1.- Ст.18; 2006.- № 22.- Ст.199.

(витяг)

Стаття 2. Принципи донорства крові та її компонентів

Донорство крові та її компонентів - добровільний акт волевиявлення людини, що полягає у даванні крові або її компонентів для подальшого безпосереднього використання їх для лікування, виготовлення відповідних лікарських препаратів або використання у наукових дослідженнях.

Донором може бути будь-який дієздатний громадянин України віком від 18 років, який пройшов відповідне медичне обстеження і в якого немає протипоказань, визначених Міністерством охорони здоров'я України. Особи, хворі на інфекційні хвороби, що можуть передаватися через кров, або інфіковані збудниками таких хвороб, можуть залучатися до виконання донорської функції лише у разі подальшого використання отриманих від них крові та (або) її компонентів виключно для проведення наукових досліджень, виготовлення діагностикумів та інших продуктів, що не призначаються для введення реципієнтам.

Взяття крові та (або) її компонентів у донора дозволяється лише за умови, що здоров'ю донора не буде заподіяно шкоди.

За особистим визначенням донора давання крові та (або) її компонентів може здійснюватися безоплатно або з оплатою, порядок якої встановлюється Кабінетом Міністрів України.

За бажанням будь-якої дієздатної особи в порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України, за її рахунок може здійснюватися заготівля та зберігання її власної крові та (або) її компонентів, а також крові та (або) її компонентів, отриманих від інших донорів, з метою використання їх у необхідних випадках для подання медичної допомоги такій особі, членам її сім'ї або іншим особам.

• Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб: Закон України від 4 березня 1998р. із змінами від 3 квітня 2003р. (ст. 18) //Відомості Верховної Ради України. - 1998. - № 35. - Ст. 236; 2003. - №27.-Ст.209.- 2005.-№5.-ст.116; 2006.- №51.- Ст.519; 2008.- № 5-6. № 7-8.- Ст.78.

(витяг)

Стаття 18. Права військовослужбовців Управління державної