- •6.030505 «Управління персоналом та економіка праці»,
- •6.030508 «Фінанси і кредит»
- •Тема 1. Концептуальні основи розвитку корпоративної соціальної відповідальності 7
- •Тема 2. Корпоративна соціальна відповідальність в системі управління організацією 33
- •Передмова
- •Тема 1. Концептуальні основи розвитку корпоративної соціальної відповідальності План
- •1. Історія розвитку корпоративної соціальної відповідальності.
- •2. Суть та значення корпоративної соціальної відповідальності.
- •3. Внутрішнє і зовнішнє середовище ксв.
- •4. Концепція менеджменту заінтересованих сторін.
- •5. Організаційне багатство і «стосункові» активи.
- •6. Матриця заінтересованих сторін ксв.
- •7. Переваги корпоративної соціальної відповідальності.
- •8. Моделі корпоративної соціальної відповідальності (американська, європейська, японська тощо).
- •Порівняльний аналіз моделей корпоративного управління соціальною відповідальністю
- •9. Міжнародні ініціативи як чинник формування і розвитку ксв (Глобальний договір оон).
- •10 Принципів Глобального Договору
- •10. Вітчизняний досвід становлення ксв.
- •Тема 2. Корпоративна соціальна відповідальність в системі управління організацією План
- •Моделі аналізу заінтересованих сторін.
- •Впровадження ксв у практики і процедури компанії.
- •Можливі загрози та шляхи мінімізації ризиків ксв.
- •Організація діяльності з ксв.
- •Етичні кодекси.
- •Структурні підрозділи та Комітети компаній у сфері ксв.
- •Статус, основні функції, кваліфікація, типові обов'язки, професійні стандарти менеджера з ксв в компаніях
- •Тема 3. Формування відносин з працівниками на засадах корпоративної соціальної відповідальності План
- •Права людини і трудові практики як предмет ксв.
- •Стандарти моп і принципи Глобального Договору у сфері праці.
- •Гідна праця як предмет ксв.
- •Європейські стандарти у сфері праці.
- •Особливості європейської моделі внутрішньої ксв.
- •Законодавство України у сфері праці, як основа ксв у відносинах з працівниками.
- •Соціальний діалог і ксв.
- •Сторони соціального діалогу
- •Кращі трудові практики та показники внутрішньої ксв: вітчизняний і зарубіжний досвід.
- •Питання професійної етики.
- •Тема 4. Стратегія соціально відповідальної поведінки в ринковому середовищі План
- •Формування складової корпоративної соціальної відповідальності у відносинах з споживачами.
- •Міжнародні ініціативи та законодавство України у сфері захисту прав споживачів.
- •Якість продукції (стандарт iso 9000).
- •Соціально відповідальний маркетинг.
- •Принципи добросовісної конкуренції.
- •Етична поведінка компаній щодо контрагентів по бізнесу.
- •Відповідальне управління ланцюгом постачання.
- •Відповідальне ставлення до інвесторів та дотримання принципів корпоративного управління.
- •Тема 5. Соціально відповідальні відносини бізнесу з територіальними громадами
- •Історичні аспекти залучення і розвитку громад: від патронату до соціальних інвестицій.
- •Вплив громади на роботу компаній та відповідальність компаній перед населенням.
- •Розвиток партнерств з місцевою владою та громадою.
- •Участь компаній у життєдіяльності громад.
- •Співпраця бізнес-структур з неурядовими організаціями.
- •Тема 6. Екологічні аспекти корпоративної соціальної відповідальності План
- •Превентивний підхід до вирішення екологічних проблем.
- •Програми з контролю забруднення та захисту довкілля, збереження природних ресурсів, дотримання екологічних стандартів тощо.
- •Міжнародні документи щодо навколишнього середовища (Цілі розвитку тисячоліття, Декларація Ріо-де-Жанейро тощо) та стандарти екологічного менеджменту (серія 180 14000).
- •Законодавство України про охорону навколишнього середовища.
- •Міжнародний і український досвід впровадження принципів екологічної відповідальності
- •Тема 7. Інформаційна політика і соціальна звітність План
- •Побудова системи комунікацій з ксв.
- •Консультації з заінтересованими сторонами на різних етапах розробки та впровадження стратегії з ксв та механізм зворотного зв'язку з ними.
- •1. Відносини з клієнтами.
- •2. Взаємовідносини з акціонерами.
- •3. Взаємовідносини з працівниками.
- •4. Взаємовідносини з постачальниками.
- •5. Взаємовідносини з громадськістю.
- •6. Взаємовідносини з державними органами і місцевою владою.
