Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
МУ СРС ОМЭИ.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
16.08.2019
Размер:
1.71 Mб
Скачать

Контрольні завдання задача 1 Опрацювання результатів прямих вимірювань

Визначити відносну методичну похибку та надати результат вимірювання струму при одноразовому ввімкненні амперметра в коло навантаження з опором RН . Показ амперметра IX , границю вимірювання IН , опір RA і клас точності КА наведено у таблиці 1.

Таблиця 1 – Вихідні дані до задачі 1

№ вар.

RН , Ом

IX , А

IН , А

RА, Ом

КА

1

10

2,0

2,5

0,5

0,5

2

100

0,3

0,5

4,0

1,0

3

1000

0,12

0,15

14,5

0,1

4

20

1,4

2,0

0,5

1,0

5

200

0,12

0,2

10

1,5

6

2000

0,04

0,05

38

0,5

7

30

0,8

1,0

1,5

0,2

8

300

0,2

0,25

6,0

0,1

9

3000

0,03

0,05

60

0,2

10

40

0,6

1,0

1,0

1,5

11

400

0,16

0,2

8,0

1,0

12

4000

0,07

0,1

20

0,5

13

50

0,2

0,25

5,0

0,2

14

500

0,32

0,5

4,0

0,1

15

5000

0,028

0,05

40

0,5

16

60

0,45

0,5

3,0

1,0

17

600

0,12

0,15

12

0,2

18

6000

0,02

0,025

120

1,0

19

70

0,6

1,0

1,0

0,2

20

700

0,3

0,5

3,5

1,5

21

7000

0,018

0,025

210

0,5

22

80

0,8

1,0

0,8

0,1

23

800

0,09

0,15

12

0,2

24

8000

0,01

0,02

480

0,5

25

90

0,4

0,5

2,7

1,0

ЗАДАЧА 2 Опрацювання результатів опосередкованих вимірювань

Використовуючи дані таблиці 2, визначити похибку та надати результат опосередкованого вимірювання з дослідних даних прямих вимірювань АХ, виконаних вимірювальними засобами, що мають задані границі вимірювань АН і класи точності К, або отриманих з відомою абсолютною  чи відносною  похибкою.

Примітка. Всі величини мають розмірність Міжнародної системи одиниць СІ.

Таблиця 2 – Вихідні дані до задачі 2

№ вар

Розрахункова формула

Дані прямих вимірювань

перший параметр

другий параметр

третій параметр

АХ

АН

К

АХ

АН

К

АХ

1

U=I(RH+RA)

3

5

1,0

15

100

1,0/0,2

0,2

5,0

2

I=U/(R0+RД)

150

200

0,5/0,2

7400

9000

0,5

7600

1,0

3

P=UI cos

660

1000

0,5/0,5

20

30

1,0

45

1,0

4

R= ((U/I)2-X2)

220

300

1,0

4,4

5,0

1,0/1,0

30

1,5

5

=1-(P0+PK)/P1

27

30

0,5

45

60

0,5

800

10

6

U=E+IARA

90

150

1,0/0,5

2

2,5

0,5

10

0,5

7

=arctg(1/2FCR)

400

1000

0,2/0,2

10-4

10-3

0,5/0,2

10

0,2

8

I=U/(R2+X2)

24

30

1,0/0,2

80

100

1,0

60

2,0

9

P=PX-I2R1

40

150

0,2

4

10

0,5/0,2

0,1

0,01

10

R0=U/I-RA

120

150

1,0/0,5

2,4

3

0,5

0,5

10

11

X=(U2/P)tg 

400

500

0,5/0,5

250

375

1,0

30

1,0

12

W=(P1+P2)t

600

900

0,5

1200

1500

0,5

600

10

13

U=(U02+U12+U22)

8

10

1,0/1,0

20

30

0,5

4

2,0

14

I=(U-E)/RA

110

200

0,5/0,2

90

150

0,5

10

0,2

15

P=((UI)2-Q2)

