- •Стіни із застосуванням блоків, цегли і мілких камінців
- •2. Вентильована теплоізоляція фасадів
- •3.Теплоізоляція покрівель і підвалів
- •4. Теплоізоляція вікон і балконних дверей
- •5. Вибір матеріалу і конструкції рам
- •7. Проблеми повітряного обміну.
- •8. Необхідна площа вікон.
- •9. Індивідуальні будинки.
- •10. Енергоефективність систем опалення будинків.
- •11. Експлуатація систем опалення.
- •12. Системи регулювання опаленням будинків.
- •13. Центральне регулювання по температурі приміщень.
- •14. Індивідуальне регулювання температурним режимом в приміщеннях.
- •15. Система гарячого водопостачання
- •16. Гаряче водопостачання від опалювального котла
- •18..Гігієнічні проблеми енергопостачання житлових будинків.
- •19. Гігієнічні проблеми енергопостачання висотних житлових будинків
- •20 Іонізуючий склад повітря
- •21. Рекомендації
- •1) Домінуючої нової
- •22. Cистеми водяного опалення . Переваги, недоліки.
- •23. Підлогове водяне опалення . Переваги та недоліки
- •24 Повітряне опалення
- •25 Променеве опалення
10. Енергоефективність систем опалення будинків.
Питома енергоємність системи опалення – кількість теплової енергії, що надходить від опалювальної системи на 1 м.кв. корисної площі будинку на протязі всього опалювального періоду.
Необхідне значення питомої енергоємності для заданого будинку і певних кліматичних умов визначається за формулою:
qоптр=βД/Sоп*[QВТР-(QПОБ+Qj)*ν], (1)
де qоптр – питома енергоємність опалювальної системи, (кВт*год)/(м.кв*рік);
QВТР – загальні тепловтрати будинку через зовнішні огороджувальні конструкції за весь опалювальний період, кВт*год;
QПОБ – побутові тепло поступлення в приміщення на протязі опал. періоду, кВт*год;
Qj – теплопоступлення через вікні з сонячною радіацією протягом опал. періоду, кВт*год;
ν – коефіцієнт, що враховує властивість огороджуючи конструкцій приміщень будинку і меблів акумулювати і віддавати тепло (зазвичай 0,8);
Sоп – загальна площа квартир будинку, м.кв.;
βД – коефіцієнт, що враховує додаткове теплоспоживання систем опалення =1,13 – для подовгастих будинків, =1,11 – для будинків баштового типу;
В інженерній практиці проектування сучасних житлових будинків величини QВТР і QПОБ розраховуються за формулами:
QВТР=0,024*(КПРТР+КПРІН)*Дd*SΣ (2)
QПОБ=0.024*qПОБ*SКВ*τ, (3)
де КПРТР – приведений трансмісійний коеф. теплопередачі огородж. буд., Вт/(м.кв.×гр.С);
КПРІН – приведений інфільтраційний коефіцієнт теплопередачі будинку, Вт/(м.кв.×гр.С);
Дd – градусо-доби опалювального періоду;
SΣ – загальна площа зовнішніх огороджуючи конструкцій, включаючи перекриття верхнього поверха і цокольне перекриття, м.кв.;
qПОБ – побутові тепловиділення на 1 м.кв. площі підлоги житлових кімнат, Вт/м.кв.;
SКВ – загальна площа підлоги житлових кімнат;
τ – тривалість опалювального сезону.
З урахуванням (2) і (3) необхідну енергомісткість системи опалення можна визначити як
qоптр=βД/Sоп*[(0,024*(КПРТР+КПРІН)*Дd*SΣ) – ( 0.024*qПОБ*SКВ*τ) *ν] (4).
Як видно з рівняння (4) питома енергоємність системи опалення залежить не тільки від величин, які визначаються кліматичними умовами і теплозахисними властивостями огороджуючи конструкцій, але і від конструктивних особливостей системи опалення, яка характеризується коефіцієнтом βД . Цей показник можна знизити до 1, якщо впровадити сучасну індивідуальну систему опалення.
При визначення трансмісійних тепловтрат необхідний опір теплопередачі огороджуючи конструкцій слід приймати у відповідності зі СНиП ІІ-3-79 з урахуванням кліматичних зон для стін, перекриттів, вікон, дверей тощо.
При визначення тепловтрат шляхом інфільтрації через нещільності зовнішніх огороджень рекомендується в якості основної величини приймати розхід повітря, необхідний для вентиляції приміщень у відповідності із санітарно-гігієнічними нормами, а саме 3 м.куб/год на 1 м.кв. житлових квартир. Тоді КПРІН визначається з формули:
КПРІН=0,28*3*(SКВ*ρ*С/ SΣ)* Кі (5)
де Кі – коеф., який враховує вплив нещільностей огороджуючи конструкцій, Кі =0,7..1;
ρ – густина повітря в приміщенні, 1,2 кг/м.куб.
С – питома теплоємність повітря, С=1 кДж/(кг* оС);
Значення питомих побутових тепловиділень слід приймати QПОБ=30 Вт/м.кв.
Теплопоступлення від сонячної радіації Qj можна барити із даних російського НДІ будівельної фізики для широти України 40-48 градусів східної широти.
Розрахункова потужність системи опалення визначається:
Qоп=βД*[(КПРТР+КПРІН)*SΣ(tВП- tЗП)- qПОБ* SКВ]*10-3, (6)
де tВП – внутрішня темп. в приміщенні, для України 18 оС;
tЗП – розрахункова температура зовнішнього повітря холодного періоду року (із 8 зим 50-річного періоду). Для Києва tЗП=21 оС.
За розрахунковою потужністю системи опалення можна визначити питому базову потребу в теплі на опалювальний період:
qопБ=(0,024* Qоп*τ*(tВП- tОП)/((tВП- tЗП)* SОП,
де tОП – середня зовнішня темп. опалювального періоду (при середньодобовій температурі не більше +8 оС), для Києва =–1,1 оС.
Різниця значень питомої базавої потреби в теплі і питомої енергоємності опалювальної системи дає значення теплової енергії, яка буде зекономлена за рахунок реалізації основних принципів децентралізованого теплопостачання:
Δε=((qопБ– qоптр)/ qопБ)*100 %.