Другого порядку

Тому, що коагуляція – зменшення дисперсності системи в результаті злипання частинок дисперсної фази.

Теорію швидкості коагуляції розробив польський вчений Смолуховський. У відповідності з цією теорією процес швидкої коагуляції іде таким чином, що одинарні частинки при зіткненні утворюють подвійну, потім подвійна частинка, зіткнувшись з одинарною утворює потрійну частинку і т.і. Таким чином в реакцію вступають лише дві частики, зіткнення трьох частинок одночасно малоймовірно. . Таким чином процес коагуляції Смолуховський розглядав як реакцію другого порядку.

174). Як називається посилення коагулюючої дії одного електроліту при додаванні іншого?

Синергізм

Тому, що при коагуляції колоїдних розчинів сумішами електролітів спостерігаються три ефекти: адитивність дії, антагонізм і синергізм. Синергізмом називають посилення коагулюючої дії одного електроліту при додаванні другого. Синергізм виявляється , наприклад, при дії суміші LiCL і CaCl₂ на золь HgS.

175). Як зміниться кількість частинок, які утворюються при подрібненні однакової маси речовини, якщо геометричні розміри частинок зменшити вдвічі.

Зросте в 8 раз

Математичний розрахунок. Маємо куб з ребром – l см. Його V₁ = l³. Тепер маємо куб з ребром - . Його . У скільки разів V₂ менший за V₁? Таким чином кількість частинок збільшиться у 8 разів.

176). Як можна сформулювати правило Шульце-Гарді?

Коагулююча дія має лише той іон електроліту, заряд якого протилежний заряду колоїдної частинки, причому коагулююча здатність іона зростає при збільшенні його заряду.

Тому, що коагуляцію може викликати будь-який електроліт, але при досягненні відповідної концентрації. Мінімальна концентрація електроліту при перевищені якої спостерігається коагуляцію називається «порогом коагуляції». Крім того коагулюючу дію має лише той іон електроліту, заряд якого протилежний заряду колоїдної частинки, (правило Гарді), а також коагулююча дія іона тим більша, чим більше його заряд(правило Шульце).

177). Що таке критичне значення дзета-потенціалу?

Найбільша величина дзета-потенціалу, при якій коагуляція протікає з помітною швидкістю

Тому, що добавлення до золю деякої кількості розчину електроліту веде до зниження дзета-потенціалу. При досягненні дзета-потенціалом його практичного значення золь починає коагулювати. Таким чином, концентрація електроліту, яка відповідає критичному значенню дзета-потенціалу, дорівнює порогу коагуляції.

178). Яким є значення критичної величини дзета-потенціалу?

Для більшості золів – 25-30 мВ

Тому, що якщо дзета-потенціал знижується до значення 25-30 мВ (це критична величина) нижче якої починає протікати коагуляція з помітною швидкістю.

179). В якому ступені дзета-потенціал входить до рівняння Гельмгольца-Смолуховського для величини лінійної швидкості руху фаз

1 Тому, що ,

де U_{0 -} лінійна швидкість течії рідини;

E – діелектрична стала рідини;

E₀ - діелектрична стала рідини 8,854*10^-12 Ф/м;

E – зовнішня різниця потенціалів;

l – відстань між електродами;

 - в’язкість рідини.

180). В якому ступені заряд іона-коагулятора входить до математичного виразу закона Дерягіна-Ландау для порога концентраційної коагуляції?

- 6 Тому, що відношення порогів концентраційної коагуляції для іонів різних зарядів було знайдено Б.В.Дерягіним і Л.Д.Ландау і назвою законом 6-го ступеню.

181). Що таке поріг коагуляції?

Мінімальна концентрація електроліту, при перевищенні якої спостерігається коагуляція.

Тому, що колоїдний розчин, як дисперсна система з розмірами частинок 10^-7 – 10^-9 м відносно нестійка, на відміну від молярного розчину. Особливо це проявляється при додаванні до колоїдного розчину розчинів електролітів. Тому ввели таке поняття, як коагуляція яке характеризується кількістю розчину електроліту, що викликає коагуляцію, тобто змивання часточок дисперсної фази.

182). При виконанні якої з наведених умов стійкість колоїдної системи підвищується?

При збільшенні дзета-потенціалу понад певної межі

Тому, що одним з факторів стійкості дисперсних систем являється електростатичний, який створює електростатичні сили відштовхування між колоїдними частинками. Ці сили зростають зі збільшенням потенціалу поверхні частинок і особливо електрокінетичного потенціалу (дзета-потенціалу).

183). Яку назву має процес самодовільного злипання крапель у емульсіях?

Коалесценція.

