2. Ефективність альтернативних техноло­гій.

Запровадження альтернативних технологій вирощування основних польових культур у виробництво показало, що їх ефективність залежить від ґрунтово-кліматичних умов.

Повна відмова від мінеральних добрив і пестицидів при альтернативній технології може бути виправдана лише під час вирощування озимої пшениці після такого попередника як горох. У даному випадку спостерігається тенденція під­вищення врожаю порівняно з базовою технологією, хоча вона значно поступається кращим варіантам інтенсивної. Однак застосування інтегрованого захисту у цьому варіанті альтернативної технології дало змогу підвищити продук­тивність сівозміни до рівня базової технології. Досить високу продуктивність культур сівозміни одержали після заміни частини мінеральних добрив побічною продукцією попе­редника, особливо в поєднанні з інтегрованою системою захисту. Така технологія особливо ефективна при вирощу­ванні озимої пшениці після гороху та ячменю після буряків. Урожай культур у цьому варіанті технології не поступався інтенсивній, але вилучення з технологічного процесу сис­теми хімічного захисту рослин призводило до зниження про­дуктивності культур сівозміни. В цілому альтернативні тех­нології за рівнем продуктивності поступалися інтенсивним з різним ступенем навантаження мінеральними добривами і пестицидами. Ці технології можуть бути виправдані лише за умови, коли перед господарствами стоїть завдання вироб­ництва екологічно чистої продукції для дієтичного і дитячого харчування.

Екологічна оцінка альтернативних та інтенсивних, з різ­ним ступенем навантаження мінеральними добривами та пестицидами, технологій, свідчить про їх неоднаковий вплив на мікробіологічну активність ґрунту, вміст гумусу, міграцію по профілю ґрунту рухомих катіонів й аніонів тощо. Отже, за науково обґрунтованого застосування основних факторів інтенсифікації (мінеральні добрива, пестициди) в умовах цілковитого обґрунтування, щодо екологічної безпеки і пре­сингу, інтенсивні технології нині забезпечують виконання завдання максимального підвищення продуктивності сільсь­когосподарських культур та родючості ґрунту.

Основою розробки моделей альтернативної технології є принцип відмови від застосування мінеральних добрив, ретардантів, фунгіцидів, інсектицидів і відтворення потенцій­ної й ефективної родючості ґрунту за рахунок введення в сівозміну бобової культури (гороху), післяукісної сівби сиде­ральної культури (редьки олійної), внесення в ґрунт гною, побічної продукції попередника, поєднання цих елементів системи удобрення з внесенням невеликої дози азоту з ме­тою створення збалансованого співвідношення С : N для стимулювання життєздатності целюлозорозкладаючих бактерій. Найвищий урожай зернових культур (пшениці, ячменю, вівса) вирощено при застосуванні інтенсивних технологій. Альтернативна технологія вирощування польових культур значно поступалася інтенсивній. Однак альтернативна технологія з мінімальним хімічним навантаженням не поступа­лася базовій з деяким підвищенням урожаю зернових куль­тур, хоча показники якості зерна були вищими при базовій технології. Отже, врожай зерна та його якість були нижчими при застосуванні альтернативної технології, а ціни на таку продукцію мають буги вищими.

Враховуючи сучасний соціально-економічний стан аграр­ного сектора пропонується система агрозаходів стабілізації розвитку біологічного землеробства: екологічні, соціально-економічні, енергозберігаючі, поліп­шенім родючості ґрунтів, екологобезпечний захист рослин. Практичне втілення цих напрямів зробить можливим отри­мання екологічно чистої продукції рослинництва, яке придатне для дитячого харчування.