Покоління технологій дистанційного навчання

Параметри	Перше покоління з 1850 до 1960	Друге покоління з 1960 до 1985	Третє покоління з 1985 до 1995	Четверте покоління з 1995 до 2005
-1-	-2-	-3-	-4-	-5-
Особливість	Переважає одна технологія	Багато технологій. Без комп'ютерів	Багато технологій. Комп'ютери і комп'ютерні мережі	Багато технологій. Початок високих комп'ютерних технологій
Засоби інформації	Друк (з 1890) Радіо (з 1930) Телебачення (з 1950) Телефон	Аудіокасети, телебачення, відеокасети, факс, ДРУК, телефон	Комп'ютери, Інтра- нет, Інтернет, електронна пошта, чат, комп'ютерні програми та дані на цифрових носіях, відеоконференції. Телефон, факс, друк	Комп'ютери, Інтранет, Інтернет, електронна пошта, чат, комп'ютерні програми та дані на цифрових носіях, відеоконференції. Телефон, факс, друк

--------------- розрив сторінки -----------------

Продовження табл. 3.1

-1-	-2-	-3-	-4-	-5-
Зв'язок	Переважно односторонній	Переважно односторонній	Переважно односторонній	Двосторонній та багатосторонній діалог у реальному часі
Особливості взаємодії	Взаємодія за допомогою телефону і пошти, досить рідко	Взаємодія за допомогою телефону, факсу і пошти, досить рідко. Особисті зустрічі викладача зі студентами	Додається взаємодія за допомогою комп'ютерних програм. B Інтернет переважає асинхронна взаємодія студентів і викладача	Інформаційні ресурси доступні через Інтернет. Синхронний відео- та аудіозв’язок через цифрові канали

3.5. Оформлення формул

Математичні формули і вирази, які є в роботі, слід пояснити. Якщо формула запозичена з літератури, то можна обмежитися посиланням на джерело і розкрити суть символів, що входять до неї. Оригінальні формули пояснюються в ході їх обґрунтування. При цьому наводяться не всі елементарні проміжні результати, а лише основні етапи виведення формули та остаточний результат.

Позначення величин пояснюють під час їх першої появи у тексті. Всі математичні або хімічні вирази, а також знаки математичних дій, у тексті для досягнення єдиного стилю друкуються прописними літерами.

Формули та рівняння розташовують безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються, посередині сторінки.

Вище і нижче від кожної формули або рівняння слід залишати вільне місце. Краще використовувати інтервал зверху та знизу не менше 12 пт. Також допускається використовувати по одному вільному рядку з одинарним міжрядковим інтервалом як у порожніх рядках, так і у рядку формули.

Формули у роботі (за винятком формул і рівнянь, наведених у додатках) слід нумерувати порядковою нумерацією в межах розділу. Номер формули або рівняння складається з номера розділу і порядкового номера формули або рівняння, відокремлених крапкою, наприклад, формула (1.3) – третя формула першого розділу. Номер зазначають на рівні формули або рівняння в дужках у крайньому правому положенні на рядку.

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів, що входять до формули чи рівняння, слід наводити безпосередньо під формулою у тій послідовності, в якій вони наведені у формулі чи рівнянні.

Пояснення значення кожного символу та числового коефіцієнта слід давати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають з абзацу словом «де» без двокрапки.

Якщо рівняння не вміщується в один рядок, його слід перенести після знака рівності (=), або після знаків плюс (+), мінус (–), множення (×). Коли переносять формули чи рівняння на знакові операції множення, застосовують знак «×».

Загальне правило пунктуації в тексті з формулами таке: формула входить до речення як його рівноправний елемент. Тому в кінці формул та в тексті перед ними розділові знаки ставлять відповідно до правил пунктуації.

Двокрапку перед формулою ставлять лише у випадках, передбачених правилами пунктуації:

а) у тексті перед формулою є узагальнююче слово;

б) коли цього вимагає побудова тексту, що передує формулі.

