Розділ 3. Проектування, впровадження і освоєння сівозмін

Правильні сівозміни – важлива складова частина системи землеробства. Вона є основою, на якій ґрунтується система обробітку типу ґрунту, удобрення і захисту вирощуваних культур від бур’янів, шкідників і хвороб, а ґрунту – від різних видів ерозії.

Сівозміни дають можливість раціонально використовувати заходи виробництва і землю, більш ефективно організовувати сільськогосподарські роботи.

Система сівозмін господарства відображає агрономічну організацію використання тільки орних земель. У свою чергу характер сівозмін витікають зі спеціалізації даного господарства і співвідношення окремих галузей. Тому система сівозмін є основою ведення господарства, основою систем землеробства даного господарства.

3.1. Проектування удосконалених або нових сівозмін.

Проекти сівозмін розробляються одночасно із складанням перспективного плану розвитку господарства, в якому вирішуються всі питання, пов’язані з його напрямом і спеціалізацією, потребою в кормах, структурою посівних площ, заходами підвищення урожайності культур, продуктивності тварин.

Роботу з проектування нових або вдосконалення раніше впроваджених сівозмін виконують у два етапи: підготовчий і власне проектування сівозмін, їх впровадження та освоєння.

Підчас підготовчого періоду уточнюється спеціалізація господарства, докладно вивчаються кліматичні і грунтово-гідрологічні умови господарства. Дані аналізу цих умов використовуються для обґрунтування посівних площ, підбору і розміщення сільськогосподарських культур на території господарства.

До уваги беруться і нормативні показники – врожайність сільськогосподарських культур, природних кормових угідь, пасовищ, сіножатей, продуктивність тварин, раціони їх годівлі та ін. Одночасно визначають склад і введення в сівозміни нових цінних високоврожайних культур. Після цього починається другий етап – власне проектування сівозмін.

Отже, оскільки спеціалізація нашого господарства – виробництво Свинини і продукції птиці, то в умовах Чернівецького району воно повинно мати таку структуру посівних площ (площа ріллі при цьому –1560 га):

• Зернові – 65 – 70% - 1014 - 1092га

• Технічні – 10 – 18% - 156 – 280 га

• Кормові – 15 – 20% - 234 – 312 га

в тому числі багаторічні трави – 8 – 12% - 124,8 – 187 га

В господарстві діють три сівозміни, а саме:

1. Польова 9-пільна 1350 га;

2. грунтозахисна 6-пільна 120 га;

3. Кормова 6-пільна 90 га

Діюча сівозміна мала таке розміщення культур в поточному році:

1. цукрові буряки

2. озима пшениця

3. кукурудза на зерно

4. овес +багаторічні трави

5. багаторічні трави

6. озима пшениця

7. ярий ріпак

8. озима пшениця

9. цукрові буряки

Недоліком цієї сівозміни є недостатній вихід кормових одиниць та перетравного протеїну.

Для правильного і чіткого розподілу посівних площ, і для уникнення складання збірних полів спочатку потрібно складати меншу за кількістю полів і площею сівозміну, а вже потім переходити до більшої.

Складаємо схему 6-пільної кормову сівозміну (S=90га):

1. багаторічні трави –15 га

2. озима пшениця –15 га

3. кукурудза на зерно – 15 га

4. соя – 15 га

5. кукурудза на зерно – 15 га

6. ярий ячмінь + багаторічні трави – 15 га

Складаємо схему 6-пільної грунтозахисної сівозміни (S=120га).

1. багаторічні трави –20 га

2. озима пшениця – 20 га

3. горох – 20 га

4. ярий ячмінь – 20 га

5.однорічні трави– 20 га

6. однорічні трави + багаторічні трави – 20 га

Визначаємо структуру посівних площ, віднімаємо від 9- пільної сівозміни. Для цього від загальної структури посівних площ віднімаємо площі основних груп культур вже висіяних в польовій і кормовій сівозміні:

Зернові – 894 - 972 га=6 полів

Технічні – 141 - 267 га=1,5 поля

Кормові – 194 - 272 га =1,5 поля

Багаторічні трави 49 - 152 га =1 поле

Розподіл зернових площ між основними групами культур в польові сівозміні:

Зернові: 6 полів -900 га

2 поля – озимої пшениці – 300 га

1 поле - гороху – 150 га

1 поле – ярого ячменю – 150 га

2 поля - кукурудза на зерно – 300 га

Технічні – 1,5 поля – 225 га

1 поле – ярий ріпак – 150 га

0,5 поля – цукрового буряка – 75 га

Кормові – 1,5 поля - 225га

1 поле – багаторічних трав – 150 га

0,5 поля кормових коренеплодів – 75 га

Польова 9-пільна сівозміна (S=1350 га)

1. Багаторічні трави – 150 га

2. Озима пшениця – 150 га

3. Кукурудза на зерно– 150 га

4. горох– 150 га

5. Озима пшениця – 150 га

6. кормові коренеплоди – 75 га, цукрові буряки –75 га

7. Ярий ріпак – 150 га

8. Кукурудза на зерно– 150 га

9. ярий ячмінь + багаторічні трави – 150 га

Проводимо перевірку дотримання структури посівних площ, яку передбачає спеціалізація господарства.