400

600

1,0/0,5

5

10

1,0

1200

1,5

16

R=(U/I) cos 

24

30

0,5/0,5

0,2

0,25

1,0

60

1,5

17

X=(P/I2) tg 

600

750

0,5

4

5

1,0

60

2,0

-

18

Q=3 (P1+P2)KU

400

750

1,0

450

750

1,0

10

0,1

19

=arctg(2FL/R)

50

100

0,2/0,2

0,1

0,2

0,5/0,2

20

1,0

20

I=UШ/RШ+I0

0,9

1,0

0,5/0,2

0,1

1,0

0,5

1

0,5

21

U=((UKA2+UKP2) KH)

16

30

0,5

12

20

1,0/0,5

1

0,04

22

R=U/(IA-IV)

24

30

0,5/0,5

0,06

0,1

1,0

0,01

2,0

23

X=(U/I) sin 

380

1000

1,0/1,0

2

2,5

0,5

30

1,0

24

P=PX-U2/R1

180

375

0,5

60

100

1,0/1,0

8000

40

25

Q=UI sin 

127

200

0,5/0,5

1,1

2,0

1,0

60

1,0

ЗАДАЧА 3 Опосередковане вимірювання опору

За даними таблиці 3 потрібно:

  1. вибрати прилади та схему їх вмикання для опосередкованого вимірювання омічного опору з мінімальною похибкою;

  2. надати результати вимірювання струму, напруги та опору;

  3. знайти аналітично і графічно величину опору навантаження R*, за якою методічні похибки в обох схемах будуть однакові;

  4. побудувати графіки залежності методичної похибки для двох можливих схем вмикання приладів від величини опору навантаження RН при зміні від 0 до 2R*;

  5. зробити висновок про доцільний діапазон застосовування цих схем.

Таблиця 3 – Вихідні дані до задачі 3

№ вар.

