5. Рефлексія.

З допомогою листка самооцінювання оцініть набутий досвід організації і проведення КТС (ситуативної класної години).

Ім’я, прізвище ___________________________________________

Критерії оцінювання: 0 – потребує удосконалення; 1 – задовільно; 2 – прекрасно.

№ з/п	Критерії	Бали
1.	Я вмію добирати КТС, проводити ситуативну класну годину
2.	Я володію технологією співробітництва з вихованцями.
3.	Я вмію ставити запитання різного типу.
4.	Я постійно працюю з рекомендованою літературою, узагальнюючи і коректуючи свої знання з технологій виховання.
5.	Я вмію аргументовано відстоювати свою „Я-позицію”.
6.	Я вмію робити логічні висновки.
7.	Я володію комунікативними здібностями.

6. Словник теми.

Технологія – це система запропонованих наукою алгоритмів, засобів, прийомів вирішення поставлених завдань.

Технологія виховання – це сукупність форм, методів, прийомів і засобів відтворення теоретично-обґрунтованого процесу виховання, який дозволяє досягти виховної цілі.

Особливості технології виховання:

1. Здійснення виховного впливу за послідовно-паралельною схемою посередництвом багатопланового і комплексного впливу.

2. Необхідність вихователів організувати процес від комплексного початку до кінця етапів.

3. Наявність загальних для всіх рубежів, а також “вузлових” точок контролювання результатів.

Комплексний підхід – це єдність мети, завдань, змісту, методів і форм виховного впливу і взаємодії.

Це також єдність різних видів виховання (пізнавального, фізичного, трудового, естетичного, вільного спілкування і т. д.), що передбачає системний підхід до виховного процесу і управління ним. При цьому повинні бути враховані головні фактори впливу на виховання особистості.

Виховання – це соціально і педагогічно організований процес формування людини та особистості.

Виховна робота – це елемент виховного процесу, який проявляється у виховному впливі вчителя на учня при виконанні своїх безпосередніх функцій.

Діяльність – це взаємодія суб’єкта зі світом, що постійно змінюється, і в процесі якої формується, втілюється в об’єкті психічний образ та реалізуються відносини суб’єкта.

Майстерність вихователя – це комплекс властивостей особистості, що забезпечує самоорганізацію високого рівня професійної діяльності на рефлексивній основі.

Педагогічна техніка – це володіння комплексом прийомів, який допомагає вчителеві глибше, талановитіше виявити себе і досягти успіхів у виховній роботі.

Комунікативність – професійна здатність педагога, що характеризується потребою у спілкуванні, готовністю легко вступати в контакт, викликати позитивні емоції у співрозмовника й відчувати задоволення від спілкування.

Колективне творче виховання (КТВ) - це спосіб організації дитячого колективу, за яким діти і дорослі, будучи захоплені спільною справою, колективним творчим вихованням турбуються про поліпшення клімату в колективі, самоповаги, настрою один одного, розвиваючи власні погляди, почуття дружби, поваги, взаєморозуміння і турботи. Чітко окреслюється три складові: людяність, діяльність, творчість.

Колективна творча справа (КТС) – це засіб організації життя дітей та дорослих, це основний виховний засіб (інструмент) комунарської методики.

Стадії КТС – етапи організації та проведення колективної творчої справи. Їх налічують шість: колективне цілепокладання, колективне планування, колективна підготовка справи, проведення справи, колективний аналіз, найближча післядія.

Успіх – це удача в діяльності, досягнення якихось результатів, суспільне визнання особистості.

Ситуація – поєднання зовнішніх та внутрішніх щодо суб’єкта умов, які спонукають його до будь-яких дій.

Ситуація успіху – це цілеспрямоване, організоване поєднання умов, за яких створюється можливість досягти значних результатів у діяльності як окремо взятої особистості так і колективу і в цілому.