2. Післязбиральна обробка та зберігання бульб картоплі

Комплекс технологічних прийомів післязбиральної обробки вороху бульб картоплі залежить від: а) способу збирання (потоковий, перевалочний); б) цільового призначення бульб картоплі. Бульби збирають технічно стиглими з добре сформованими шкірними покривами. Насадження картоплі вважається готовим до збирання з початком природного відбирання бадилля. Якщо умови вегетаційного періоду були несприятливими (в ґрунті кисню менше 17%, несприятливі метеоумови і т. д.) і шкірка є тоненькою, обдирається, то потрібно подбати про її зміцнення. Для цього на ґрунтах суглинкового механічного складу треба за 10–15 днів провести рихлення на глибину залягання бульб. Якщо стиглі бульби збирали вручну і вони не є травмованими, то для тривалого зберігання бульби відразу після збирання можна закладати в умови температури, рекомендованої для даної партії бульб.

Для визначення потенціальної лежкості, пов’язаної з температурними умовами вирощування необхідно вирахувати суму позитивних температур за період вегетації (з дня появи сходів картоплі). Якщо вона на вересень для ранньої картоплі становить 2110–2200°, то ця культура у вересні починає проростати. Для проростання бульб середніх та пізніх сортів суми позитивних температур до початку проростання є вищими і вони набираються значно пізніше, але якщо літо було жарким, то бульби потрібно якнайшвидше перевести в режим охолодження.

Якщо бульби картоплі зібрані комбайнами і пошкоджені ними більш як на 10%, то сортування треба зробити після залікування ран спершу створивши необхідні умови для залікування ран та утворення нової шкірки — суберину: добрий доступ кисню, температура не нижче 13...14°С, висока відносна вологість повітря (не менше 80%), на практиці — формують невисокі (0,5–0,6 м) бурти, вкривають їх невеликим шаром соломи.

Якщо пошкодженість бульб комбайнами становить менше 10%, то бульби від комбайна транспортують до сортувальної машини, а після сортування бульби продовольчого призначення направляють в сховище. Бульби насінного призначення незалежно від якості після комбайнування вкладають в невисокі бурти та вкривають легким шаром соломи. В цей період (2–3 тижні) поряд з заліковуванням ран виявляють себе хвороби, які можна легко видалити при наступному сортуванні та калібруванні бульб.

Зберігання бульб картоплі.

Режим зберігання диференціюється не лише в залежності від цільового призначення бульб (тривалого зберігання продовольча, насінна, менш тривалого — для переробки), а й від якості (пошкодженості, розміру) бульб. Ранні сорти бульб насінного призначення зразу після проходження лікувального періоду розміщують в холодильник з температурою +1...+2°С та відносною вологістю не менше 85%. Бульби сортів середньопізнього та пізнього строку зберігання насінного призначення в залежності від сорту потрібно зберігати в межах плюс 1...3°С. Бульби продовольчого призначення в залежності від ботанічного сорту зберігають в основний період при температурі плюс 2...5°С, відносній вологості 85%.

Бульби всіх ботанічних сортів та будь–якого цільового призначення при зберіганні мусять бути добре забезпечені киснем. Зниження концентрації кисню менше 17% викликає у бульб задуху, яка робить їх не придатними ні для насінних, ні для продовольчих цілей.

У період вимушеного спокою, коли сума позитивних температур стала достатньою для початку пробудження вічок, температуру зберігання знижують до мінімальних позитивних. Як правило, це співпадає за календарем з кінцем лютого — березнем. Картопля, що зберігалася в буртах і траншеях, повинна бути переведена в цей час на зберігання в холодильники. Контроль за зберіганням проводять шляхом оглядів та регулярного вимірювання температури в масі бульб.