Тема 7. Сільськогосподарське страхування

1. Економічна необхідність і сучасний стан сільськогосподарського страхування

2. Страхування урожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень

3. Страхування тварин і майна сільськогосподарських підприємств

1.Економічна необхідність і сучасний стан сільськогосподарського страхування

Сільське господарство є надзвичайно ризиковою сферою діяльності і тому страхування в цьому секторі економіки в більшості країн світу надзвичайно поширене.

Сільське господарство – найдавніша і традиційно одна з найважливіших і водночас одна з найбільш ризикових галузей економіки України. Тривалий час українським сільськогосподарським виробникам не вистачає грошей для забезпечення простого процесу відтворення, не кажучи вже про створення резервних страхових фондів. В більшості європейських країн страхування сільськогосподарських підприємств є добровільним і велика частка страхового ринку належить товариствам взаємного страхування. Головними відмінностями взаємного страхування є: безприбутковість, відсутність інверсії страхового циклу і створення резервних фондів. Ці відмінності забезпечують менші витрати на страхування у порівнянні зі страхуванням на комерційній основі.

В Україні поки, що така практика не отримала поширення, що пов’язано здебільшого з проблемами власності. В Україні відсутнє достатнє усвідомлення серед сільськогосподарських виробників щодо проведення страхового захисту своєї діяльності. І це є неправильним зважаючи на стратегічне значення аграрного сектору для української економіки. Тому згідно із законодавством України передбачено обов’язкове страхування врожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень державними сільськогосподарськими підприємствами та врожаю зернових культур і цукрового буряку підприємствами усіх форм власності. Зараз вже видано відповідну постанову КМУ № 1000 від 11.07.2002 року. Страхове покриття за обов’язковими і добровільними видами страхування врожаю сільськогосподарських підприємств складає 70%.Великий обсяг франшизи пояснюється надзвичайно високим ризиком і збитковістю даного виду страхування, що обумовлене неможливістю точно прогнозувати погодні умови на рік. За постановою про обов’язкове страхування врожаю тарифи на сільськогосподарське страхування коливаються по зерну від 7 до 8,5%, по цукровому буряку на рівні 9,5%. Такий рівень тарифів є надзвичайно високим і тому передбачається часткова компенсація страхових платежів з державного бюджету у розмірі не менш ніж 50% страхового тарифу. Але сам механізм компенсації не розроблено. Саме відсутність механізму компенсації страхових платежів сприяла тому, що більшість виробників не застрахували врожай в 2002-2005 роках. На сьогодні застрахованими є приблизно 5% від усіх сільськогосподарських підприємств. Це відбулося тому, що в жодному з вказаних років в бюджеті не було виділено кошти на страхування. Не передбачається виділення таких коштів і в 2006 році. Це дає можливість виробникам відмовитися від страхування сільськогосподарських ризиків і робить постанову КМУ недіючою.

Обєкти страхування в сільському господарстві розбито на 4 групи, а саме:

1. урожай сільськогосподарських культур та багаторічних насаджень плодоносного віку;

2. дерева і плодово – ягідні кущі, що зростають у садах, виноградники;

3. сільськогосподарські тварини, птиця, кролі, хутрові звірі, сімї бджіл у вуликах;

4. будівлі, споруди, сільськогосподарська техніка, обєкти незавершеного будівництва, передавальні пристрої, силові, робочі та інші машини, транспортні засоби, сировина, матеріали, продукція.