2.Страхування урожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень

Страховими випадками при страхуванні врожаю і багаторічних насаджень є пошкодження або загибель з наступних причин: посуха; вимерзання; град; злива; сель; повінь; пожежа, землетрус, знищення шкідливими комахами, інші випадки за домовленістю сторін.

В обов’язковому страхуванні, яке зараз є більш поширеним, страхову суму обраховують множенням площі засіву на середню врожайність за останні п’ять років і на ціну центнеру основної продукції. Відповідальність страховика встановлюється на рівні 70% від обрахованої середньої вартості врожаю. Страховий тариф залежить від культури і області в якій розташоване господарство.

В добровільному страхуванні передбачені знижувальні (від 0.5 до 1) та підвищені (1-5) коефіцієнти щодо ступенів ризику, які залежать виключно від місцевих умов і встановлюються за згодою страховика і страхувальника. В добровільному страхуванні врожаю також передбачені пільги – страхувальники, які страхували протягом 2-х років безперервно тварин, будівлі, споруди і інше майно у повній вартості, а урожай – у повній розрахунковій страховій сумі, не одержуючи страхового відшкодування, мають право на знижку сум обчислених страхових платежів у розмірі до 20%, протягом 3-х років – 30%, протягом 4х та більше років – 40%.

Страхові платежі мають бути сплачені у повному обсязі або в розмірі не менше як 25% річної суми зі страхування врожаю сільськогосподарських культур і не менш як 50% зі страхування майна не пізніше як через 30 днів з дня підписання договору.

Страхувати сільськогосподарські ризики можуть лише потужні страхові компанії, які мають значні страхові резерви та розгалужену систему філій в різних сільськогосподарських регіонах. При страхуванні врожаю застосовується гранична система відповідальності в комбінації з підвищеною франшизою. При укладенні договору страхування врожаю сільськогосподарських культур на продукцію встановлюються ціни за сортами. Також може страхуватися продукція на випадок зниження її якості через несприятливі події.

І в добровільному і в обов’язковому страхуванні основну складність викликає проведення страхової експертизи. Наприклад, підприємство може не дотримуватися технологічного процесу вирощування (невчасно провести посівну або збиральну компанії, не забезпечити належну кількість добрив, поливу), а вимагати відшкодування на підставі того, що неврожай виник через несприятливі погодні умови.

В добровільному страхуванні врожаю умови страхування є більш гнучкими. Страховики за домовленістю зі страхувальниками можуть обмежувати кількість страхових ризиків в покритті, що значно здешевлює дані послуги.

Сьогодні в Україні діють дві основні програми страхування врожаю на добровільній основі:

страхування врожаю;

страхування витрат на нові посадочні роботи.

Головна відмінність в цих програмах – термін дії договору. Так, при страхуванні врожаю термін договору закінчується після збирання застрахованої культури і обрахування збитків. При страховані витрат договір діє до настання страхового випадку (вимерзання, випрівання і т.і). Після проведення відповідних експертиз страхова компанія фінансує проведення нових посівних робіт. Спільним у обох договорів є високі тарифи (7-10% страхування врожаю, 5-7% страхування витрат на нові посівні роботи). Відмінним є перелік ризиків, що покриваються страхуванням. Так, при страхування врожаю від є набагато ширшим (посуха; вимерзання; град; злива; сель; повінь; пожежа, землетрус, знищення шкідливими комахами). При страхуванні витрат на нові посівні роботи перелік ризиків включає: вимерзання; град; підтоплення; пожежа.

При страхуванні багаторічних насаджень необхідно враховувати, що за діючим фінансовим законодавством ці об’єкти належать до основних засобів підприємств. Тому при прийнятті їх на страхування їх вартість дорівнює залишковій вартості за обліковими документами підприємства або може бути визначена за домовленістю між страховиком і страхувальником.

Страхування врожаю вважається надзвичайно ризиковим. Тому виникає потреба в проведенні операцій перестрахування і перестрахування повинне бути на високому рівні. Достатнє перестрахове покриття можуть забезпечити лише іноземні перестрахові компанії, але вони встановлюють високі ліміти мінімального перестрахового платежу. Подолати ліміти українським страховикам можна лише за допомогою стоврення пулів співстрахування. Так, швейцарська фірма GE Frankona Re виставила умови – мінімальний перестраховий платіж – 600 тис. Євро. Інші компанії висувають ліміти в границях 1 млн. Євро. Для того щоб провести операції перестрахування в таких умовах українськими страховиками, які займаються страхуванням агро ризиків були створені два пули.

До першого аграрного пулу входять компанії: СК “Веско”; СК “Кредо-Классик”; АСО “Вексель”; СК “Укрсоцстрах”; АТ “Українська пожежно-страхова компанія”; СК “Саламандра-Дніпро”. Ініціатором створення пулу виступає ЗАТ СК “Веско”.

До другого страхового пулу увійшли компанії: УАСК “АСКА”; СГ “ТАС”; “Будполіс”; “ДАСК” “ІНПРО”; “Інвестсервіс”; “АСКО-Донбас Північний”; “Енергополіс”; “Веста”; “УОСК”; “Алькона”; “Укрексімстрах”; “Фенікс”; ЗАТ “Європейський страховий альянс”.