- •1.7. Баланс потужностей 20
- •3.1. Загальні відомості 42
- •4.1. Загальні відомості 52
- •Основні терміни та поняття
- •Елементи електричних кіл та їхні графічні зображення
- •Тема 1. Лінійні електричні кола постійного струму
- •1.2. Джерела epc і джерела струму
- •1.3. Закони Кірхгофа
- •1.4. Розрахунок розгалужених кіл за законами Кірхгофа
- •1.5. Метод двох вузлів
- •1.6. Метод накладання
- •1.7. Баланс потужностей
- •Тема 2. Лінійні кола однофазного змінного струму
- •2.2. Синусоїдний струм. Діюче значення синусоїдного струму
- •2.3. Змінний синусоїдний струм
- •2.3.1. Змінний струм у колі з активним опором
- •2.3.2. Індуктивність у колі синусоїдного струму
- •2.3.3. Ємність у колі синусоїдної напруги
- •2.4. Загальні відомості про комплексний метод розрахунку кіл змінного струму
- •2.5. Закони Ома та Кірхгофа у комплексній формі
- •2.6. Резонанс у колах змінного струму
- •2.6.1. Резонанс напруг
- •2.6.2. Резонанс струмів
- •2.7. Електричні потужності однофазного кола змінного струму
- •Тема 3. Трифазні електричні кола
- •3.1. Загальні відомості
- •3.1. Загальні відомості
- •3.2. З'єднання трифазної системи зіркою
- •3.3. З'єднання трифазної системи трикутником
- •3.4. Потужність у трифазному колі
- •3.5. Розрахунок трифазного кола при з'єднанні зіркою
- •3.6. Розрахунок трифазного кола при з'єднанні трикутником
- •Тема 4. Трансформатори
- •4.1. Загальні відомості
- •4.2. Режим холостого ходу трансформатора
- •4.3. Дослід короткого замикання трансформатора
- •4.4. Схема заміщення і векторна діаграма трансформатора
- •4.5. Трифазні трансформатори
- •4.6. Автотрансформатори
- •Тема 5. Електричні машини постійного струму
- •5.1. Електромашинний генератор постійного струму
- •5.2. Схеми збудження машин постійного струму
- •5.3. Двигуни постійного струму
- •5.4. Реверс двигуна постійного струму
- •Тема 6. Електричні машини змінного струму
- •6.1. Асинхронний двигун з короткозамкнутим ротором
- •6.2. Трифазний асинхронний двигун з фазним ротором
- •6.3. Однофазний асинхронний двигун
- •6.4. Трифазний двигун у колі однофазного змінного струму
- •Тема 7. Комутаційна низьковольтна апаратура
- •7.1. Загальні відомості
- •7.1. Загальні відомості
- •7.2. Комутаційні апарати неавтоматичного керування
- •7.3. Автоматичні повітряні вимикачі (автомати)
- •7.4. Магнітні пускачі
- •7.5. Електричні реле
- •Тема 8. Електричні вимірювання
- •8.1. Загальні відомості
- •8.1. Загальні відомості
- •8.2. Основні відомості про будову вимірювальних приладів
- •8.3. Схеми включення вимірювальних приладів
- •Тема 9. Вибір перерізу проводів і кабелів
- •9.1. Загальні відомості
- •9.1. Загальні відомості
- •9.2. Вибір перерізу за номінальним струмом
- •9.3. Вибір перерізу за допустимою втратою напруги
- •Тема 10. Правила техніки безпеки в електроустановках
- •10.1. Загальні відомості
- •10.1. Загальні відомості
- •10.2. Пристрої заземлення
- •10.3. Технічні заходи, спрямовані на підвищення електробезпеки
- •10.4. Організаційні заходи, які забезпечують підвищення електробезпеки
- •10.5. Надання допомоги людині, яка потрапила під вплив електричного струму
- •Список рекомендованої літератури
- •Додаткова література
Тема 3. Трифазні електричні кола
Навчальна мета: розкрити принципи побудови та закони функціонування трифазних електричних кіл
Час: 70 хвилин.
Метод: лекція.
Місце: навчальна аудиторія.
Навчальні питання:
10 хв.
10 хв.
10 хв.
10 хв.
15 хв.
10 хв.
Заключна частина – 5 хв. (підсумок лекції, відповіді на запитання)
Матеріально-технічне забезпечення: схеми, малюнки, збірники задач та матеріалів.