Розділовими знаками між формулами, котрі йдуть одна під одною і не відокремлені текстом, можуть бути кома або крапка з комою безпосередньо за формулою до її номера.

3.6. Загальні правила цитування та посилання на використані джерела

Під час написання кваліфікаційної роботи студент має посилатися на цитовану літературу, або на ту літературу, з якої взято ідеї, висновки, задачі, питання, вивченню яких присвячена робота. Посилатися слід на останні видання публікацій.

Якщо використовують відомості, матеріали з монографій, оглядових статей, інших джерел з великою кількістю сторінок, тоді в посиланні бажано точно подавати номери сторінок, ілюстрацій, таблиць, формул з джерела, на яке є посилання. Посилання в тексті на літературні джерела слід зазначати порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад, «... у працях [1, c. 134; 3, c.29]...».

Якщо ж певне джерело, на яке посилається автор, цілком присвячене розв’язанню розглянутої проблеми, або ж джерелом є стаття, авторське свідоцтво чи тези доповіді, які лише мають кілька сторінок, посилання вказує лише на номер джерела, наприклад, «… у роботах Ю.П. Зайченка [1, 3–7]... ».

Для підтвердження власних аргументів посиланням на авторитетне джерело або для критичного аналізу того чи іншого друкованого твору, слід наводити цитати. Науковий етикет вимагає точного відтворення цитованого тексту, оскільки найменше скорочення наведеного витягу може спотворити зміст, закладений автором.

Загальні вимоги до цитування такі:

а) текст цитати починається і закінчується лапками і наводиться в тій граматичній формі, в якій він поданий у джерелі, зі збереженням особливостей авторського написання. Наукові терміни, запропоновані іншими авторами, не виділяються лапками, за винятком тих, що викликали загальну полеміку. У цих випадках використовується вираз «так званий»;

б) цитування повинно бути повним, без довільного скорочення автор­ського тексту та без перекручень думок автора. Пропуск слів, речень, абзаців при цитуванні допускається без перекручення авторського тексту і позначається трьома крапками. Вони ставляться у будь-якому місці цитати (на початку, всередині, наприкінці). Якщо перед випущеним текстом або за ним стояв розділовий знак, то він не зберігається;

в) кожна цитата обов'язково супроводжується посиланням на джерело;

г) при непрямому цитуванні (переказі, викладі думок інших авторів своїми словами), що дає значну економію тексту, слід бути гранично точним у викладенні думок автора, коректним щодо оцінювання його результатів і давати відповідні посилання на джерело;

д) якщо необхідно виявити ставлення до окремих слів або думок з цитованого тексту, то після них у круглих дужках ставлять знак оклику або знак питання;

е) коли автор роботи, наводячи цитату, виділяє в ній деякі слова, то робиться спеціальне застереження, тобто після тексту, який пояснює виділення, ставиться крапка, потім дефіс та ініціали автора, а весь текст застереження вміщується у круглі дужки. Варіантами таких застережень є, наприклад: (курсив авт. – автори), (підкреслено авт. – Т.Ж.), (розбивка авт. – А.М.) тощо.

3.7. Оформлення списку використаної літератури

Список використаної літератури – елемент бібліографічного апарату, котрий містить бібліографічні описи використаних джерел і розміщується після висновків.

Джерела розташовують в алфавітному порядку або в порядку, в якому вони згадуються в тексті роботи. Оформлення бібліографічного переліку виконується згідно з ДСТУ 7.1:2006 «Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання».

Приклади оформлення джерел наведено у таблиці 3.2.

Таблиця 3.2.