Покази приладів

Дані приладів

aмперметр А

вольтметр V1

вольтметр V2

U,B

I, A

IН

KА

RА,Ом

UН1

KV1

RV1,кОм

UН2

KV2

RV2,кОм

1

100

0,4

0,5

0,5

1,0

100

1,0/1,0

100

150

0,5

100

2

100

0,4

0,5

1,0

2,0

200

1,0/0,5

50

150

1,0

50

3

100

0,4

1,0

0,2

0,5

200

1,0/0,2

50

300

0,5

50

4

100

0,4

1,0

0,5

2,5

500

0,5/0,2

100

300

0,2

100

5

100

0,4

0,5

1,5

1,25

500

0,5/0,5

25

150

1,5

25

6

200

0,2

0,5

0,5

4,0

200

1,0/1,0

50

300

1,0

50

7

200

0,2

0,25

1,0

10

500

1,0/0,5

50

300

0,5

50

8

200

0,2

0,25

1,5

20

500

1,0/0,2

25

250

1,0

25

9

200

0,2

0,5

0,2

5,0

400

0,5/0,5

25

600

0,5

25

10

200

0,2

1,0

0,2

1,0

1000

0,5/0,2

100

250

1,5

100

11

50

1,0

2,0

1,0

0,5

50

1,0/1,0

50

60

0,5

50

12

50

1,0

2,5

0,5

0,2

100

1,0/0,5

50

60

1,5

50

13

50

1,0

2,0

1,5

1,0

100

1,0/0,2

25

75

1,0

25

14

50

1,0

2,5

1,0

0,25

200

0,5/0,5

100

75

0,5

100

15

50

1,0

5,0

0,2

0,1

200

0,5/0,2

100

150

0,2

100

16

25

0,25

0,25

1,5

10

50

1,0/1,0

10

30

1,0

10

17

25

0,25

0,5

1,0

2,0

50

1,0/0,5

10

50

1,0

10

18

25

0,25

0,75

0,5

1,0

100

1,0/0,2

20

60

0,5

20

19

25

0,25

1,0

0,5

0,5

100

0,5/0,5

20

75

1,0

20

20

25

0,25

1,5

0,2

0,2

100

0,5/0,2

50

100

0,5

50

21

250

0,5

0,5

1,5

5,0

500

1,0/1,0

100

250

1,5

100

22

250

0,5

0,6

1,0

2,0

400

1,0/0,5

100

300

1,0

100

23

250

0,5

0,75

1,0

1,0

500

1,0/0,2

100

300

1,0

100

24

250

0,5

1,0

0,5

0,5

1000

0,5/0,5

200

500

1,5

200

25

250

0,5

2,0

0,5

0,5

1000

0,5/0,2

200

600

0,5

200

ЗАДАЧА 4 Магнітоелектричні прилади

Магнітоелектричний мілівольтметр має границю вимірювання UН, число поділок шкали Н і опір вимірювального механізму R0 (таблиця 4). Визначити:

  1. опори двограничного шунта для отримання на засаді цього магнітоелектричного механізму амперметра з границями вимірювання IН1 і IН2;

  2. опори двограничного додаткового резистора для отримання вольтметра з границями вимірювання UН1 і UН2;

  3. ціну поділки (сталу приладу) і чутливість у кожному разі;

  4. власне споживання потужності на кожній границі вимірювання;

  5. клас точності розрахованих амперметра і вольтметра.

Навести схеми приладу з шунтом і з додатковим резистором.

Таблиця 4 – Вихідні дані до задачі 4

№ вар.

UН , мВ

Н , под.

R0 , Ом

IН1 , А

IН2 , А

UН1 , В

UН2 , В

Класи точності

приладу

RД

RШ

1

100

200

35

10,0

0,5

300

600

0,2

0,1

0,5

2

100

100

25

5,0

0,5

600

150

0,1

0,5

0,05

3

100

200

50

1,5

1,0

400

100

0,5

0,1

0,2

4

200

100

40

2,5

1,0

200

400

1,0

1,0

0,5

5

200

200

50

5,0

0,5

250

500

1,5

1,0

0,2

6

200

200

20

10,0

0,5

250

100

0,5

0,02

0,01

7

200

100

40

20,0

1,0

250

750

0,2

0,05

0,02

8

200

200

25

20,0

1,0

100

200

0,1

0,2

0,05

9

100

50

20

5,0

0,5

50

150

2,5

1,0

0,5

10

150

150

20

10,0

0,25

100

300

1,5

1,0

0,05

11

50

250

50

5,0

1,0

200

600

1,0

0,2

0,5

12

250

100

50

1,0

5,0

300

150

0,5

0,02

0,01

13

250

250

50

4,0

2,5

500

250

0,2

0,01

0,02

14

100

200

25

1,5

5,0

600

300

0,1

0,5

0,2

15

100

200

25

2,0

0,5

600

150

1,0

0,2

0,1

16

100

100

25

5,0

1,0

250

100

0,5

0,05

0,5

17

60

150

10

5,0

20,0

100

600

1,5

0,1

0,05

18

100

100

20

5,0

10,0

220

380

0,2

0,5

1,0

19

150

300

10

10,0

15,0

100

450

0,1

0,01

0,02

20

500

250

50

1,0

2,5

100

50

1,0

0,5

0,05

21

500

250

40

1,0

5,0

50

200

0,5

0,01

0,1

22

500

250

55

5,0

10,0

100

250

0,2

0,05

0,02

23

500

500

200

1,0

2,5

200

300

0,1

0,01

0,05

24

250

100

50

0,5

4,0

250

50

2,5

1,0

0,5

25

50

50

100

2,0

5,0

75

150

1,0

0,1

0,5

ЗАДАЧА 5 Вимірювання напруги електромеханічними приладами

Визначити покази магнітоелектричного, випрямного, електромагнітного і електродинамічного вольтметрів при вимірюванні періодичної напруги, що указана у таблиці 5 (частота основної гармоніки 50 Гц).