Джерела та література:
Л – 2, 3, 6.
План
3.1. Загальні відомості
3.2. З'єднання трифазної системи зіркою
3.3. З'єднання трифазної системи трикутником
3.4. Потужність у трифазному колі
3.5. Розрахунок трифазного кола при з'єднанні зіркою
3.6. Розрахунок трифазного кола при з'єднанні трикутником
3.1. Загальні відомості
Багатофазною системою називається сукупність електричних кіл, у якій діють синусоїдні EPC однієї частоти, створювані загальним джерелом і зсунуті за фазою одна відносно одної.
Проведемо розгляд найбільш поширених трифазних систем. Три фази, які складають трифазну систему, мають однакову амплітуду і зсунуті між собою за фазою на кут 120°.
Вперше трифазну систему практично здійснив М.О. Доліво-Добровольський у 1879 – 1881 p.p. Одна з основних особливостей трифазної системи – це здатність створюватиобертове поле, тобто найбільш просто і надійно виконувати електродвигуни для приводу різних механізмів.
Трифазний струм виробляється на електричних станціях різних типів (теплові, атомні, гідравлічні) так званими синхронними генераторами трифазного струму.
Згідно з діючою ЄСКД фази трифазної системи позначають А, В, С.
Трифазна система миттєвих значень напруг:
(3.1)
Комплексні значення напруг, очевидно, будуть записані так:
(3.2)
На комплексній площині цю трифазну систему напруг можна подати у вигляді трьох векторів (рис. 3.1)), які рівні за модулем і зсунуті за фазою на кут 120° (для фази А початкова фаза прийнята нульовою і тому вектор направлений по осі +1).
Рис. 3.1
Трифазні системи найчастіше з'єднують у зірку або трикутник.
3.2. З'єднання трифазної системи зіркою
У синхронних генераторів, трансформаторів, двигунів між фазами існує взаємний індуктивний зв'язок, тому для виконання потрібної схеми з'єднання фаз необхідно знати початки та кінці фаз (однойменні виводи).
За стандартом початки фаз трифазної системи позначають буквами А, В, С, а кінці, відповідно X, Y, Z. Для з'єднання у зірку трьох фазних обмоток необхідно з'єднати у загальну точку кінці фаз, ця точка називається нульовою або нейтраллю. На схемах початки фаз позначають точкою (рис. 3.2).
Рис. 3.2
Розглянемо джерело трифазного струму і навантаження при з'єднанні фаз у зірку (рис. 3.3).
Нейтраль джерела (генератора, трансформатора) позначена 0, нейтраль споживача або навантаження позначена 0'; провід, який їх з'єднує, називається нульовим. Проводи, які з'єднують фази, називають фазними проводами, відповідно фаз А, В, С.
Рис 3.3
Напругу між фазним проводом і нейтраллю називають фазною напругою; вольтметр V1 вимірює UA – напругу фази А.
Напруга між фазами називається міжфазною або лінійною напругою; вольтметр V2 вимірює UAB – напругу між фазами А та В.
Як видно із схеми рис. 3.3, струм IФ , що протікає по проводу лінії, який з'єднує джерело і споживача, також протікає фазою навантаження. Таким чином для з'єднання зіркою IФ = IЛ.
Фазні та лінійні напруги відрізняються як за модулем, так і за фазою. Розглянемо співвідношення між ними за допомогою другого закону Кірхгофа та векторної діаграми (рис. 3.4).
Для встановлення співвідношення за модулем (величиною) між фазними та лінійними напругами розглянемо трикутник ONK.. Катет
,
де – фазна напруга UB ; – половина лінійної напруги UBC ,тобто .
Якщо перейти до напруг:
Рис. 3.4
Таким чином, при з'єднанні зіркою модуль . За фазою лінійні та фазні струми не співпадають, що видно з векторної діаграми, наприклад, випереджає на 30°.
Нульовим проводом протікає нульовий струм:
(3.4)
При симетричному режимі, коли , нульовий струм I0 = 0, як сума трьох рівних за модулем векторів, зсунутих на 120°.
Тому при симетричному трифазному навантаженні трифазні системи виконують трипровідними, тобто нульовий провід взагалі не встановлюється. Доволі часто роль нульового проводу виконує "земля", тобто нейтралі 0 та 0' заземлюють, приєднують до контуру заземлення.