Лекція 4 «Технічне та програмне забезпечення автоматизованих інформаційних систем обліку»
Анотація.
4.1 Вибір технічних засобів для аіс обліку. Використання обчислювальних мереж
До забезпечувальних засобів автоматизованих ІС обліку належить технічне забезпечення. Під технічним забезпеченням будь-якої комп’ютерної системи розуміють сукупність усіх технічних засобів, які використовуються при її функціонуванні. Тому технічне забезпечення АІС обліку можна визначити як сукупність різноманітного обладнання і засобів оброблення облікової інформації, пов’язаних між собою єдністю оброблюваних даних і інформаційно-часових обмежень, яка дає змогу здійснювати своєчасну та якісну фіксацію, збирання, передавання, оброблення, нагромадження, агрегування і видачу необхідної для реалізації функції обліку інформацію.
Ураховуючи особливості оброблення облікової інформації, до КТЗ автоматизованих інформаційних систем обліку висувається низка вимог, які об’єднані в групи.
Сутність організаційно-економічних вимог полягає в тому, що КТЗ має забезпечити розв’язування всього комплексу облікових задач, а також можливість зміни і розвитку структури КТЗ у разі зміни складу задач і методик їх розв’язування при мінімальних витратах на придбання техніки та її обслуговування.
Організаційно-технічні і функціональні вимоги полягають у тому, що КТЗ має забезпечити виконання процедур реєстрації, збирання, передавання, оброблення, нагромадження, зберігання, агрегування і видачі облікової інформації, а також необхідну сумісність і пропускну спроможність ТЗ на всіх стадіях перетворення облікової інформації, максимальну продуктивність обладнання, необхідну надійність і вірогідність результатів.
Сутність конструкційних вимог полягає в тому, що в комплексі технічних засобів АІС обліку на всіх стадіях перетворення інформації необхідно передбачити можливість агрегування обладнання, що дасть змогу здійснювати гнучку зміну структури КТЗ, забезпечить стійкість до перешкод та автоматичний контроль вірогідності результатів оброблення облікової інформації.
Експлуатаційні вимоги – це забезпечення максимального пристосування до оточуючого середовища, простота в експлуатації, відповідність вимогам ергономіки і технічної естетики.
На вибір складу технічних засобів при створенні та впровадженні автоматизованих інформаційних систем обліку впливають такі фактори, як тип об’єкта управління та його фінансові можливості, обсяги перероблюваних облікових даних, склад функціональних задач, організаційна структура, кваліфікація персоналу тощо.
На сучасному етапі технічне забезпечення різноманітних автоматизованих інформаційних систем базується на використанні персональних електронних обчислювальних машини (ПЕОМ).
При автоматизації функції обліку персональні ЕОМ використовуються індивідуально або у вигляді обчислювальних мереж.
Обчислювальна мережа – це сукупність кількох ЕОМ, об’єднаних засобами зв’язку з метою ефективного використання обчислювальних ресурсів при виконанні різноманітних інформаційно-обчислювальних робіт. Відмітна риса обчислювальних мереж – автоматичний розподіл ресурсів. Тут під ресурсами розуміються не лише обчислювальні потужності, а й дані, що зберігаються, і пакети прикладних програм, використовувані в системі. У мережах ЕОМ закладено ідею колективного користування, яка уможливлює доступ користувачів до новітніх і потужних ЕОМ та засобів програмування. Водночас користувач не пов’язаний з експлуатацією потужних технічних засобів і вирішенням кадрових проблем.
Розрізняють територіальні і локальні мережі. За функціональним призначенням розрізняють мережі: інформаційні, які надають користувачеві інформаційні послуги (мережі науково-технічної інформації, охорони здоров’я, резервування квитків на транспорт і т. ін.), обчислювальні, які виконують здебільшого розв’язування задач з обміном даних і програмами між ЕОМ мережі, і змішані – інформаційно-обчислювальні.
Важливою ознакою класифікації обчислювальних мереж (ОС) є їхня архітектура (або топологія). Топологія – це розміщення вузлів мережі і зв’язків між ними. Топологія обчислювальних мереж значно впливає на їх пропускну здатність, стійкість до відмов устаткування, логічні можливості та вартість.
У практиці використовуються кілька видів топологічних структур обчислювальних мереж (рис. 3.8): шинну, кільцеву, зірчасту, повнопов’язану та деревоподібну.