Навести графік вимірювальної напруги u(t) і графік струму вимірювального механізму випрямного приладу, прийнявши RV =10 кОм.

Таблиця 5 – Вихідні дані до задачі 5

№ вар.

u(t), B

№ вар.

u(t), B

1

10 + 100 sin t

15

10 sin t - 2 sin 2t

2

5 - 20 sin t

16

-20 - 20 sin 2t

3

200 + 100 sin 2t

17

30 sin t + 6 sin 2t

4

-50 + 50 sin t

18

120 - 80 sin t

5

40 sin t +5 sin 3t

19

50 sin t - 10 sin 3t

6

-10 + 100 sin t

20

-25 sin t - 5 sin 2t

7

-5 - 20 sin t

21

20 + |50 sin t|

8

-200 + 100 sin 2t

22

50 - |20 sin t|

9

50 - 50 sin t

23

100 при 0t<

-100 при t<2

10

-40 sin t - 5 sin 3t

11

-150 - 100 sin 2t

24

40 при 0t<

-200 при t<2

12

10 + 10 sin t

13

-60 sin t +10 sin 3t

25

100 - |100 sin t|

14

-100 sin t + 20 sin 2t

ЗАДАЧА 6 Вимірювання потужності в однофазному колі

Для вимірювання потужності однофазного навантаження використовується електродинамічний ватметр. Потрібно:

  1. вибрати схему вмикання ватметра з меншою методичною (амплітудною) похибкою вимірювання;

  2. визначити показ ватметра;

  3. надати результат вимірювання потужності навантаження для кожної схеми;

  4. знайти аналітично та графічно величину опору навантаження R*, за якою методічні похибки в обох схемах будуть однакові;

  5. побудувати графіки залежності методичної похибки для двох можливих схем вмикання ватметра від величини опору навантаження при зміні від 0 до 2R*;

  6. зробити висновок про доцільний діапазон використання кожної схеми.

Напругу живлення схеми UП , опір навантаження RН , граничні струм IН і напругу UН ватметра, опори його послідовного кола RI та паралельного кола RU, а також клас точності КW наведено в таблиці 6.

Таблиця 6 – Вихідні дані до задачі 6

№ вар.

UП, B

RН, Ом

IН, А

UН, B

RI, Ом

RU, кОм

KW

1

20

50

0,5

30

1,0

2

1,0

2

50

25

2,5

15

0,2

5

0,5

3

120

30

5

150

0,1

10

0,5

4

220

55

5

300

0,1

20

1,0

5

240

30

10

300

0,05

20

0,2

6

400

50

10

600

0,05

40

0,2

7

60

80

1

75

0,5

5

1,0

8

140

20

10

150

0,05

10

0,5

9

270

60

5

300

0,1

20

1,0

10

380

40

10

450

0,05

30

0,5

11

25

10

5

30

0,1

2

0,2

12

40

20

2,5

60

0,2

4

0,2

13

80

50

2

150

0,25

10

0,5

14

180

45

5

300

0,1

20

1,0

15

240

30

10

300

0,05

20

1,0

16

360

190

2,5

450

0,2

30

0,5

17

450

300

2

600

0,25

40

1,0

18

16

40

0,5

30

1,0

2

0,2

19

70

10

10

75

0,05

5

0,2

20

105

70

2

150

0,25

10

0,5

21

160

40

5

300

0,1

20

0,5

22

210

30

10

300

0,05

20

1,0

23

320

80

5

450

0,1

30

1,0

24

100

250

0,5

150

1,0

10

0,5

25

35

70

1

60

0,5

4

0,2

ЗАДАЧА 7 Міст постійного струму

Опір RX вимірюється за допомогою моста постійного струму. Згідно з наведеними у таблиці 7 значеннями опорів пліч моста, опору гальванометра RГ, ЕРС джерела живлення Е0 і його внутрішнього опору R0, потрібно:

  1. навести схему моста;

  2. обчислити значення опору резистора RX в урівноваженому стані моста;

  3. визначити, яку мінімальну чутливість до струму SI повинен мати гальванометр, щоб можна було виміряти опір RX з відносною похибкою ;

  4. розрахувати, яким має бути зовнішній опір гальванометра, що дорівнює критичному значенню.

