Міністерство освіти і науки України

Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника

Юридичний інститут

РОМАНКО С.М.

ПРИРОДНОРЕСУРСОВЕ ПРАВО

навчально-методичний посібник для підготовки до семінарських занять та для самостійної роботи студентів денної та заочної форми навчання (спеціальність "правознавство")

Івано-Франківськ – 2012

УДК 349.6

Схвалено на засіданні кафедри трудового, екологічного та аграрного права Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника від 23 січня 2012 р., протокол №__6.

Затверджено Науково-методичною радою Юридичного інституту (протокол № 3 від 1 лютого 2011 року)

Затверджено Вченою радою Юридичного інституту (протокол № 6 від 2 лютого 2011 року).

Рецензенти:

Вітовська І.В. - канд.юрид.наук, доцент, завідувач кафедри господарського та екологічного права юридичного факультету Прикарпатського юридичного інституту Льв ДУВС

Мороз Г.В. - канд.юрид.наук, доцент кафедри трудового, екологічного та аграрного права Юридичного інституту Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника.

Романко С.М. Природноресурсове право (навчально-методичний посібник для підготовки до семінарських занять та для самостійної роботи студентів денної та заочної форми навчання (спеціальність "правознавство") – Івано-Франківськ, 2011.

Посібник розроблений на основі навчального плану Юридичного інституту Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника і призначений для підготовки до семінарських занять та для самостійної роботи студентів денної та заочної форми навчання (спеціальність "правознавство")

В посібнику викладені: загальна характеристика дисципліни; мета і завдання її вивчення; зміст курсу; короткі анотації до відповідних тем; завдання для вивчення кожної теми і семінарських занять; теми, анотації до них; перелік літератури, а також розширений перелік нормативно-правових актів, які регулюють відповідний вид відносин; перелік питань для підсумкового контролю станом на 01.01.2011 р.

Посібник призначений для студентів, аспірантів, викладачів.

ВСТУП

Природні ресурси є основою життя і життєдіяльності народу, який проживає на території кожної держави. Після багатьох років виключної державної власності на природні ресурси радянського періоду, громадяни отримали різноманітні права на природні ресурси та стали повноправними учасниками природноресурсових відносин. Останні, з урахуванням їх вичерпності, негативних змін в результаті виробничо-господарської діяльності людини, необхідності забезпечення збереження довкілля та недопущення його незворотної деградації, на сьогодні піддаються детальній правовій регламентації та регулюються в системі законодавства величезною кількість нормативно-правових актів різного характеру та юридичної сили.

В сучасній науковій теорії обґрунтовується наявність самостійної комплексної галузі права – "природноресурсового права", що знайшло відображення в навчальних посібниках останніх років (Природноресурсове право України: Навч. посіб. / за ред. І.І. Каракаша. – К.: Істина, 2005; Калинин И.Б. Природоресурсное право. Основные положения. - Томск, 2000; Чубуков Г. Природоресурсное право Российской Федерации: Учебное пособие для вузов. – М.: МГИУРИЦ, 2007). Природноресурсове право становить відособлено-комплексну сукупність правових норм, що регулю­ють поресурсові відносини у сфері взаємодії людини і суспільства з природним середовищем з метою забезпечення раціонального і ефективного використання індивідами, колективами і суспільством природних об'єктів та їх ресурсів, а також їх збереження та відтво­рення в інтересах теперішніх і майбутніх поколінь людей. Вчені вважають, що становлення та розвиток природноресурсових відносин умов­но можна поділити на чотири етапи: цивільно-правовий, земель­ний, земельноресурсовий, екологічний. При цьому земельне пра­во в усі часи виконувало роль головної системи регулювання при­родноресурсових відносин. Тому невипадково, що природноресурсове право як навчальна дисципліна, довгий час вивчалось в межах курсу «Земельне право України»

