- •1.Система стимулів в сфері енергозбереження в комунальному господарстві України.
- •2.Загальні методи стимулювання енергозберігаючих заходів стосовно цивільних та промислових споруд.
- •3.Вплив наявності (відсутності) коштів на успішність впровадження енергозберігаючих заходів в комунальному господарстві України.
- •4.Геометричні і композиційні рішення будівель.
- •5.Градусо-доби і їх зв’язок з кліматичними зонами України.
- •6. Загальні методи стимулювання енергозберігаючих заходів стосовно цивільних та промислових споруд.
- •7.Зовнішня теплоізоляція стін.
- •8.Монолітні і монолітно-каркасні стіни. Стінові панелі.
- •9.Назвіть основних три показника теплового захисту будівель. Розкрийте їх суть.
- •10.Основні вимоги до теплоізоляційних матеріалів.
- •11.Перевірка зовнішніх огороджуючи конструкцій на паропроникнення.
- •12.Підвищення теплової ефективності будівель шляхом раціонального вибору огороджуючих конструкцій.
- •13.Повітропроникність. Інфільтрація і ексфільтрація повітря і їх вплив на температуру огороджуючи конструкцій.
- •15.Радіаційна температура та її вплив на енергоспоживання будівель.
- •16.Розкрити поняття - показник теплової ефективності будівель.
- •17.Тепловий комфорт. Вплив різноманітних факторів на тепловий комфорт.
- •18.Теплоізоляція стін із середини і зовні приміщення. Особливості, недоліки, переваги.
- •19.Фактори, що визначають енергоспоживання будівель.
- •20.Які параметри клімату враховують при визначенні теплопотреб на опалення? Яку роль в цьому відіграє температура зовнішнього повітря ?
- •21.Які параметри клімату враховують при визначенні теплопотреб на опалення? Яку роль в цьому відіграє вологість і атмосферні опади ?
- •22.Теплоізоляція покрівель і підвалів.
- •Скатний дах
- •23.Теплоізоляція вікон і балконних дверей.
- •24.Вентильована теплоізоляція фасадів.
- •25.Вибір оптимальної товщини повітряного прошарку скло пакету.
- •26.Проблеми повітряного обміну.
- •27.Необхідна площа вікон.
- •28.Енергоефективність систем опалення будинків.
- •29.Експлуатація систем опалення.
- •30.Системи регулювання опаленням будинків.
- •31.Центральне регулювання по температурі приміщень.
- •32.Індивідуальне регулювання температурним режимом в приміщеннях.
- •33.Системи гарячого водопостачання.
- •34.Гаряче водопостачання від опалювального котла.
- •35.Оплата вартості енергії за об’ємом її споживання.
- •36.Гігієнічні проблеми енергопостачання житлових будинків.
- •37.Гігієнічні проблеми енергопостачання висотних житлових будинків.
- •38.Іонізаційний склад повітря.
- •39.Рекомендації щодо теплопостачання, вентиляції і газопостачання житлових будинків з точки зору забезпечення нормальної життєдіяльності людини.
- •1) Домінуючої нової
- •40.Системи водяного опалення.. Переваги, недоліки.
- •41.Підлогове водяне опалення. Переваги, недоліки.
- •42.Повітряне опалення. Переваги, недоліки.
- •43.Променеве опалення. Переваги, недоліки.
- •44.Стіни із застосуванням блоків, цегли і мілких камінців.
- •45.Індивідуальні будинки.
45.Індивідуальні будинки.
Тепловтрати тих чи інших конструкцій індивідуальних будинків (ІБ) значно більші, а саме через покрівлю і підлогу, ніж в багатоповерхових будинках, а тепловтрати через внутрішні конструкції (стіни) навпаки – менші (див. табл.)
Конструкції |
Втрати в багато- поверх., % |
Втрати в ІБ, % |
Покрівля |
2,1 |
12,5 |
Підлога |
2,0 |
12,8 |
Вікна |
31 |
31,6 |
Зовнішні стіни |
15,6 |
34 |
Внутрішні конструкції |
24 |
9,1 |
k=0.5 Вт/(м.кв.× оС)
R0=2 (м.кв.× оС)/Вт.
В традиційних конструкціях ІБ для стін переважно застосовують цегельна кладка, шлакобетонні блоки, поро бетон і.д. Кладка як з повнотілої цегли, так і цегли з поперечними отвороми не дозволяють суттєво впливати на зменшення тепловтрат.
Нині найкраще виготовляти зовнішні конструкції з поро бетонних блоків і дерев’яних конструкцій типу «сендвіч» з ізоляцією з мінеральної вати (див. рис.)
R 0=0.84 (м.кв. .× оС)/Вт
На рисунку:
1 – дерево-волокниста плита 1,3 см
2 – фольга ПВЦ;
3 – мінеральний волок 10,3 см;
4 – повітряний прошарок;
5 – плита 1,3 см;
6 – система перехресних брусів;
7 – цембаліт 0,6 см.
У Франції з 2010 року почали переходити на повністю дерев’яні будинки висотою до 3 поверхів, таким чином знижуючи вартість 1 кв.м до 500-700 євро.