Тема 4. Сутність міжнародного науково-технічного обміну

4.1. Сутність міжнародного науково-технічного обміну.

4.2. Основні форми комерціалізації об’єктів права інтелектуальної власності.

Міжнародний науково-технічний обмін - це сукупність економічних відносин, які складаються між підприємствами різних країн у галузі використання зарубіжних науково-технічних досягнень.

Трактовка поняття технологія включає у себе:

- власне технологію, яка розуміється як набір конструкторських рішень, методів та процесів виробництва товарів та надання послуг;

- матеріалізовану технологію, тобто технологію, втілену у машинах, обладнанні тощо.

Передача технології може здійснюватись двома шляхами:

- на некомерційних засадах (безвідплатна технічна допомога по лінії держави та міжнародних організацій);

- на комерційних, тобто на відплатних засадах. Некомерційна передача технології здійснюється у вигляді:

- науково-технічних публікацій (доповіді, конференції, каталоги, виставки);

- обміну результатами досліджень шляхом особистих контактів і відвідувань науково-дослідних установ та промислових підприємств (стажування, відрядження);

- обміну науково-технічними досягненнями та досвідом за довгостроковими програмами.

Комерційна передача технології здійснюється у вигляді:

- ліцензійної торгівлі;

- торгівлі наукоємними товарами;

- лізингу наукоємних товарів;

- торгівлі науково-технічними послугами (інжиніринг);

- міграції наукоємного капіталу (створення СП);

- виробничого та науково-виробничого співробітництва, яке включає в себе спільну розробку науково-технічних проблем, взаємний обмін науковими до­сягненнями, виробничим досвідом, підготовку кваліфікованих кадрів; воно може здійснюватись на базі угоди підприємств двох або більше країн при збереженні юридичної самостійності цих підприємств; договори можуть передбачати утворення консорціумів, міжнародних економічних організацій тощо;

- міграції науково-технічних спеціалістів.

Міжнародний науково-технічний обмін як правило передбачає використання об'єктів ін­телектуальної власності:

Об'єкти ін­телектуальної власності:

– літературні та художні твори;

– комп'ютерні програми;

– компіляції даних (бази даних);

– виконання;

– фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення;

– наукові відкриття;

– винаходи, корисні моделі, промислові зразки;

– компонування (топографії) інтеграль­них мікросхем;

– раціоналізаторські пропозиції;

– сорти рослин, породи тварин;

– комерційні (фірмові) найменування, торговельні марки (знаки для товарів і пос­луг), географічні зазначення;

– комерційні таємниці.

В угоді про передачу технології існує певна послідовність узгодження умов: технічні аспекти, правові аспекти, фінансово-економічні аспекти.

За ліцензійними договорами передбачено види ліцензійних платежів:

- Паушальний платіж являє собою фіксо­вані суми, обумовлені в тексті ліцензійного договору, виплачувані як одноразово, так і частинами, але обов'язково на початковому етапі дії ліцензійного договору, тобто твердо зафіксована сума винагороди, яка встановлюється на підставі оцінки можливого економічного ефекту.

- Роялті – періодичні відрахування ліцензіата на користь ліцензіара, що здійсню­ються протягом усього терміну дії ліцензії. Як базу роялті використовують продажну ціну або собівартість продукції, яка випускається за ліцензією, при­буток, обсяг виробництва такої продукції, тобто періодичні процентні відрахування, які встановлюються у вигляді фіксованих ставок на підставі розрахунку фактичного економічного результату;

- Комбіновані платежі – найбільш поши­рені в ліцензійній практиці, вони передбачають, що ліцензіат виплачує ліцензіару первинну фіксовану суму ще до початку виробництва та збуту ліцензійної продукції з подальшою випла­тою залишку розрахункової ціни ліцензії у вигляді роялті після того, як буде налагоджено ви­робництво ліцензійної продукції. Таким чи­ном, ліцензіар має можливість отримувати відрахування від реального доходу ліцензіата протягом усього терміну дії ліцензійного до­говору.

У більшості випадків продаж ліцензії здійснюється за розрахунковою договірною ціною з огляду на ціни внутрішнього та зовнішнього ринків.