- •1.1 Науково обґрунтоване чергування культур у сівозміні та його вилив на урожайність сільськогосподарських культур,
- •Шкодочинність бур’янів та заходи боротьба з ними.
- •1.3. Системи обробітку ґрунту, їх завдання і вплив на продуктивність сільськогосподарських культур.
- •Заходи поверхневого обробітку грунту
- •2.1. Характеристика землекористування Чернівецького району
- •2.2. Характеристика ґрунтово-кліматичних умов
- •Розділ 3. Проектування, впровадження і освоєння сівозмін
- •3.1. Проектування удосконалених або нових сівозмін.
- •3.2. Оцінка існуючої та запланованої сівозміни
- •3.3. Освоєння та впровадження запроектованих сівозмін
- •Забур’яненість полів сівозміни та заходи хімічної боротьби з ними
- •Система обробітку ґрунту під культури сівозміни
Забур’яненість полів сівозміни та заходи хімічної боротьби з ними
Як вже було сказано вище бур'яни з ряду причин є дуже шкодочинними, і небажаними мешканцями посівів с.-г. культур. Тому для боротьби з ними застосовують систему захисту - яка являє собою складну система заходів, завданням яких є знищення бур'янів або зниження їх шкідливості дозволеними способами і засобами: запобігання занесенню бур'янів на поля, знищення вегетуючих бур'янів, очищення ґрунту від їх насіння і вегетативних органів розмноження. Перед тим як складати систему захисту проводять облік забур’яненості полів сівозміни. Слід пам'ятати, що жоден навіть найефективніший захід не в змозі вирішити цю проблему. Тому в практичному землеробстві для успішної боротьби з бур'янами застосовують цілий комплекс заходів, які поділяють на дві групи – запобіжні і винищувальні.
Запобіжні заходи спрямовані на ліквідацію джерел появи бур'янів і усунення шляхів їх поширення. До них належать: очищення насіннєвого матеріалу сільськогосподарських культур від насіння бур'янів; запобігання занесенню насіння бур'янів на поля з гноєм і поливною водою та інше.
Винищувальні заходи боротьби з бур'янами спрямовані на знищення вегетуючих і проростаючих бур'янів на сільськогосподарських угіддях та на очищення ґрунту від насіння бур'янів і органів вегетативного розмноження.
За механізмом дії на рослини винищувальні заходи поділяють на фізичні, механічні, хімічні, біологічні та комплексні. Найбільш поширений в умовах інтенсифікації землеробства та швидкодіючий метод – це хімічний метод. Його основою є використання гербіцидів – хімічних сполук (гербіцидів), які знищують бур’яни не пошкоджуючи культурних рослин.
Ступінь і тип забур’яненості посівів с.-г. культур у полях сівозміни наведено в таблиці 4.1:
Таблиця 4.1.
Ступінь і тип забур’яненості посівів с.-г. культур у полях сівозміни
№ поля |
Культура |
Бал забур’яненості |
Ступінь забур’яненості посівів |
Найбільш поширені біологічні групи бур'янів |
Найбільш злісні бур'яни |
1 |
Багаторічні трави |
3 |
Високий |
Багаторічні злакові |
мишій сизий, пирій повзучий |
2 |
Озима пшениця |
2 |
Середній |
Однорічні і багаторічні дводольні |
Лобода біла щириця звичайна |
3 |
Кукурудза на зерно |
3 |
Високий |
Багаторічні злакові |
, мишій сизий, пирій повзучий |
4 |
горох |
3 |
Високий |
Багаторічні злакові |
мишій сизий, пирій повзучий |
5 |
Озима пшениця |
2 |
Середній |
Однорічні і багаторічні дводольні |
Лобода біла щириця звичайна, осот |
6 |
Цукрові буряки, Кор коренеплоди |
2 |
Середній |
Однорічні і багаторічні дводольні |
Лобода біла щириця звичайна |
7 |
Ярий ріпак |
2 |
Середній |
Однорічні злакові |
Мишій сизий, |
8 |
Кукурудза на зерно |
2 |
Середній |
Однорічні злакові |
Вівсюг звичайний, Мишій сизий, |
9 |
Ярий ячмінь +баг.тр |
2 |
Середній |
Однорічні злакові |
Мишій сизий, |
Таблиця 4.2.