Правове регулювання використання природних ресурсів від кінця 80-х років ХХ століття (Природноресурсовое право и правовая охрана окружающей среды: Учебник/ Под ред. В.В. Петрова. М., 1988) і до недавнього часу було складовою частиною екологічного права, регулювалось в його рамках. Разом з тим особлива значимість та важливість діяльності, пов’язаної з вилученням, експлуатацією природних ресурсів на сучасному етапі розвитку суспільства; багатогранність цих відносин, що включають елементи еколого-правового, господарсько-правового, цивільно-правового, адміністративно-правового характеру; величезний масив нормативно-правових актів, що їх регулюють; незначний обсяг годин, що відводиться на вивчення цього інституту в системі земельного права, підтверджують необхідність їх самостійного дослідження і вивчення. Крім того, на даному етапі можна стверджувати, що природноресурсові відносини носять самостійний характер та є предметом окремої галузі права.

Природноресурсове право відповідно до навчального плану Юридичного інституту Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника є предметом вивчення в окремому курсі. З урахуванням вивчених основних положень екологічного, земельного, аграрного, господарського права, даний спецкурс передбачає поглиблений, деталізований аналіз питань, пов’язаних з використанням природних ресурсів.

Природноресурсові відносини мають комплексний характер, оскільки поєднують в собі земельні, гірничі, водні, лісові та інші відносини. Однак, програма вивчення курсу побудована не за поресурсовим принципом. Саме так ці питання розглядались в Особливій частині Екологічного права і знайомі студентам, тому в основу побудови матеріалу поставлений не пооб’єктний, а функціональний характер відносин. Такий підхід потребує системного, порівняльного аналізу положень законодавства і дасть можливість глибше проаналізувати і засвоїти відповідні питання. В рамках представленого курсу будуть досліджені теоретичні основи природноресурсового права, його суб’єкта, об’єкта, змісту та специфіки природноресурсових правовідносин; історичні етапи становлення природноресурсового права; режим приналежності природних ресурсів; види і правовий статус органів державного управління ними; зміст, об’єкти, суб’єкти, підстави виникнення і припинення та порядок здійснення відносин природокористування; особливості окремих видів використання природних ресурсів; засоби захисту права власності на природні ресурси, права на екологічну безпеку природокористування та інших прав природокористувачів; основи інформаційного забезпечення природокористування; правові механізми контролю та юридичної відповідальності за порушення в цій галузі.

В процесі вивчення відповідних тем увага буде приділятись аналізу нових, перспективних механізмів регулювання природноресурсових відносин, в тому числі економічного механізму стимулювання раціонального природокористування, адже принцип платності спеціального природокористування та розвиток ринкових відносин безпосередньо вплинув на зміст та механізми правового регулювання в цій галузі. В умовах ринку з'являються деякі нові явища, які не можна не враховувати стосовно регулювання природокористування, зокрема, на перший план виступають способи регулювання, що побудовані на рівності сторін, недоторканості власності, свободі договору тощо. Вони, насамперед проявилися у встановленні різноманітних форм власності на природні ресурси, в тому числі приватної, що позитивно впливає на відношення суб’єктів до належних їм об’єктів власності – природних об’єктів – забезпечивши тим самим бережне відношення до них, почуття відповідальності за їх стан. Тому засоби захисту прав природокористувачів у даному контексті набувають особливої актуальності. Останнім часом відбувається інтенсивне запровадження договірних засад встановлення відносин природокористування, шляхом укладення договорів оренди природних ресурсів, які, проте, мають свої особливості саме у сфері природокористування.

Динамізм розвитку природноресурсового законодавства і посилення вимог щодо раціоналізації природокористування, екологізація виробничого-господарських процесів зумовлюють необхідність знання майбутніми юристами правових механізмів встановлення, змісту, функціонування та припинення відносин по експлуатації природних об'єктів, що стане невід'ємною складовою їх майбутньої практичної діяльності.