Приклади оформлення бібліографічного опису наукових робіт

Характеристика джерела	Приклад оформлення
-1-	-2-
Книга одного автора	Андреев, B.B. Kaк организовать делопроизводство на предприятии [Текст] / B.B. Андреев. – M. : ИНФРА-М, 1997. – 94 с.
Книга двох авторів	Белов, A.B. Финансы и кредит [Текст] : учеб. / A.B. Белов, B.H. Николаев ; КНУ им. Т.Г. Шевченко. – К. : Университет, 2004. – 215 с. – Библиогр. : с. 213–215. – ISBN 5–7042–1441–Х.
Книга трьох авторів	Агафонова, H.H. Гражданское право [Текст] : учеб. пособие / H.H. Агафонова, T.B. Богачева, Л.И. Глушкова ; под обш. ред. А.Г. Калпина ; MOH Украины. – 2-е изд., перераб. и доп. – X.: Фактор, 2000. – 542 с. – (Университетская книга).
Книга чотирьох авторів	Елементи інформатики [Текст] : довідник / B.C. Височанський, A.I. Кардаш, B.C. Костєв, B.B. Черняхівський. – К. : Наук. думка, 2003. – 192 c.
Книга п’яти і більше авторів	Коротковолновые антенны [Текст] : учеб. пособие / Г.З. Айзенберг, С.П. Белоусов, Я.М. Журбин и др. ; под общ. ред. A.A. Стогния. – 2-е изд. – M. : Радио и связь, 2003. – 192 c.
Перекладене видання	Нойман, Э. Происхождение и развитие сознания [Текст] : пер. с англ. / Э. Нойман. – K. : Ваклер ; M. : Реал-бук, 1998. – 462 c.
Книги під заголовком	Информационные технологии в маркетинге [Текст] : учеб. / под ред. Г.А. Титаренко. – M. : ЮНИТИ, 2000. – 335 с. - (Textbook). – ISBN 5–238–00154—1.
Багатотомне видання, окремий том	Савельев, И.В. Kypc общей физики [Текст] : Т. 1. Механика. Молекулярная физика : учеб. пособие / И.В. Савельев. – 2-е изд., перераб. – M. : Наука, 1982. – 432 с.
Статті з журналів	Гончаров, B.A. Численная схема моделирования дозвуковых течений вязкого сжимаемого газа [Текст] / B.A. Гончаров, B.M. Кравцов // Журн. вычисл. математики и мат. физики. – 1988. — Т. 28, № 12. – С. 1858–1866. Анализ направляемого движения электрической дуги по массивному электроду, покрытому тонким слоем изолятора [Текст] /'/ Приклад. физика. – 2001. – № 3. – С. 58–67.
Збірники наукових праць	Отчет о выполнении плана научно-исследовательских работ на 2003 год [Текст] : сб. науч. тр. / Рос. акад. мед. наук, Сиб. отд. – Новосибирск : СО РАМН, 2004. – 83 с.
Тези конференцій	Образование, наука, производство: пути углубления интеграции и повышения качества инженерного образования [Текст] : тез. докл. науч.-практ. конф. (окт. 2000) / отв. ред. В.Г. Вдовенко. – Красноярск : CAA, 2000. – 53 с.
Матеріали конференцій	Проблемы экономики, организации и управления реструктуризацией и развитием предприятий промышленности, сферы услуг и коммунального хозяйства [Текст] : материалы ГУ междунар. науч.-практ. конф., 30 марта 2005 г., Новочеркасск / редкол. : Б.Ю. Серебряков (отв. ред.). – Новочеркасск : Темп, 2005. – 58 с.

Продовження табл. 3.2.

