Тема 8: Аналіз витрат на виробництво, собівартості
реалізації продукції
Мета роботи: з’ясувати завдання, джерела інформації та основні етапи аналізу собівартості і реалізації продукції; навчитись визначати відповідність фактичних витрат плановим і діючим у виробництві нормативам витрачання матеріальних, трудових та інших ресурсів, структуру собівартості продукції за статтями калькуляції та елементами витрат, аналізувати собівартість одиниці виробу, виявляти та мобілізувати резерви зниження собівартості продукції, засвоїти прийоми виявлення резервів зростання ефективності реалізації продукції
План вивчення теми
8.1. Завдання аналізу витрат на виробництво продукції та її реалізації.
8.2. Оцінка використання плану із собівартості продукції.
8.3. Аналіз матеріальних витрат.
8.4. Аналіз витрат на оплату праці.
8.5. Загальновиробничі втрати.
8.6. Аналіз собівартості окремих видів продукції.
8.7. Оцінка факторів, які впливають на обсяг реалізації.
8.8. Резерви збільшення обсягу реалізації.
Методичні рекомендації до самостійної роботи
Собівартість продукції - це виражена у вартісній формі сукупність витрат на виробництво та реалізацію продукції.
Аналіз собівартості продукції має такі основні завдання
- вивчення причин відхилення фактичних витрат від планових у цілому по підприємству, за окремими групами і видами продукції, а також за статтями витрат;
- виявлення резервів зниження собівартості продукції та розробка відповідних заходів щодо їх використання.
Для проведення аналізу використовуються дані ф.2 “Звіт про фінансові результати”, ф.1-ПВ “Звіт із праці”, оперативного обліку.
У процесі аналізу застосовуються такі показники собівартості
- валові витрати,
- виробнича собівартість товарної продукції,
- собівартість окремих видів продукції.
Завдання із собівартості продукції вважається виконаним, якщо фактичний показник дорівнює плановому або нижчий від нього. Для вивчення собівартості нерідко залучається показник витрат на 1 гривню товарної продукції
Вг
=
, (51)
де С - виробнича собівартість товарної продукції,
VТ - товарна продукція в цінах реалізації.
Витрати на 1 гривню товарної продукції певною мірою виконують роль показника рентабельності виробництва. Рівень витрат на 1 гривню продукції залежить від
- собівартості продукції,
- обсягу випуску,
- структури та асортименту продукції,
- рівня цін на продукцію.
Для визначення впливу кожного з зазначених факторів на зміну витрат на 1 гривню продукції застосовують прийом ланцюгових підстановок.
Корисним для вивчення структури витрат на виробництво є аналіз собівартості за елементами витрат, до яких належать матеріальні витрати, оплата праці, відрахування на соціальні потреби, амортизаційні відрахування, інші грошові витрати. Він дає змогу охарактеризувати зміни у матеріаломісткості, фондомісткості, енергомісткості, трудомісткості виробництва.
Під час аналізу матеріальних витрат слід виявити вплив таких факторів:
- зміни витрат матеріалів (сировини) в натуральних вимірниках на одиницю продукції,
- зміни ціни одиниці матеріалів (собівартості заготівлі).
Аналіз витрат на оплату праці розпочинають з визначення відхилення фактичного фонду оплати від базового. Після цього виявляють вплив змін чисельності персоналу та середньої заробітної плати працівників.
Також слід порівняти зростання продуктивності праці із середньою оплатою. Під час аналізу фонду заробітної плати робітників потрібно виявити непродуктивні витрати. Наприклад такі: оплата цілодобових простоїв і годин внутрішньо змінних простоїв, заробітна плата у складі браку продукції та інше.
Необхідно пам’ятати, що за інших рівних обставин зміна обсягів виробництва впливає на собівартість продукції через відносно сталі витрати (так звані умовно-постійні витрати).
Джерелами інформації для аналізу реалізації є ф. 2 “Звіт про фінансові результати”, відомість 16 “Рух готових виробів, їх відвантаження та реалізація”, ф.5-ЗЕ3 “Звіт про експорт (імпорт) товарів, що не проходять митного декларування”, дані бухгалтерського та оперативного обліку.
Аналізуючи обсяг реалізації, треба вивчити її динаміку, дати оцінку виконання плану в цілому, по окремих групах продукції, зіставити обсяги виробництва та реалізації, визначити причини їх розбіжностей. Обсяг реалізації може виражатися в порівнянних та діючих цінах. Для аналізу обсягів реалізації за окремими видами та групами однорідної продукції використовують також натуральні показники.