Приклад побудови таблиці

Таблиця (номер)

Назва таблиці

Головка						Заголовки граф
						Підзаголовки граф
Рядки
	Боковик (заголовки рядків)	Графи (колонки)

За логікою побудови таблиці її логічний суб’єкт, або підмет (позначення тих предметів, які в ній характеризуються), розміщують у боковику, головці, чи в них обох, а не у прографці. Присудок таблиці (тобто дані, якими характеризується підмет) – у прографці, а не в головці чи боковику. Кожен заголовок над графою стосується всіх даних цієї графи, кожен заголовок рядка в боковику – всіх даних цього рядка. Заголовок кожної графи в головці таблиці має бути по можливості коротким. Слід уникати повторів тематичного заголовка в заголовках граф, одиниці виміру зазначати у тематичному заголовку, виносити до узагальнюючих заголовків слова, що повторюються. Однорідні числові дані (цифри) в графах повинні бути записані так, щоб розряди чисел збігалися (одиниці під одиницями, десятки під десятками… мільйони під мільйонами і т.д.). При відсутності цифр в окремих клітинках таблиці замість них проставляється риска. Неоднорідні дані слід розміщувати посередині графи. Лапки можна використовувати лише замість однакових слів, які стоять одне під одним. Заголовки граф повинні починатися з великих літер, підзаголовки – з маленьких, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великих, якщо вони є самостійними. Графу з порядковими номерами рядків до таблиці включати не треба.

Таблицю розміщують після першого згадування про неї в тексті, так, щоб її можна було читати без повороту переплетеного боку роботи або з поворотом за стрілкою годинника. Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на наступну сторінку. При перенесенні таблиці на наступну сторінку назву вміщують тільки над її першою частиною. Якщо цифрові або інші дані в якому-небудь рядку таблиці не подають, то в ньому ставлять прочерк.

При складанні переліку інформаційних джерел їх необхідно нумерувати арабськими цифрами. Бібліографічний опис книги (підручника, посібника, монографії, брошури і т.п.) повинен містити прізвище й ініціали авторів, назву книги, місце видання, видавництво, рік видання і кількість сторінок. Даючи опис статті з періодичних видань (газети, журнали тощо), потрібно навести прізвище та ініціали авторів статті, її назву, назву періодичного видання, рік, номер видання і сторінку використаного матеріалу. Приклади оформлення бібліографічних даних списку використаних джерел наведені в додатку Д.

6. Процедура захисту курсової роботи

Курсову роботу студент здає на рецензування на кафедру банківської справи у визначений навчальним планом і графіком термін.

У рецензії науковий керівник дає загальну оцінку рівня виконання роботи, вказує на позитивні та негативні моменти, визначає відповідність роботи встановленим вимогам та можливість її допуску до захисту або необхідність часткового доопрацювання чи повної переробки студентом.

У процесі підготовки до захисту своєї роботи студент уважно знайомиться зі змістом рецензії, критичними зауваженнями та побажаннями рецензента і згідно з ними будує свою подальшу роботу для захисту.

Основною формою перевірки якості виконання курсової роботи є її захист, що проводиться індивідуально перед комісією у складі голови комісії і двох членів, призначених кафедрою та керівника курсової роботи.

Захист проводиться студентом у формі короткої доповіді та відповідей на запитання членів комісії. У доповіді необхідно сформулювати актуальність вибраної теми, розкрити зміст її основних розділів, обґрунтувати послідовність та основні параметри дослідження, зробити висновки та пропозиції. На захисті курсової роботи студент отримує оцінку на основі рецензії наукового керівника і рівня самого захисту за шкалою оцінювання успіхів студентів у національній та Європейській (ECTS) системі оцінки знань, у відповідності із рішенням вченої ради ДВНЗ «УжНУ» від 25.03.2010 р., яка наведена у таблиці 1.

Таблиця 1