План використання гербіцидів у полях сівозміни
№ поля |
Культура |
Назва гербіциду, препаратна форма, вміст діючої речовини |
Норма витрати гербіциду, кг(л)/га |
Спектр дії |
Термін застосування |
1 |
Багаторічні трави |
|
|
Багаторічні злакові |
|
2 |
Озима пшениця |
Калібр 75, в.г. (тифенсуль-фуронметил |
30-60г\га |
Однорічні і багаторічні дводольні |
Обприскування від фази 2-3 листків до появи прапорцевого листка |
3 |
Кукурудза на зерно |
Кобра, к.е. (пендиметалін, 330г\л) |
3,0 -6,0 л\га |
Багаторічні злакові |
Обприскування грунту до появи сходів. |
4 |
горох |
Селект 120, к.е. (клетодин, 120 г\л) |
1,5-3,0 л\га |
Багаторічні злакові |
Обприскування бур'янів за висоти 3-5см. Незалежно від фази росту |
5 |
Озима пшениця |
Калібр 75, в.г. (тифенсуль-фуронметил |
30-60г\га |
Однорічні і багаторічні дводольні |
Обприскування від фази 2-3 листків до появи прапорцевого листка |
6 |
Цукрові буряки, Кор коренеплоди |
Корвет, к.е. (десмедифам, 71 г\л) |
1,0 л\га |
Однорічні злакові |
Обприскування бур'янів у фазі сім'ядоль. |
7 |
Ярий ріпак |
Домінатор 360, в.р. (2,4 – дихлор-феноксиоцтова кислота) |
2,0-4,0 л\га |
Однорічні і багаторічні дводольні |
Обприскування після збирання попередника |
8 |
Кукурудза на зерно |
Кобра, к.е. (пендиметалін, 330г\л) |
3,0 -6,0 л\га |
Однорічні злакові |
Обприскування грунту до появи сходів. |
9 |
Ярий ячмінь +баг.тр |
Пума супер, м.в.е ( феноксапропл-етил, 69 г\л) |
1,0 л\га |
Однорічні злакові |
Обприскування рослин з фази 2 листа. |
Таблиця 4.3.
Потреба господарства у засобах хімічного захисту від
бур'янів на перспективу
№ п/п |
Назва гербіциду, препаратна форма, вміст діючої речовини |
Норма витрати гербіциду, кг(л)/га |
Площа на якій застосовується гербіцид, га |
Загальна потреба у гербіциді, кг(л) |
1 |
Калібр 75, в.г. (тифенсуль-фуронметил |
30-60г\га |
300 га |
9-18кг |
2 |
Кобра, к.е. (пендиметалін, 330г\л) |
3,0 -6,0 л\га |
300 га |
900-1800л |
3 |
Селект 120, к.е. (клетодин, 120 г\л) |
1,5-3,0 л\га |
150га |
275-450л |
4 |
Домінатор 360, в.р. (2,4 – дихлор-феноксиоцтова кислота) |
2,0-4,0 л\га |
150га |
300-600л |
5 |
Корвет, к.е. (десмедифам, 71 г\л) |
1,0 л\га |
150 га |
150 л |
6 |
Пума супер, м.в.е ( феноксапропл-етил, 69 г\л) |
1,0 л\га |
150 |
150 Л |
Керуючись даними таблиць 4.1, 4.2 та 4.3 можна зробити висновок, що господарство спроможне регулювати чисельність бур'янів за допомогою гербіцидів, до того ж сьогодні на ринку представлений широкий ряд гербіцидів різного спектру дії та способу застосування, що дозволяє оптимально пристосувати систему захисту до технології вирощування с.-г. культур.
Розділ 5.