44

Там потрібно в дослідженні правильно передивитись відсотки і написати що *наприклад 50% тобто 10 учнів* тра-та-та…

Дякую за допомогу, хоча не розумію твоєї зацікавленості чи мотивації, проте все одно дякую)

P.S. твоїй дівчині дійсно пощастить з таким добрим і чуйним хлопцем))

Міністерство освіти і науки, молоді і спорту України

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

Інститут філології та суспільствознавства

Факультет іноземної філології

Кафедра загальної педагогіки і

педагогіки вищої школи та управління

Куца Анна Андріївна Фольклор як засіб морально-естетичного виховання

Курсова робота

Науковий керівник:

Док. пед. наук, професор

Коберник О.М.

Умань 2011

Зміст

Розділ 1 8

Значення фольклору у морально-естетичному вихованні 8

1.1Сутність морально-естетичного виховання школярів 8

2.1. Види фольклору та їх вплив на морально-естетичне виховання 22

Висновки 37

Додатки 41

ВСТУП

Споконвіків виховання молодого покоління було проблематичним, а тому людство завжди перебуває в пошуку ефективного впливу на нього. Клод Гельвецій писав, що мистецтво виховання полягає у тому, щоб ставити молодих людей в умови, які здатні розвивати в них зародки розуму й добропорядності. На основі яких заповідей, норм людського буття виховуються сьогоднішні діти? Чи співпадають вони з тим, що бачиться ними кожен день на екранах телевізорів, у повсякденному суспільному та сімейному житті? Якщо ні, то як тоді впливати на дитячу свідомість, щоб почуте і побачене стало нормою поведінки, вчинків, стосунків у контрольованих ситуаціях і тих, які відбуваються без контрою.[24, 1]

У програмі “ Основні орієнтири виховання в загальноосвітніх навчальних закладах ” зазначається, що стан духовної культури та моралі суспільства як у світі, так і в Україні викликає занепокоєння. Уставлені духовні цінності є наслідком прагматизації життя, пропаганди насилля, нехтування правових, моральних соціальних норм і за своїм масштабом становить глобальну соціальну проблему. Відсутність у частині молоді навичок конструктивного спілкування, загальних принципів розуміння сутності найпростіших соціальних процесів і явищ призводять до конфліктів, стресових ситуацій, неадекватної соціальної поведінки. Як наслідок – “ втеча молоді від реальної дійсності ” в алкоголізм, наркоманію, віртуальне комп'ютерне середовище. Духовні чесноти українського народу втрачають свою дієвість. Упродовж останнього десятиріччя зруйновано традиційні для українців цінності, які гармонізують відносини людини з суспільством. Для досягнення матеріального життєвого успіху як головної мети пропагуються аморальні засоби. Це спричиняє загальну кризу моральності. [14, 23] Школа повинна стати осередком духовного збагачення молодого покоління. Вона повертається обличчям до педагогіки і ставить завдання прилучати дітей до віками сформованих традицій і звичаїв. Правильне й усебічне уявлення про традиційну народну культуру можна набути, глибоко ознайомившись з широкими колом фольклорних явищ, які протягом століть становили саму суть і єство культурного буття українського народу. Процеси перебудови у сучасній школі, утвердження нової гуманістичної парадигми освіти ведуть до посилення культуро­логічної спрямованості, переорієнтації на формуван­ня духовності, ціннісних орієнтацій особистості, її творчий розвиток. Реалізація культуро творчої функ­ції освіти передбачає цілеспрямоване використання надбань національної культури у навчанні і вихо­ванні молодого покоління, а також у професійній підготовці вчителя до цієї діяльності. [14, 24] Переважна більшість сучасних цивілізованих націй майже втратила живу традиційну народну культуру, в Україні ж цей процес не набував ще катастрофічних форм, хоча й зазнав невідшкодованих втрат. Проте, якщо ознайомлення з фольклором у традиційному середовищі навіть ще півстоліття тому, воно відбувалося природним шляхом, через безпосереднє спілкування поколінь, нині воно дедалі частіше здійснюється через посередництво друкованого слова. Вивчення фольклору допомагає повніше пізнати рідний край, світогляд і ідеали народу, сприяє розумінню процесу розвитку національної культури. [14, 25]

В умовах русифікації, дискримінації українських шкіл, усунення національної мови з вузів важливим оплотом збереження самосвідомості була народна культура та пісенний фольклор. Вивчаючи витоки української фольклористики, можна сказати, що цілісний образ українського фольклору став накреслюватись тільки після виходу друком збірників M. Максимовича, фольклористичних праць M. Костомарова, П. Чубинського, Я. Головацького, Ф. Колеси. Чільний внесок у розвиток науки про фольклор зробили І. Франко, Леся Українка, І. Нечуй-Левицький, поповнивши фольклорну спадщину новими зразками народної творчості та розробивши деякі її теоретичні питання. Активну роботу щодо вивчення і видання фольклору на початку 90-х років XIX ст. проводив M. Грушевський. А його фундаментальна праця з історії української літератури є важливим фактором у становленні й розвитку фольклористики. Праці істориків культури І. Крип'якевича та Д. Антоновича допомагають краще зрозуміти причини виникнення української народної творчості. Сучасні ж фольклористи M. Грицай, С. Грица, І. Ляшенко, А. Іваницький продовжують традиції своїх попередників, розвиваючи науку про народну творчість, намагаються відродити і ввести в наше життя забуту фольклорну спадщину наших предків. Сьогодні нове — це добре забуте старе. Не дивно, що нині ми все частіше перечитуємо, переосмислюємо нашу історію, звертаємося до пам'яток нашого минулого, щоб збагнути, що ми втратили і чим збагатилися за останнє тисячоліття. Ми з подивом відкриваємо для себе глибинні традиції наших предків, їхню природну мудрість, гармонію єднання з космосом, яку ми майже втратили. Звертаючись до фольклору, ми відкриваємо і відкриватимемо для себе щось нове, досі незвідане. [24, 2-3]

Тож українська наука про усну народну словесність перебуває сьогодні у стані активних пошуків формування нових основоположних підстав, постанови і розв’язання таких проблем, які б пришвидшили вихід її на загальноєвропейські та світові духовні обшири. Фольклорні твори разом узяті становлять одну із вершинних складових національної культури, що віками підносило і нині підносить дух нашого народу, як вираз її національної сутності, допомагало й допомагає не втратити історичні обереги й родове коріння, зберегти історичну пам’ять нації.

Мета роботи. Обґрунтувати педагогічні умови морально-естетичного виховання підлітків засобами фольклору.

Об'єктом дослідження є процес морально-естетичного виховання учнів.

Предметом дослідження є педагогічні умови морально-естетичного виховання засобами фольклору.

Для досягнення мети потрібно визначити наступні завдання:

1. З'ясувати виховну роль фольклору як першооснови морально-естетичного виховання.

2. Визначити особливості вивчення фольклору та його види.

3. Обґрунтувати педагогічні умови морально-естетичного виховання засобами фольклору.

Для досягнення завдання та мети у роботі використано такі методи:

1. Вивчення інформаційних джерел.

2. Класифікація, синтез, узагальнення.

3. Спостереження, опитування, анкетування, бесіда.