- •1.Система стимулів в сфері енергозбереження в комунальному господарстві України.
- •2.Загальні методи стимулювання енергозберігаючих заходів стосовно цивільних та промислових споруд.
- •3.Вплив наявності (відсутності) коштів на успішність впровадження енергозберігаючих заходів в комунальному господарстві України.
- •4.Геометричні і композиційні рішення будівель.
- •5.Градусо-доби і їх зв’язок з кліматичними зонами України.
- •6. Загальні методи стимулювання енергозберігаючих заходів стосовно цивільних та промислових споруд.
- •7.Зовнішня теплоізоляція стін.
- •8.Монолітні і монолітно-каркасні стіни. Стінові панелі.
- •9.Назвіть основних три показника теплового захисту будівель. Розкрийте їх суть.
- •10.Основні вимоги до теплоізоляційних матеріалів.
- •11.Перевірка зовнішніх огороджуючи конструкцій на паропроникнення.
- •12.Підвищення теплової ефективності будівель шляхом раціонального вибору огороджуючих конструкцій.
- •13.Повітропроникність. Інфільтрація і ексфільтрація повітря і їх вплив на температуру огороджуючи конструкцій.
- •15.Радіаційна температура та її вплив на енергоспоживання будівель.
- •16.Розкрити поняття - показник теплової ефективності будівель.
- •17.Тепловий комфорт. Вплив різноманітних факторів на тепловий комфорт.
- •18.Теплоізоляція стін із середини і зовні приміщення. Особливості, недоліки, переваги.
- •19.Фактори, що визначають енергоспоживання будівель.
- •20.Які параметри клімату враховують при визначенні теплопотреб на опалення? Яку роль в цьому відіграє температура зовнішнього повітря ?
- •21.Які параметри клімату враховують при визначенні теплопотреб на опалення? Яку роль в цьому відіграє вологість і атмосферні опади ?
- •22.Теплоізоляція покрівель і підвалів.
- •Скатний дах
- •23.Теплоізоляція вікон і балконних дверей.
- •24.Вентильована теплоізоляція фасадів.
- •25.Вибір оптимальної товщини повітряного прошарку скло пакету.
- •26.Проблеми повітряного обміну.
- •27.Необхідна площа вікон.
- •28.Енергоефективність систем опалення будинків.
- •29.Експлуатація систем опалення.
- •30.Системи регулювання опаленням будинків.
- •31.Центральне регулювання по температурі приміщень.
- •32.Індивідуальне регулювання температурним режимом в приміщеннях.
- •33.Системи гарячого водопостачання.
- •34.Гаряче водопостачання від опалювального котла.
- •35.Оплата вартості енергії за об’ємом її споживання.
- •36.Гігієнічні проблеми енергопостачання житлових будинків.
- •37.Гігієнічні проблеми енергопостачання висотних житлових будинків.
- •38.Іонізаційний склад повітря.
- •39.Рекомендації щодо теплопостачання, вентиляції і газопостачання житлових будинків з точки зору забезпечення нормальної життєдіяльності людини.
- •1) Домінуючої нової
- •40.Системи водяного опалення.. Переваги, недоліки.
- •41.Підлогове водяне опалення. Переваги, недоліки.
- •42.Повітряне опалення. Переваги, недоліки.
- •43.Променеве опалення. Переваги, недоліки.
- •44.Стіни із застосуванням блоків, цегли і мілких камінців.
- •45.Індивідуальні будинки.
29.Експлуатація систем опалення.
Опалення в будинку можу бути постійним або періодичним. При періодичному опаленні цикл зміни t град.С в житлових будинках відповідає графіку на рис. 36
Рис. 36. Добовий цикл зміни t при періодичному опаленні |
Рис. 37. Споживання теплоти при періодичному опаленні. |
де tП – тривалість перехідного режиму опалення; tУ – усталений режим; tО – тривалість відключеного стану опалення.
Цей цикл складається як мінімум з трьох частин:
І – початок роботи системи опалення (період нагрівання), коли темп. підвищується від мін гранично допустимої до комфортної;
ІІ – час усталеного режиму (t в приміщенні підтр. на сталому, комфортному рівні);
ІІІ – час, на протязі якого приміщення не опалюється і темп. падає від t2 до t1.