В результаті вивчення спецкурсу студенти повинні:

знати:

- проблемні питання теорії, практики та законотворчості в сфері природокористування;

- діюче екологічне і природноресурсове законодавство;

- основні поняття і елементи правового механізму використання природних ресурсів;

- економічний механізм стимулювання раціонального природокористування;

- юридичні засоби захисту і забезпечення прав і інтересів суб’єктів в процесі діяльності, пов’язаної з використанням природних ресурсів

- питання інформаційного забезпечення природокористування;

вміти:

- порівнювати і аналізувати норми екологічного, природноресурсового, господарського, земельного, адміністративного законодавства;

- тлумачити і застосовувати чинне законодавство у відповідних відносинах;

- узагальнювати еколого-правову практику та робити відповідні висновки;

- давати юридичну кваліфікацію відносинам, що пов'язані з використанням і охороною довкілля та його елементів.

Відповідно до навчального плану курс "Природноресурсове право" включає лекції, семінарські (практичні) заняття та самостійну роботу студентів.

Проведення лекцій має на меті ознайомлення студентів зі змістом, суттю, системою природноресурсового права. В лекціях викладаються основні теоретичні поняття курсу, акцентується увага на важливих, проблемних моментах, практичних можливостях реалізації законодавчих положень тощо. Вони покликані дати загальні знання основних положень природноресурсового права, полегшити вивчення дисципліни, забезпечити правильний аналіз правових норм, їх тлумачення і застосування.

Більш детальне розуміння норм екологічного законодавства, їх теоретичного підґрунтя, системний аналіз механізмів реалізації, вміння тлумачити і застосовувати еколого-правові приписи забезпечується в процесі самостійної роботи студентів при підготовці ними до семінарських (практичних) занять.

Даний посібник покликаний допомогти студентам в процесі вивчення "Природноресурсового права". В нього включена тематика та зміст семінарських занять. До кожної теми, винесеної на семінарські заняття, сформульована анотація, методичні поради до її вивчення. До теми також подається перелік основної наукової літератури, ознайомлення з якою забезпечить глибший теоретичний аналіз відповідних питань, а також вичерпний перелік нормативно-правових актів, які служать законодавчою основою регулювання даного виду відносин.

Основою підготовки виступають навчальні підручники та посібники, які є загальними для всіх тем, а саме:

1. Природноресурсове право України: Навчальний посібник/ за ред. І.І. Каракаша. – К.: Істина, 2005.

2. Калинин И.Б. Природоресурсное право. Основные положения. - Томск, 2000

3. Природноресурсовое право и правовая охрана окружающей среды: Учебник/ Под ред. В.В. Петрова. М., 1988

4. Вовк Ю. А. Советское природоресурсовое право и правовая охрана окружающей среды. Общая часть. – Х.: Вища школа, 1986.

5. Советское природноресурсовое право. Особенная часть. – Х.: Вища школа, 1987.

6. Сельскохозяйственное, природноресурсное законодательство и правовая охраны природы: Учебник/ Отв. ред. И.Ф. Панкратов, Р.Д. Боголепов. М., 1989.

7. Чубуков Г. Природоресурсное право Российской Федерации: Учебное пособие для вузов. – М.: МГИУРИЦ, 2007.

8. Екологічне право України: Академічний курс: Підручник / за заг. ред.. Ю.С.Шемшученка. – К.: ТОВ "Видавництво "Юридична думка", 2007.

9. Екологічне право України: Підручник / за ред. А.П. Гетьмана, М.В. Шульги. – Харків: Право. - 2009.

10. Кобецька Н.Р. Екологічне право України: Навч. посібник. – К.: Юрінком Інтер, 2008.

11. Андрейцев В.І. Право екологічної безпеки: Навч. та наук.-практ. посібник. – К.: Знання-Прес, 2002.

12. Костицький В.В. Екологія перехідного періоду: право, держава, економіка (Економіко-правовий механізм охорони навколишнього природного середовища в Україні). – К.: ІЗП і ПЗ, 2003.

13. Право довкілля (екологічне право): навч. посібник для студ.вищ.навч.закл. / П.Д.Пилипенко, В.І.Федорович, М.Я.Ващишин [та ін.]; за ред. П.Д. Пилипенка. – К.: Ін Юре, 2010. – 401 с.

14. Економіка природокористування: Підручник. / Б.М.Данилишин, М.А.Хвесик, В.А. Голян. – К.: Кондор, 2010. – 465с.