Зернові –900+60+60=1020га

Технічні –150 + 15+75= 240 га

Кормові – 15+60 +225 =300га

Багаторічні трави -15+20+150= 185 га

Загальна сума зернових, технічних, кормових = 1560 га

Детальна інформація про структуру посівних площ, урожайність та валовий збір с.-г. культур при спеціалізації господарства на виробництво молока подано в таблиці 3.1:

Таблиця 3.1.

Структура посівних площ, урожайність та валовий збір сільськогосподарських культур при спеціалізації господарства по виробництву свинини і продукції птиці.

Культура	Площа посіву, га	Структура посівних площ, %	Урожайність, ц/га	Валовий збір. ц/га
1.Зернові всього	1020	65,4	43,9	44778
озима пшениця	335	21,5	44,1	14774
ярий ячмінь	185	11,9	31,2	5772
Кукурудза на зерн	330	21,2	68,1	22473
горох	170	10,9	27,9	4743
2. Технічні всього	240	15,4		0
Цукрові буряки	75	4,8	303	22725
Ріпак ярий	150	9,6	25,7	3855
соя	15	1,0	14	210
3. Кормові всього	300	19,2		0
в т.ч. багаторічні трави	185	11,9	106,8	19758
З них на сіно	65	4,2	14,8	962
На зелений корм	25	1,6	50,8	1270
На сінаж	95	6,1	276	26220
Кормові коренеплоди	75	4,8	339,25	25444
Однорічні трави	40	2,6	34,9	1396
Всього (1+2+3)	1560	100,0

Таблиця 3.2.

Розподіл площ посіву с.-г. культур між запроектованими сівозмінами

Культура	Назва сівозміни
	Польова (9)		Кормова (6)		Грунтозахисн (6)
	га	%	га	%	га	%
1.Зернові всього	900	66,7	60	66,7	60	50
озима пшениця	300	22,2	15	16,7	20	16,7
ярий ячмінь	150	11,1	15	16,7	20	16,7
Горох	150	11,1			20	16,7
Кукурудза	300	22,2	30	33,3
2. Технічні всього	225	16,7
Цукрові буряки	75	5,6
Ярий ріпак	150	11,1
соя		0,0	15	16,7
3. Кормові всього	225	16,7	15	16,7	60	50,0
в т.ч. багаторічні трави	150	11,1	15	16,7	20	16,7
Кормові коренеплоди	75	5,6
Однорічні трави					40	33,3
Всього: (1+2+3)	1350	100,0	90	100,0	120	100

Для завершення проектування сівозміни проводять насичення її проміжними посівами. Це здійснюється для збільшення продуктивності сівозміни та налагодження зеленого конвеєра.

Проміжні посіви культур мають велике агротехнічне значення. Після їх збирання у ґрунті залишається від 20 до 50 ц/ га післяжнивних і кореневих решток, які, розкладаючись, поліпшують водно-фізичні властивості ґрунту і є джерелом живлення для наступних рослин. Ущільнення вегетаційного періоду проміжними культурами підвищує і коефіцієнт використання внесених добрив, а бобові культури збагачують грунт на азот за рахунок його фіксації з повітря бульбочковими бактеріями. При вирощуванні проміжних культур на сидерати значно поліпшується фітосанітарний стан полів, бо своєчасне заорювання їх зменшує кількість збудників хвороб, шкідників і бур’янів.

Насичення проектованої сівозміни проміжними посівами:

Польова 9-пільна сівозміна (S=1350 га)

1. Багаторічні трави – 150 га

2. Озима пшениця – 150 га – післяжнивні (гірчиця біла -150га)

3. Кукурудза на зерно– 150 га

4. горох– 150 га

5. Озима пшениця – 150 га – післяжнивні (гірчиця біла -150га)

6. кормові коренеплоди – 75 га, цукрові буряки –75 га

7. Ярий ріпак – 150 га

8. Кукурудза на зерно– 150 га

9. ярий ячмінь + багаторічні трави – 150 га

Отже, в проектній сівозміні проміжні посіви будуть вирощуватися: частково в 2 5 і 6 полях. З наведеної схеми видно, що проміжні культури вирощуються тоді, коли поле не зайняте основною культурою сівозміни, що дає можливість додатково одержати зелений корм для сільськогосподарських тварин.