Мета роботи

Придбання навичок з методики настроювання схеми супергетеродинного приймача

Порядок виконання роботи

Щоб настроїти супергетеродинний приймач, який складається з окремих функціональних вузлів, необхідно виконати наступні операції:

1. Підготувати необхідні для цієї мети вимірювальні прилади (ГСС, ВНП, ЗГ та ін.). Увімкнути джерело живлення приладів і макета (перемикач "Джерело" у блоці "Випрямляч" в положенні "РПГ-1").

2. Використовуючи дані, отримані під час виконання лабораторної роботи 3, зібрати схему діодного демодулятора. Елементами демодулятора повинні бути діод ДЗ, резистор R1=22 кОм, конденсатор С2=1000 пФ, контур L1C1. Підключити до вхідних клем ППЧ генератор стандартних сигналів Г4-18 ( =30%, F=1 кГц), вихід демодулятора - до входу попереднього підсилювача низької частоти (перемикач П28 у блоці РПП-11 - у положенні "2") і перевірити проходження сигналу.

3. Підключити до входу демодулятора вихід двокаскадного резонансного підсилювача проміжної частоти. Відключити АРП і досягнути найкращого проходження сигналу по тракту ППЧ – демодулятор – ПНЧ.

4. Використовуючи дані, одержані в лабораторній роботі 2, встановити оптимальний режим перетворювача частоти і зробити "верхнє" настроювання ¦_г=¦_с+¦_пр, що забезпечує одержання проміжної частоти 465 кГц. Потім перевірити проходження сигналу від входу перетворювача частоти до навантаження кінцевого підсилювача низької частоти.

5. Використовуючи досвід і результати, отримані при виконанні лабораторної роботи 1, настроїти окремо підсилювач високої частоти з безпосереднім включенням контуру в ланцюг колектора і вхідний ланцюг з подовженою антеною на обрану частоту сигналу. Потім настроїти вхідне коло і ПСЧ разом на частоту ¦_с. Підключити вихід ПСЧ до входу перетворювача частоти, перевірити проходження сигналу від входу приймача до його виходу. Використовуючи конденсатори настроювання вхідного кола, ПСЧ і гетеродина, домогтися найвищої чутливості приймача.

6 Провести настроювання приймача на радіостанцію "Промінь" (¦_с=800 кГц).

7. Зняти і побудувати амплітудні характеристики лінійної частини приймача (до детектора) без АРП, з простою АРП і посиленою АРП, із використанням регульованого атенюатора. Визначити, у скільки разів зміниться напруга на вході детектора при зміні напруги сигналу на вході приймача в 10, 100, 300, 800, 1000 разів (у порівнянні з напругою, рівною чутливості приймача) без АРП, в разі простої і посиленої АРП. Оцінити ефективність автоматичного регулювання підсилення.

8. Виміряти реальну чутливість радіоприймача на ІМС на трьох частотах діапазону. Результати вимірів занести в табл.5.1.

Таблиця 5.1

Uвх, мкВ
Uвих В (без АРП)
Uвих (з простою АРП)
Uвих (з підсиленою АРП)

Зміст звіту

1.Обґрунтування мети роботи.

2. Перелік використаної вимірювальної апаратури.

3. Функціональна схема приймача з номіналами елементів.

4. Амплітудні характеристики приймача без АРП , з АРП

простою і підсиленою. Дані ефективності АРП.

5. Висновки по роботі.

Контрольні питання

1. Чому регулювання і настроювання приймача раціонально проводити від вихідних каскадів до вхідних, а не навпаки?

2. Які особливості і недоліки має схема перетворювача частоти з окремим гетеродином?

2. Що називається реальною чутливістю приймача і як вона вимірюється?

3. З якою метою застосовується АРП?

4. На які каскади підсилення приймача найбільше раціонально подавати АРП і чому?

5. Яка методика настроювання функціональних вузлів лінійної частини радіоприймача?

6. Як виміряти динамічний діапазон АРП по вхідній і вихідній напругам?

Лабораторна робота 6

ДОСЛІДЖЕННЯ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ ВУЗЛІВ

ПРИЙМАЧА НВЧ- ДІАПАЗОНУ