До тем також включені практичні завдання, які передбачають юридичний аналіз відносин, кваліфікацію юридичних фактів, що мали місце, вирішення на основі нормативно-правових актів правових конфліктів, ситуацій. При вирішенні практичних завдань, насамперед необхідно проаналізувати коло відносин, які склалися, та вибрати правові норми, що підходять для врегулювання в даному випадку. Відповідь – вирішення практичних завдань повинна бути максимально повною, обґрунтованою, з посиланням на конкретні статті нормативно-правових актів та визначенням можливих варіантів вирішення, які можуть відрізнятися в залежності від зміни обставин.

Підготовка до семінарських (практичних) занять не вимагає переписування в зошит підготовки до занять положень підручників чи статей нормативно-правових актів, однак для належних, обґрунтованих відповідей, в першу чергу на контрольні питання та практичні завдання, в зошиті повинні бути вказані номери статей, їх положення, висновки по справі, результати вирішення конфліктів, які використовуються при відповідях, а також дають змогу викладачу оперативно перевірити підготовку до заняття.

Тема 1. Поняття, суб’єкти, об’єкти, система та джерела природноресурсового права (2 год)

Історія становлення природноресурсового права в межах правового регулювання земельних відносин окремими дослідниками ведеться з часів Руської Правди, але про формування самостійної галузі донедавна не йшлося. Становлення та розвиток природноресурсових відносин умов­но можна поділити на цивільно-правовий, земель­ний, земельноресурсовий та екологічний етапи. На кожному з них додавались нові риси до предмету теперішнього природноресурсового права, яким вважають відносини щодо набуття природних об'єктів у власність та надання їх у користування, здій­снення загального та спеціального природокористування, вилучен­ня природних об'єктів з користування або обмеження чи заборона використання їх окремих ресурсів тощо. До кола сучасних природноресурсових відносин можна віднести здійснення або утримання від дій, що пов'язані із застосуванням засобів і технологій використання, збе­реження, поліпшення й облаштування природних компонентів, які випливають із закономірностей існування природи і функціонуван­ня природних об'єктів та їх ресурсів, додержання нормативів і лі­мітів у процесі експлуатації природних об'єктів тощо. Коло природноресурсових суспільних відносин, врегульованих у законо­давчому порядку, досить широке, а самі природноресурсові відносини є комплексними.

Студентам варто чітко розмежовувати предмет, об’єкти, суб’єкти, систему природноресурсового права від тих же понять «материнської галузі» - екологічного права.

Крім того, варто пам’ятати, що земельні, гірничі, водні та лісові відносини становлять предмет відповідних галузей права і регулюються самостійними кодифікованими актами та прийнятою на їх основі розвинутою системою чинного законодавства.

Стосовно джерел природноресурсового права, то при їх характеристиці варто враховувати те, що в Цивільному кодексі України і Господарському ко­дексі України містяться не тільки окремі правові норми, а й відповідні розділи з природноресурсовим змістом.

Основний зміст

Питання для обговорення:

1.Природноресурсові відносини як предмет природноресурсового права.

2.Природноресурсове право як галузь права.

3.Суб’єкти природноресурсового права.

4.Об’єкти природноресурсового права.

5. Зміст природноресурсових правовідносин.

5.Методи правового регулювання.

6.Принципи природноресурсових відносин.

7.Система природноресурсового права.

8. Розвиток природноресурсового законодавства і права у ХХ –ХІ столітті.

9.Поняття і характеристика джерел природноресурсового права.

10. Закони як джерела природноресурсового права.

11.Нормативно-правові акти органів виконавчої влади та місцевого самоврядування в галузі природокористування.

Контрольні запитання:

1. Охарактеризуйте етапи розвитку та становлення природноресурсового права.

2. В чому особливість природноресурсового права як окремої галузі права?

3. Якими ознаками характеризуються природноресурсові правовідносини?

4. Складіть таблицю основних джерел природноресурсового права.

5. Випишіть із поресурсових кодексів положення, які містять основи природноресурсового права.

Література:

1. Природноресурсове право України: Навчальний посібник/ за ред. І.І. Каракаша. – К.: Істина, 2005.

