- •Стіни із застосуванням блоків, цегли і мілких камінців
- •2. Вентильована теплоізоляція фасадів
- •3.Теплоізоляція покрівель і підвалів
- •4. Теплоізоляція вікон і балконних дверей
- •5. Вибір матеріалу і конструкції рам
- •7. Проблеми повітряного обміну.
- •8. Необхідна площа вікон.
- •9. Індивідуальні будинки.
- •10. Енергоефективність систем опалення будинків.
- •11. Експлуатація систем опалення.
- •12. Системи регулювання опаленням будинків.
- •13. Центральне регулювання по температурі приміщень.
- •14. Індивідуальне регулювання температурним режимом в приміщеннях.
- •15. Система гарячого водопостачання
- •16. Гаряче водопостачання від опалювального котла
- •18..Гігієнічні проблеми енергопостачання житлових будинків.
- •19. Гігієнічні проблеми енергопостачання висотних житлових будинків
- •20 Іонізуючий склад повітря
- •21. Рекомендації
- •1) Домінуючої нової
- •22. Cистеми водяного опалення . Переваги, недоліки.
- •23. Підлогове водяне опалення . Переваги та недоліки
- •24 Повітряне опалення
- •25 Променеве опалення
19. Гігієнічні проблеми енергопостачання висотних житлових будинків
Дослідження висотних будинків (12-25 поверхів) показали, що в них природня рухливість повітря більша, чим в 4-5 поверхових будинках. Це явище обумовлена збільшеною інфільтрацією повітря через зовнішні огороджуючі конструкції в нижній частині будинку. При цьому в верхніх поверхах замість інфільтрації спостерігається ексфільтрація. Це приводе до суттєвого погіршення фізичних параметрів і хіміко-бактеріологічних показників повітря приміщень верхніх поверхів.
В 25-поверховому будинку інтенсивна інфільтрація зовнішнього повітря в нижні поверхи зимою приводе до того, що t внутрішньої поверхні зовнішньої стіни з приміщенні 3 поверху було на 7 град нижче t внутрішньої поверхні в аналогічному приміщенні 25 поверху. Основними каналами протікання повітря в таких будинках є ліфтові шахти і сходинкові клітки, в яких виникає конвекційна тяга. В результаті цього спостерігається суттєве погіршення якості повітряного середовища. Якість повітря квартир погіршується по мірі підвищення поверху. В повітрі сходинкових кліток СО починає виявлятися на рівні п’ятого поверху, його конструкція поступово зростає по мірі зростання висоти, досягаючи свого максимуму ( ) на 12 поверсі. В результаті інфільтрації зовнішнього повітря на нижніх поверхах відбувається перетікання повітря з квартир нижніх поверхів на сходинкову клітку і в ліфтову шахту з його підйомом в верхню зону вертикальних каналів, звідки забруднений в кухнях нижніх поверхів повітря поступає в результаті ексфільтрації в квартири верхніх поверхів. Тому концентрація і пилу в квартирах верхніх поверхів досягає максимального значення.
Стан повітряного середовища дев’яти поверхових будинків показує, що спалювання газу на протязі 1 год приведе до збільшення температури повітря в кухнях на 10-19 ºС, її абсолютне значення при цьому досягає 28-36 ºС, що визиває тепловий дискомфорт в організмі людини. При цьому вміст в повітрі кухні сягає .
20 Іонізуючий склад повітря
Відомо, що позитивний вплив на самопочуття людини мають легкі іони з від’ємним зарядом. Збільшення ж важких іонів у повітрі погіршує його іонізаційний склад, який характеризується двома показниками: коефіцієнтом уніполярності легких іонів q і коефіцієнтом забруднення К.
, .
де - кількість позитивно і від’ємно заряджених легких іонів в повітрі;
- сумарна кількість важких і легких іонів в одиниці об’єму повітря.
Тобто якість повітряного середовища за іонізаційним складом погіршується зі зростанням значення коефіцієнтів q і К. Спалювання газу в побутових плитах суттєво зменшує кількість легких від’ємних іонів і збільшує число важких іонів в повітрі приміщення, що приведе до погіршення іонізаційного складу повітряного середовища.
Так при відсутності притоку зовнішнього повітря в кімнати після 1 годинного горіння газу q=1,52 (до запалювання газу q=1,06), К=506 (36) відповідно. При добре організованій вентиляції q=1.14 (0.96), К=123 (17,6).
Узагальнені висновки щодо іонізаційного складу повітря зводяться до наступного:
квартири, обладнані системами повітряного опалення мають кращі санітарно – гігієнічні показники іонізації повітря, ніж квартири з водяними опалювальними системами;
застосування підвищених параметрів теплоносія в водяних системах опалення суттєво зменшує кількість легких від’ємних іонів в повітрі приміщенні (на 30-40%), коефіцієнт К зросте на 6-70%;
експлуатація побутових газових приладів з відкритим полум’ям в квартирах обумовлює погіршення іонного режиму повітряного середовища.