Тому, що оскільки емульсії – гетерогенні системи, вони термодинамічно не стійкі. В них довільно відбувається процеси злиття краплинок дисперсної фази – коалесценція, внаслідок чого проходить розшарування емульсії.

184). Синерезис – це …

Утворення двох макрофаз (рідкої та драглеподібної) при довготривалому стоянні драглів ВМР.

Тому, що синерезис – це явище ущілення драглів яке відбувається у тих випадках, коли концентрація полімеру в драглях нижча за рівновагу для даної температури. При цьому драглі діляться на дві фази: більш концентрований розчин полімеру, який зберігає форму посудини, та розчин, який виділяється з драглів.

185). Для хімічної реакції, яка довільно перебігає в прямому напрямку характерне:

∆G < 0.

Енергія Гіббса в ізобарно-ізотермічних умовах не змінюється при зворотному процесі і зменшується при незворотному.

186). Серед наведених методів конденсаційними не є:

Пептизація.

Пептизація відноситься до диспергаційних методів одержання.

187). Одиницею виміру поверхневого натягу є:

Н/м.

Молекули, які розташовані на поверхні не повністю реалізують свою здатність до взаємодії і тому мають нескомпенсований надлишок енергії, який має назву поверхнева енергія. Відношення цієї енергії до одиниці площі поділу фаз, називається поверхневим натягом. Т.ч. одиницєю виміру поверхневого натягу є Н/м.

188). Величина рівнодіючої усіх сил усередині рідкої фази:

Дорівнює 0.

Усередині рідкої фази діють сили тяжіння сусідніх молекул, однакових за величиною з усіх боків. Тому рівнодіюча усіх сил дорівнює нулю.

189). Ступінь електролітичної дисоціації  визначається:

Відношенням дисоційованих молекул до загальної кількості молекул.

Електролітична дисоціація – це процес розпаду електролітів на йони в розчині. Тому вона визначається як відношення числа молекул, які розпадаються на йони до загальної кількості молекул електроліту.

190). Для ІЕТ характерне:

Згортання макромолекул білка в клубки.

Значення рН розчину білка, при якому білок стає електронейтральним – має назву ізоелектричної точки. При цьому значенні рН протилежно заряджені групи –NH⁺ та СОО^– притягуються одна до одної і молекула закручується у клубки.

191). Емпіричне правило, згідно з яким швидкість хімічної реакції збільшується у 2–4 рази при підвищенні температури на кожні 10^оС, сформулював:

Вант-Гофф.

Емпіричне правило, згідно з яким швидкість хімічної реакції збільшується в 2–4 рази при підвищенні температури на кожні 10^оС сформулював Вант-Гофф.

192). Моношаром називають:

Поверхневу плівку з одного шару ПАР, яка утворюється на межі розділу водного розчину ПАР із повітрям, органічною речовиною або твердою поверхнею.

У результаті адсорбції ПАР на межі розділу фаз вуглеводневі радикали виштовхуються у повітря, а полярні занурені у рідину, у результаті утворюється поверхневий шар.

193). Збільшення енергії активації:

Зменшує швидкість хімічної реакції.

Під час реакції у взаємодію вступають тільки молекули з додатковою кінетичною енергією. Кожна молекула повинна мати певний надлишок енергії у порівнянні з її середнім значенням. Тому, чим більше енергія активації, тим менше швидкість реакції.

194). Золям відповідає:

т/р.

Колоїдні розчини – це дисперсні системи, твердої речовини в розчиннику.

195). Розчинність газів у рідинах підвищується:

При зниженні температури та підвищенні тиску.

Згідно із законом Генрі.

196). Явище електрофорезу та електроосмосу було відкрито:

Рейссом.

Вплив електричного струму на поведінку золів вивчав Рейсс у 1808 р.

197). Коагуляція гідрофобних золів під дією електролітів визначається загальним правилом:

Шульце–Гарді.

Коагуляцію гідрофобних золів спричиняє дія йонів електролітів, які мають заряд, протилежний заряду гранули та коагулююча дія тим сильніше, чим вище заряд іону-коагулянту.

198). Стандартні умови – це:

101,3 кПа, 298 К.

Такі умови було прийнято на з’їзді хіміків на Женевській конвенції вчених-хіміків.

199). Поняття «ентропія» до термодинаміки ввів:

Клаузіус.

Для кількісної характеристики процесу розсіювання енергії у 1865 році Р. Клаузіус ввів нову термодинамічну функцію – ентропію.

200). Яке з наведених тверджень правильне – “При розчиненні молекули ПАР...”:

Неполярний радикал знаходиться на поверхні розділу фаз.

Дифільні молекули на поверхні води розміщуються таким чином: полярна частина молекули занурена у воду, а неполярна знаходиться в газовій фазі.