1.3. Системи обробітку ґрунту, їх завдання і вплив на продуктивність сільськогосподарських культур.

Обробітком ґрунту називають механічну дію на нього робочими органами машин і знарядь з метою створення найкращих умов для вирощування рослин і формування врожаю.

Основні завдання обробітку грунту:

1) зміна будови і структурного стану грунту з метою створення сприятливих водно-повітряного, теплового та поживного режимів;

2) посилення кругообігу поживних речовин в результаті переміщення їх з глибших горизонтів в орний і активізація мікробіологічних процесів;

3) знищення бур'янів, збудників хвороб та шкідників сільськогосподар-ських культур;

4) загортання в грунт рослинних решток та добрив;

5) запобігання ерозійним процесам і пов'язаним з цим втрат води та поживних речовин;

6) знищення багаторічної рослинності під час обробітку цілинних і перелогових земель, а також полів з-під сіяних багаторічних трав;

7) створення сприятливих умов для якісної сівби.

Технологічні операції, які супроводжують роботу ґрунтообробної техніки:

Розпушування та кришіння змінюють розміри грунтових частинок, їх взаємне розміщення. Основним завданням є забезпечення нещільного розміщення грунтових частинок і збільшення загальної пористості, особливо некапілярної її частини; посилення аерації та водопроникності грунту; інтенсифікація аеробних біологічних процесів і знищення ґрунтової кірки; подрібнення брил.

Перемішування грунту передбачає створення однорідного орного шару, що досягається рівномірним розподілом в ньому післяжнивних решток, гною, мінеральних добрив, карбонатів, гіпсу тощо. [18]

Вирівнювання поверхні грунту запобігає випаровуванню вологи, більш рівномірно розподіляється поливна вода на поверхні, менше збирається талих і зливових вод у замкнених понижених місцях, забезпечується рівномірне загортання насіння під час сівби і на потрібну глибину. На вирівняному грунті поліпшується якість заходів його обробітку і зменшуються втрати врожаю при збиранні.

Залежно від глибини розрізняють такі обробітки ґрунту:

Поверхневий - до 12-14см, мілкий - до 18 см, середній - до 25 см, глибокий - до 30см і глибше.

Основний обробіток - це найбільш глибокий обробіток грунту під певну культуру сівозміни, який істотно змінює його будову (оранка, безполицевий і плоскорізний обробіток).

Оранка - це обробіток грунту плугом, під час якого кришиться, розпушується та перевертається оброблюваний шар грунту не менше ніж на 135º.

Безполицевий та плоскорізний обробіток грунту. Обробіток грунту без перевертання орного шару робиться плугами без полиць або плоскорізами. Оброблюваний шар розпушується, частково перемішується, але не перевертається. Верхній, найбільш родючий шар грунту залишається на поверхні.

Заходи поверхневого обробітку грунту

Лущення - це обробіток грунту дисковими чи лемішними знаряддями, який забезпечує розпушення, подрібнення і часткове перевертання, перемішування грунту і підрізання бур’янів.

Культивація - це агротехнічний захід, який забезпечує кришіння, розпушування і часткове перемішування грунту, а також повне знищення бур’янів і вирівнювання поверхні поля.

Боронування - це захід обробітку грунту зубовими чи голчастими боронами, під час якого кришиться, розпушується та вирівнюється поверхня грунту, частково знищуються проростки і сходи бур'янів.

Розділ 2. Загальні відомості про ґрунтово-кліматичну зону, де

розміщене заплановане господарство.

Дані про грунтово-кліматичні умови рйону дають змогу зорієнтуватьсь в загальрих моментах ведення сільського господартсва в ньому. До таких відомостей можна віднести: кліматичні фактори, структуру землекористування, урожайність сільськогосподарських культур, валовий збір врожаю.