-1-	-2-
Стандарти	ГОСТ P 517721-2001. Аппаратура радиоэлектронная бытовая. Входные и выходные параметры и типы соединений. Технические требования [Текст]. – Введ. 2002-01-01. – M. : Изд-во стандартов, 2001. – 27 с. Инструкция по проектированию, строительству- и эксплуатации гидротехнических сооружений на подрабатываемых горными работами территориях [Текст] : CH 522-85. – Утв. Госстроем CCCP 03.05.86.-Изд. офид. – M. : Стройиздат, 1986. – 32 с.
Дисертації	Антопольский, А.Б. Лингвистическое описание и оценка информационных языков [Текст] : дис. ... канд. филол. наук 04.01.01 / А.Б. Антопольский. – M., 1969. – 404 с.
Автореферати дисертацій	Бутковский, О.Я. Обратные задачи хаотичной динамики и проблемы предсказуемости хаотичных процессов [Текст] : автореф. дис. ... д-ра физ.-мат. назтс : 01.04.03 / O.Я. Бутковский ; [Ин-т радиотехникии и электроники РАН]. – M., 2004. – 39 с.
Авторські свідоцтва	А. c. 1007970 СССР, МПК B 25 J 15/00. Устройство для захвата деталей [Текст] / B.C. Ваулин, В.К. Калов (СССР). – 3360585/25-08 ; заявл. 23.11.81 ; опубл. 30.03.83, Бюл. № 12.–2c.
Патенти	Приемопередающее устройство [Текст] : пат. 2187888 Рос. Федерация: МПК 7 H 04 B 1/38, H 04 J 13/00 / В.И. Чугаева ; заявитель и патентообладатель Воронеж, науч.-исслед. ин-т связи. – № 2000131736/09 ; заявл. 18.12.00 ; опубл. 20.08.02, Бюл. № 32. – 3 с.
Звіти про НДР	Оценка эффективности автоматизированных ИПС [Текст] : отчет о HИP (промежуточ.) / ВНТИЦентр ; рук. М.И. Иванов. – ОЦ 02604-И5В ; ГР 01821100006 ; Инв. Б452743. – M., 1982. — 90 с.
Електронні ресурси віддаленого доступу	Основные направления исследований, основанные на семантическом анализе текстов [Электронный ресурс] / С.-Петерб. гос. ун-т, фак. прикладной математики и процессов управления. – Режим доступу : www/ URL: http://apcp.apmath.spbu.ru/ru/staff/tuzov/onapr.html – 10.12.2004 г. – Загл. с экрана
Електронні ресурси локального доступу	Internet шаг за шагом [Электронный pecуpc] : интеракт. учебн. – Электрон. дан. и прогр. – СПб. : Питер Ком, 1997. – 1 электрон. опт. диск (CD-ROM). – Систем. требования : ПК от 486 DX 66 МГц ; RAM 16 Мб ; Windows 95 ; зв. плата. – Загл. с этикеткики диска.

3.8. Оформлення додатків

Додатки слід оформлювати як продовження роботи на наступних її сто­рінках, або у вигляді окремої частини, розташовуючи в порядку появи посилань на них у тексті звіту.

Якщо додатки оформлюють на наступних сторінках роботи, то кожний з них має починатися з нової сторінки. Заголовок друкують вгорі малими літерами з першої великої по центру сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої пишуть слово «Додаток» і велику літеру, що його позначає.

Додатки слід називати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Ґ, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, додаток А, додаток Б і т. д.

Додатки повинні мати спільну з рештою роботи наскрізну нумерацію сторінок.

Ілюстрації, таблиці, формули та рівняння, що є у тексті додатка, слід нумерувати в межах кожного додатка, наприклад, рисунок Г.4 – четвертий рисунок додатка Г; таблиця A.2 – друга таблиця додатка А; формула (A.1) – перша формула додатка А.

B посиланнях у тексті додатка на ілюстрації, таблиці, формули, рівняння рекомендується писати: «... на рисунку A.2 ...», «... на рисунку A.1 ...» – якщо рисунок єдиний у додатку А; «... в таблиці Б.3 ...», або «... в табл. Б.3 ...»; «... за формулою (B.1) ...» чи «...у рівнянні (Г.2) ...».

Текст кожного додатка за необхідності може бути поділений на розділи й підрозділи, які нумерують у межах кожного додатка. У цьому разі перед кожним номером ставлять позначення додатка (літеру) і крапку, наприклад, A.2 – другий розділ додатка А; В.3.1 – перший підрозділ третього розділу додатка В.

Ілюстрації, таблиці та формули, розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатка, наприклад: рис. Д.1.2 – другий рисунок першого розділу додатка Д; формула (А.1) – перша формула додатка А.

До обов’язкових розділів дипломної роботи магістрів з системного аналізу слід зарахувати опис матеріалів дипломної роботи, відгук наукового керівника та рецензію на дипломну роботу.