2. Калинин И.Б. Природоресурсное право. Основные положения. - Томск, 2000

3. Природноресурсовое право и правовая охрана окружающей среды: Учебник/ Под ред. В.В. Петрова. М., 1988

4. Вовк Ю. А. Советское природоресурсовое право и правовая охрана окружающей среды. Общая часть. – Х.: Вища школа, 1986.

5. Советское природноресурсовое право. Особенная часть. – Х.: Вища школа, 1987.

6. Сельскохозяйственное, природноресурсное законодательство и правовая охраны природы: Учебник/ Отв. ред. И.Ф. Панкратов, Р.Д. Боголепов. М., 1989.

7. Чубуков Г. Природоресурсное право Российской Федерации: Учебное пособие для вузов. – М.: МГИУРИЦ, 2007.

8. Екологічне право України: Академічний курс: Підручник / за заг. ред.. Ю.С.Шемшученка. – К.: ТОВ "Видавництво "Юридична думка", 2007.

9. Екологічне право України: Підручник / за ред. А.П. Гетьмана, М.В. Шульги. – Харків: Право. - 2009.

10. Кобецька Н.Р. Екологічне право України: Навч. посібник. – К.: Юрінком Інтер, 2008.

11. Андрейцев В.І. Право екологічної безпеки: Навч. та наук.-практ. посібник. – К.: Знання-Прес, 2002.

12. Костицький В.В. Екологія перехідного періоду: право, держава, економіка (Економіко-правовий механізм охорони навколишнього природного середовища в Україні). – К.: ІЗП і ПЗ, 2003.

13. Ефимова Е.И. Возникновение и развитие идей о природоохранительном, природноресурсовом и экологическом праве в эколого-правовых исследованиях // Экологическое право. 2005. – №4.

Нормативно-правові акти:

1. Конституція України

2. Водний Кодекс України

3. Земельний Кодекс України

4. Кодекс України про надра

5. Лісовий Кодекс України

6. Закон України «Про охорону атмосферного повітря».

7. Про охорону навколишнього природного середовища: Закон України від 25.06.1991.

8. Про основні напрями державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки: постанова Верховної ради України від 5.03.1998.

Управління у галузі використання і охорони природних ресурсів є однією із найважливіших функцій державних органів та органів місцевого самоврядування. Ефективність діяльності цих органів значною мірою визначає стан забезпечення екологічних прав та свобод та забезпечення законних інтересів громадян у сфері використання природних ресурсів та повинна бути належним чином врегульована нормами чинного законодавства. Варто зауважити, що останнє постійно оновлюється, зокрема, 23 грудня 2009 року було внесено ряд змін до нормативно-правових актів, які закріплюють повноваження галузевих органів управління у сфері використання природних ресурсів.

Метою семінарського заняття є аналіз управління в галузі використання природних ресурсів, його різновидів, завдань, функцій, визначення особливостей, статусу і компетенції суб'єктів, що його здійснюють. Основна увага на заняттях буде приділятися характеристиці державного управління, яке власне найбільш відповідає суті даної діяльності. Важливо пам’ятати, що зміст діяльності щодо здійснення управління і контролю в галузі використання природних ресурсів повинен відображати дотримання ряду принципів природноресурсового управління – поєднання об’єктного і адміністративно-територіального управління; розмежування господарсько-експлуатаційних і контрольних функцій діяльності спеціально уповноважених органів та інших. Одночасно слід визначити особливості управлінської діяльності, що зумовлені особливостями використання природних комплексів.

Студенти повинні знати діючу систему органів виконавчої влади, які займаються управлінням в цій сфері, розподіл повноважень між ними по управлінню в галузі охорони довкілля. Значна увага повинна бути приділена вивченню Положення про Мінприроди України, а також вивченню особливостей державного, самоврядного та громадського контролю у сфері природокористування.

З функціями державних органів у сфері природокористування студенти уже знайомились під час вивчення курсу «Екологічного право», тому слід зосередити увагу не на їх загальній характеристиці, а акцентувати природноресурсову специфіку стосовно функції ресурсоустрою та природноресурсового контролю.