Технічною базою обчислювальних мереж є різноманітні сумісні ЕОМ, термінали і канали зв’язку. До складу мереж можуть входити як великі ЕОМ, так і міні– та мікроЕОМ, що виконують термінальні функції.
При побудові локальних інформаційно-обчислювальних мереж застосовуються в основному три базові топології: зірчаста, кільцева, шинна. На їх базі розвиваються комбіновані топології, наприклад шинно-зірчаста.
Структура конкретної ЛОМ в сфері обліку залежить від об’єкта управління та його місця в народногосподарському комплексі країни. Крім того, у ринкових умовах важливого значення набувають питання ефективності та окупності комп’ютеризації організаційно-управлінської діяльності, тобто необхідно врахувати фактор вартості ЛОМ.
Локальна сітка зірчастої топології – найпростіший тип мережі. Вузлами сітки можуть бути персональні ЕОМ і дисплеї – термінали або лише ПЕОМ (рис. 4.1).
Рисунок 4.1 – Локальна інформаційно-обчислювальна мережа зірчастої топології
Але швидкості обміну між терміналами – функціональними ПЕОМ, дисплеями і центральною ПЕОМ в такій мережі незначні, що обмежує доступ до інформаційної бази, яка міститься на дисках центральної ПЕОМ. З цієї самої причини обмежено й активний обмін інформацією між функціональними ПЕОМ. У зв’язку з цим ЛОМ, зорієнтовані на розв’язування облікових задач зіркової топології, рекомендуються для невеликих і середніх підприємств і фірм.
ЛОМ кільцевої топології (рис. 4.2) надійніша за зірчасту, оскільки не містить центральної ПЕОМ.
Рисунок 4.2 – Локальна інформаційно-обчислювальна мережа кільцевої топології
У такій мережі як вузли обов’язково застосовуються ПЕОМ. Інформація в ній передається лише в одному напряму. Файли бази облікових даних розподіляються за окремими ПЕОМ мережі. Вадою кільцевої мережі є те, що розрив кільця у будь-якому вузлі призводить до відмови всієї системи. Тому, якщо за основу технічного забезпечення АІС обліку береться кільцева топологія локальної мережі, необхідно передбачити додаткові заходи забезпечення її надійності (наприклад створення паралельного кільця).
Архітектуру ЛОМ шинної топології унаочнює рис. 4.3. Така мережа також не містить центральної ПЕОМ. Як і в кільцевій мережі, файли бази облікових даних розподіляються за функціональними ПЕОМ.
Рисунок 4.3 – Локальна інформаційно-обчислювальна мережа шинної топології
Але на відміну від кільцевої мережі відмова будь-якої ПЕОМ (або додаткове введення чи вилучення ПЕОМ) не впливає на роботоздатність усієї мережі.
ЛОМ шинної топології може легко сполучатися з іншими локальними мережами через спеціальну станцію – шлюз, ПЕОМ якої виконує функції узгодження протоколів обміну різних мереж.
Розвиток локальних мереж дав поштовх до появи мереж деревоподібної (шинно-зірчастої) топології (рис. 4.4 ), яка має переваги обох топологій. У мережах цього типу використовуються потужні групові ПЕОМ, до яких приєднано функціональні ПЕОМ меншої потужності згідно з обраним «груповим» або функціональним розміщенням користувачів цих ПЕОМ. Групова ПЕОМ у такій мережі виконує, по суті, роль центральної ПЕОМ.
Шинно-зірчаста ЛОМ порівняно з шинною є менш надійною, оскільки відмова групових ПЕОМ вилучає з мережі всю відповідну групу функціональних ПЕОМ, а не одну ПЕОМ. Але таку локальну мережу вигідніше створювати в разі «групового» розміщення користувачів мережі (наприклад, у філіях).
Рисунок 4.4 Локальна інформаційно-обчислювальна мережа деревоподібної топології
Крім того, створювати шинно-зірчасті ЛОМ дешевше, ніж стандартні шинні мережі, через меншу кількість вузлів і, відповідно, ПЕОМ – вузлів.
Отже, мережі шинної і шинно-зірчастої архітектури порівняно із мережами інших топологій мають переваги щодо надійності і економічності.
Локальні інформаційно-обчислювальні мережі для розв’язування задач обліку і контролю, як правило, створюються у вигляді мережі автоматизованих робочих місць бухгалтерів (АРМБ). Залежно від об’єкта управління ця мережа може бути одно-, дво– чи більшрівневою.