Із діаграми споживання теплоти (рис. 37) видно, що при періодичному опаленні тепловий потік на початку циклу більший ніж під час усталеного режиму, що необхідно для швидкого підйому температури.
Таким чином можна констатувати, що питому енергоємність опалення в житлових будинках і ще більше суспільних (університети, школи, кінотеатри) спорудах можна суттєво знизити шляхом застосування автоматичних систем керування режимів зниження теплової потужності опалення в неробочий час, вихідні дні, вночі, у період відсутності мешканців або персоналу.
Середня зовнішня t опалення на протязі опалювального сезону для більшості районів України близька до 0 оС, для Києва –1,1 оС. Це дає підстави взяти в якості вихідного значення для нестаціонарного опалення (встановити) можливість тимчасового пониження t до +10 град.С. Якщо відключити опалення в будинку в 18 год при tОП=0 оС, то темп. в приміщенні до 2 год ночі впаде до +10 оС. В цей час в систему на 10-15 хв. подається теплоносій, щоб підняти темп. до +11 оС, після чого опалення знову відключається на 45..60 хв. В такому режимі опалення працює до 6 год ранку, коли його треба включити для безперервного опалення. До 9 год ранку tВП=18 оС. При використанні такої системи опалення теплоспоживання вдається понизити на 18-20 %.
Потенціал енергозбереження завдяки програмному регулюванню теплоспоживання будівель досить великий. Відомо, що на 1 млн. м.кв. загальної площі житлових будинків при використанні програмного регулювання можна зекономити більше 2 тис. ГДж енергії (приблизно 500 тис Гкал). Для України, де міський житловий фонд складає 580 млн.м.кв., як показали розрахунки, тільки засобами програмного регулювання тепла можна зекономити приблизно 1,5 ГДж в рік (0,36 млн. Гкал). Це майже 1,7 млн. т у.п. Витрати на переобладнання теплових пунктів на програмне регулювання тепла окупляться за 2 роки.
30.Системи регулювання опаленням будинків.
Задачею будь-якої системи, яка регулюється, є підтримання постійності будь-якого фізичного параметра або його зміну у відповідності з існуючою програмою. В системах опалення цими параметрами зазвичай є tВП всередині приміщення і температури теплоносія.
В системах централізованого теплопостачання теплове навантаження регулюється централізовано в залежності від температури зовнішнього повітря шляхом зміни температури теплоносія. При такому регулюванні неможливо врахувати індивідуальні бажання споживачів, бажаючих мати свій мікроклімат. Тому при тимчасовому потеплінні це приведе до перегріву приміщень, і єдиний спосіб зниження температури – це відкриття вікон.
Обладнавши тепловий пункт будинку місцевою системою регулювання можна буде прийняті до уваги перераховані випадки. Але в нинішніх умовах господарювання надія на високу ефективність такого підходу досить мала.
Якщо недавно вважалося, що значна частина теплової енергії витрачається даремно в період так званої зрізки опалювального графіка, тобто весною і восени, коли в теплових мережах підтримувалася більш висока, ніж вимагалося для опалення, температура води з тим, щоб забезпечити потреби гарячого водопостачання. В ситуації паливного «голоду», теплопостачальні організації працюють без зрізки графіку, ігноруючи потреби гарячого водопостачання. Крім того, опалювальний сезон починається на 1-3 тижні пізніше і закінчується раніше. Це означає, що значна частина резерву енергозбереження на практиці реалізується адміністративними методами. В цих умовах масова автоматичних регуляторів розходу тепла очікуваного результату.
До того ж українському централізованому опаленню характерно адміністративне обмеження і найбільших розрахункових значень температури води на рівні 120 оС (замість 150 оС), а нижня зрізка встановлювала температура в подаючому трубопроводі на рівні 70 оС, навіть тоді, коли за графіком вимагалася нижча температура.
Тому на центральне регулювання в індивідуальних теплових пунктах (ІТП) бідинків, під’єднаних до централізованого теплопостачання, не варто покладати великі надії в частині підтримання потрібних t води в холодну пору року, поки теплоцентралі знаходяться в кризовому стані.