4. Адміністративна відповідальність є видом юридичної відповідальності, а значить їй, як і кримінальній, цивільній і дисциплінарній відповідальності, властиві певні загальні ознаки:

- виступає як вид державного примусу;

- настає на підставі правових норм;

- настає за порушення правових норм;

- конкретизується юрисдикційними актами компетентних державних органів або посадових осіб.

В той же час, адміністративна відповідальність має свої власні ознаки, які дають можливість відрізнити її від інших видів юридичної відповідальності.

Адміністративна відповідальність характеризується тим, що нормативною підставою її настання є: КпАП України, як основний законодавчий акт, що встановлює адміністративну відповідальність, інші кодекси: Митний, Повітряний, а також окремі Закони: «Про боротьбу з корупцією», «Про відповідальності підприємств, установ і організацій за порушення законодавства про ветеринарну медицину», «Про захист від недобросовісної конкуренції», «Про рекламу» і ін. Даною ознакою адміністративна відповідальність відрізняється від кримінальної, нормативною базою якої є лише КК України. Фактичною підставою адміністративної відповідальності виступає адміністративний проступок, поняття, ознаки і склад якого закріплені в КпАП України.

Адміністративна відповідальність, на відміну від дисциплінарної, застосовується державними органами та їх посадовими особами до не підпорядкованих їм по службі порушникам (працівник ДАІ — водій транспортного засобу).

Суб'єктами адміністративної відповідальності можуть бути як індивідуальні (фізичні) особи: громадяни України, іноземці, особи без громадянства, біженці, так і колективні (юридичні) особи: підприємства, установи, організації, філії, представництва, громадські організації, політичні партії.

Правом застосуванням адміністративної відповідальності наділений досить широкий круг державних органів і посадових осіб, передбачених в статтях КзАП України. При цьому слід зазначити, що є необхідність переглянути даний перелік юрисдикційних органів для того, щоб істотно зменшити їх кількість і передати більшість справ про адміністративний проступок на розгляд в судовому порядку.

Притягнення до адміністративної відповідальності не тягне за собою судимості і звільнення з роботи. Відносно останнього необхідно відзначити, що застосування такого стягнення, як позбавлення на три роки права управляти транспортним засобом, може бути підставою для звільнення з роботи в тому випадку, якщо дану особу неможливо перевести на іншу роботу.

Адміністративна відповідальність характеризується особливим порядком її застосування, якому властиві простота, оперативність і економічність на відміну від кримінального і цивільного процесуального порядку.

В адміністративній науці прийнято виділяти три підстави адміністративної відповідальності: нормативне, фактичне і процесуальне.

Нормативна підстава – це система норм, що закріплюють склад адміністративного проступку, систему адміністративних стягнень; круг суб'єктів, наділених правом застосовувати адміністративні стягнення і процедуру притягнення до адміністративної відповідальності. Основним нормативним актом про адміністративну відповідальність є КпАП України.

Фактичною підставою адміністративної відповідальності є адміністративний проступок.

Процесуальною підставою адміністративної відповідальності є акт компетентного органу про накладення конкретного адміністративного стягнення за конкретний адміністративний проступок на конкретну винну особу.

Слід мати на увазі, що для настання адміністративної відповідальності необхідно, щоб мали місце всі три підстави і саме в такій послідовності.

На жаль, до теперішнього часу на нормативно-правовому рівні відсутнє визначення поняття адміністративної відповідальності. Що ж до теорії адміністративного права, то в ній приводяться різні дефініції даного поняття.

Чинне адміністративне законодавство передбачає не лише підстави настання адміністративної відповідальності, але і обставини, які її виключають. Відповідно до статті 17 КпАП такими обставинами є стан неосудності, необхідна оборона і крайня необхідність.

За протиправні дії юридичні і фізичні особи, діяльність яких пов'язана з використанням повітряного простору України, розробленням, виготовленням, ремонтом та експлуатацією авіаційної техніки, здійсненням господарської діяльності в галузі цивільної авіації, обслуговуванням повітряного руху, забезпеченням безпеки авіації, несуть відповідальність згідно із законом.

За правопорушення в галузі цивільної авіації до юридичних осіб – суб'єктів авіаційної діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у разі: експлуатації повітряного судна без документів, що дають право виконувати польоти, або з порушенням строку дії таких документів чи встановлених ними вимог; порушення вимог статті 118 Кодексу щодо обов'язкового авіаційного страхування цивільної авіації; порушення правил та порядку використання повітряного простору України; виконання польотів на повітряному судні з порушенням строків проведення технічного обслуговування повітряного судна надання послуг з перевезення пасажирів або вантажу повітряним судном без відповідної ліцензії та ін.

Повітряним Кодексом України передбачені всі види протиправної діяльності, а також розмір штрафів для суб’єктів авіаційного перевезення в Україні.

Справи про правопорушення у галузі цивільної авіації розглядаються уповноваженим органом з питань цивільної авіації, за результатами розгляду приймається постанова.

Від імені уповноваженого органу з питань цивільної авіації розглядати справи про правопорушення і накладати стягнення мають право керівник уповноваженого органу з питань цивільної авіації та його заступники, державні інспектори та уповноважені на проведення перевірок посадові особи уповноваженого органу з питань цивільної авіації.

Штраф може бути накладено на юридичну особу – суб'єкта авіаційної діяльності протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніше ніж через три роки з дня його вчинення.

У разі вчинення юридичними особами – суб'єктами авіаційної діяльності двох або більше правопорушень штрафи накладаються за кожне вчинене правопорушення окремо.

Підставою для розгляду справи про правопорушення в галузі цивільної авіації, які зазначені в статті 127 Кодексу, є протокол.

Протоколи про правопорушення в галузі цивільної авіації мають право складати керівник уповноваженого органу з питань цивільної авіації та його заступники, державні інспектори та уповноважені на проведення перевірок посадові особи уповноваженого органу з питань цивільної авіації, керівники аеропортів, начальники служб авіаційної безпеки аеропортів або їх заступники.

Справа про правопорушення в галузі цивільної авіації розглядається в п'ятнадцятиденний строк з дня одержання уповноваженим органом з питань цивільної авіації протоколу про правопорушення в галузі цивільної авіації.

Штраф сплачується не пізніше п'ятнадцяти днів з дня вручення або отримання суб'єктом авіаційної діяльності надісланої копії постанови уповноваженого органу з питань цивільної авіації про накладення штрафу.

У разі якщо штраф не сплачено у строки, встановлені частиною четвертою цієї статті, примусове виконання постанови про накладення штрафу здійснюється державною виконавчою службою.

Суми штрафів зараховуються до Державного бюджету України.

Постанову у справі про правопорушення у галузі цивільної авіації може бути оскаржено до суду в порядку, встановленому законом.