- •Розділ 5
- •Медичне страхування
- •5.1. Економічна необхідність і соціальне значення медичного страхування
- •5.2.Обов’язкова форма медичного страхування
- •5.3.Добровільна форма медичного страхування
- •Добровільне медичне страхування в Україні
- •5.4. Безперервне страхування здоров’я
- •5.5. Страхування на випадок хвороби
- •5.6. Медичне страхування громадян, які від’їжджають за кордон
- •5. В яких випадках при безперервному страхуванні здоров’я страхова допомога не здійснюється:
- •6. Якими є переваги широкого впровадження в країні добровільного медичного страхування:
Р ОЗДІЛ 5. Медичне страхування
Розділ 5
Медичне страхування
5.1. Економічна необхідність і соціальне значення медичного страхування
Важливим елементом медичного захисту громадян в розвинутих країнах світу є медичне страхування. Медичне страхування передбачає страхування на випадок втрати здоров'я з будь-якої причини. Воно має певні переваги перед державними і приватними системами медичного захисту, а також відомчою медициною. Економічна необхідність медичного страхування полягає в тому, що його впровадження зменшує навантаження на державний бюджет щодо обслуговування захисту здоров’я населення. З точки зору фізичних осіб економічна необхідність медичного страхування полягає в зменшенні витрат на лікування у випадку раптового виникнення серйозних хвороб. Соціальне значення медичного страхування полягає в тому, що воно забезпечує більшу доступність, якісність і повноту щодо задоволення різноманітних потреб населення в наданні медичних послуг.
Медичне страхування може здійснюватися у двох формах: обов'язковій і добровільній.
Принцип обов'язковою медичного страхування діє у Франції, Канаді, ФРН, Нідерландах, Швеції, Бельгії та інших країнах. Відсутня обов’язкова форма медичного страхування в таких розвинених країнах як США і Японія [45]. В добровільній формі медичне страхування діє майже в усіх країнах, але ступінь охоплення населення цією послугою суттєво відрізняється від країни до країни. Звичайно, що чим розвиненішою є країна, тим більш розвинене в ній добровільне медичне страхування. Статистичні дані вказують на те, що в країнах з розвиненим медичним страхуванням значно менше рівень захворюваності та рівень смертності серед населення. Але становлення системи медичного страхування є достатньо складним. Як і в будь-якому іншому виді страхування рівень страхових тарифів залежить від охоплення страхового поля. Чим вище коло страхувальників – тим нижче розмір страхових тарифів, і навпаки. А якщо врахувати те, що об’єктивно, страхові тарифи за медичним страхуванням є значно вищими, ніж в інших видах страхування, то на початковому етапі ці тарифи взагалі є надзвичайно високими. Складається порочне коло, за якого страхувальники не можуть купувати поліси медичного страхування, оскільки вони є дуже дорогими, а страховики не можуть нормально розвиватися, оскільки їм бракує коштів. Тому медичне страхування розвивається поступово зі зростанням рівня доходів і страхової культури населення.
Однією з проблем, що заважають розвитку медичного страхування в Україні є недосконале податкове законодавство. Так, діючи нормативи не дозволяють відносити на валові витрати відрахування підприємств на страхування своїх працівників, а страхові суми при виплаті оподатковуються податком на прибуток за ставкою 15% [29].
Локомотивом, що забезпечує зростання сектору медичного страхування виступають підприємства і корпорації. Так, медичне страхування було поступово впроваджено на таких підприємствах як «Укрзалізниця», «Турбоатом», гірничо-збагачувальних і металургійних підприємствах, підприємствах хімічної промисловості тощо. Лідерами виступають підприємства з іноземними інвестиціями, оскільки на заході медичне страхування є невід’ємною часткою корпоративної культури. Слід вказати, що і компанії пропонуючи медичне страхування орієнтуються на колективну форму, оскільки в такому випадку менша імовірність отримання збитків (взагалі рівень виплат в медичному страхуванні є найвищим серед інших видів страхування).
В цілому можна зазначити, що медичне страхування обов’язково поширюватиметься і далі, оскільки досвід інших країн вказує на те, що це є невід’ємним атрибутом ринкової економіки взагалі.