- •Ресурси в сфері соціальної звітності.
- •Корпоративні соціальні звіти: сутність, завдання і структура.
- •Міжнародні стандарти звітності зі сталого розвитку (gri – Global Reporting Initiative / Глобальна ініціатива зі звітності).Особливості соціальної звітності компаній в Україні.
- •Тема 8. Соціальна відповідальність різних суб'єктів суспільного розвитку План
- •Відповідальна держава і сталий розвиток.
- •Міжнародний досвід державного регулювання ксв.
- •Відповідальне споживання. Культура споживання та її вплив на розвиток ксв.
- •Соціальна відповідальність змі: вплив на поведінкові моделі в суспільстві.
- •Соціальна відповідальність освіти та науки.
- •Співпраця бізнесу і освіти.
- •Проект міжнародного стандарту з соціальної відповідальності iso 26000.
- •Тема 9. Оцінка результативності корпоративної соціальної відповідальності План
- •Показники внутрішньої ксв.
- •Методи та процедури оцінювання ефективності програм ксв.
- •Модель «Лондонської групи порівняльного аналізу» і особливості її використання.
- •Соціальний аудит.
- •Збалансована система показників.
- •Концепція потрійного результату.
- •Методи оцінювання ділової репутації соціально відповідальної компанії.
- •Моніторинг ефективності діяльності з організації ксв.
- •Рейтинги ксв.
- •Список використаної літератури Основна література Нормативні акти та документи
- •Додаткова література
- •Корисні сайти
- •Гессен Анатолій Євгенович Корпоративна соціальна відповідальність
Тема 6. Екологічні аспекти корпоративної соціальної відповідальності План
Суть та значення відповідального ставлення організацій до довкілля.
Превентивний підхід до вирішення екологічних проблем.
Програми з контролю забруднення та захисту довкілля, збереження природних ресурсів, дотримання екологічних стандартів тощо.
Міжнародні документи щодо навколишнього середовища (Цілі розвитку тисячоліття, Декларація Ріо-де-Жанейро тощо) та стандарти екологічного менеджменту (серія 180 14000).
Законодавство України про охорону навколишнього середовища.
Міжнародний і український досвід впровадження принципів екологічної відповідальності
Природа становить собою систему взаємопов'язаних екологічних підсистем, які охоплюють живу та неживу матерію і саму людину. Для людини природа виступає у різних якостях. По-перше, як натуральні умови її життя і діяльності; по-друге, як джерела і засоби виробництва матеріальних благ; по-третє, як об'єкт її господарської та культурної діяльності; по-четверте, як джерело і засіб морального виховання та естетичного задоволення. Належна реалізація цих зв'язків людини і природи багато в чому залежить від ефективної управлінської діяльності державних органів та їх посадових осіб.
Встановлення екологічною освітою колективних навичок та цінностей стосовно зміни поведінки як невід'ємної ознаки екологічної грамотності суперечить традиційній освітній практиці. Тому науковцями Південно-Іллінойського університету (США) запропоновано ґрунтовну схему для розвитку відповідального ставлення до довкілля.
Дана схема містить чотири окремі рівні, кожен з яких сприяє виробленню такого ставлення.
Рівень 1 - "Екологічні концепції" - включає широкий перелік концепцій сучасної науки про довкілля та екологію, зокрема, динаміку чисельності виду, біогеохімічний цикл та абіотичні фактори впливу. Сюди ж можна додати відповідні політичні, економічні, психологічні та суспільні концепції.
Рівень 2 - "Світоглядне усвідомлення" - формує розуміння того, як особиста і групова поведінка впливає на взаємозв'язок між рівнем життя і якістю довкілля, а також наслідків впливу людини.
Рівень 3 - "Вивчення проблеми та її оцінка" - розвиває знання і навички, потрібні для вивчення проблем довкілля, та оцінки альтернативних рішень, спрямованих на їх подолання.
Рівень 4 - "Навички для охорони довкілля" - розвиває знання і навички, потрібні для того, щоб вміло діяти при вирішенні проблем довкілля.
Після проходження лише перших двох рівнів поведінка організацій переважно не змінюється. Ймовірно, що вона зміниться після засвоєння усіх чотирьох рівнів. Ефективність діяльності організацій на захист довкілля теж може зростати, якщо їх залучати до проведення власних досліджень (на рівнях 3 і 4). Поза всяким сумнівом, слід надавати більшої уваги створенню і поширенню програм, що охоплюють всі рівні, особливо третій і четвертий. Сьогодні найважливішим завданням екологічної освіти є формування суспільства, обізнаного з проблемами довкілля.