Таблиця 7 – Вихідні дані до задачі 7

№ вар.

Опори пліч моста, Ом

RГ , Ом

R0 , Ом

E0 , В

, %

R1

R2

R3

R4

1

RX

300

100

1000

100

15

3

1,0

2

750

1000

RX

2500

200

20

3

0,2

3

600

RX

1000

500

400

15

6

1,5

4

100

5600

1000

RX

300

10

10

1,5

5

9750

1000

RX

100

500

10

8

0,5

6

RX

1500

3000

1000

1100

10

10

0,5

7

500

RX

1000

2500

750

10

10

1,0

8

100

1000

9500

RX

1500

10

15

2,0

9

1250

1000

RX

100

1000

20

5

0,5

10

RX

1000

8550

10

1500

10

20

1,5

11

100

2000

500

RX

500

15

2

0,5

12

5000

100

RX

10000

1200

15

4

0,5

13

2000

RX

1000

1500

300

20

6

0,2

14

RX

5000

5000

1000

500

10

10

0,2

15

100

1000

RX

50

100

20

2

0,5

16

100

RX

1000

1500

150

15

3

1,0

17

960

1000

RX

1000

300

10

6

0,2

18

RX

1250

1000

100

750

10

20

0,5

19

100

2000

625

RX

100

15

5

1,0

20

100

1000

RX

4500

1000

10

20

0,1

21

5600

RX

1000

100

1500

10

20

0,5

22

RX

8250

100

1000

500

10

10

0,2

23

500

1000

RX

640

200

15

5

1,0

24

1000

2000

6500

RX

1000

10

12

1,5

25

7250

RX

1000

10

300

10

6

1,0

ЗАДАЧА 8 Міст змінного струму

Відповідно до заданих у таблиці 8 параметрів моста змінного струму потрібно:

  1. навести схему моста;

  2. показати умови рівноваги моста (у різних формах запису);

  3. визначити параметри шуканого плеча моста, при яких міст буде врівноважено, а також добротність котушки Q або тангенс кута втрат конденсатора tg .

Таблиця 8 – Вихідні дані до задачі 8

№ вар.

Z1

Z2

Z3

Z4

f, Гц

R1, Ом

другий параметр плеча

R2, Ом

другий параметр плеча

R3, Ом

другий параметр плеча

R4, Ом

другий параметр плеча

1

?

?

15

0

30

100 мкф

20

0

100

2

30

6 мГн

20

0

?

?

100

0

500

3

100

2 мкф

2000

3 мкф

50

0

?

?

1000

4

100

1 мГн

?

?

1000

0

0

1 мкф

5000

5

100

1 мГн

50

5 мГн

?

?

100

0

500

6

200

2,5 мкф

100

0

1000

0,1 мкф

?

?

100

7

?

?

75

0

45

8 мГн

120

0

50

8

100

6 мГн

?

?

200

0

40

0

100

9

200

10 мкф

100

0

200

0,5 мкф

?

?

1000

10

40

14 мкф

100

0

?

?

0

20 мкф

400

11

25

5 мГн

?

?

20

0

10

0

50

12

?

?

3

10 мГн

20

0

10

0

100

13

30

0,5 мГн

45

0

60

10 мкф

?

?

400

14

20

0

10

1 мкф

?

?

10

0

50

15

250

0,05 мкф

1000

0

?

?

0

0,1 мкф

1000

16

50

0,2 мкф

?

?

200

0

100

0

50

17

?

?

314

10 мГн

200

20 мГн

200

0

2000

18

100

100 мГн

200

0

?

?

40

0

50

19

100

0

?

?

30

1 мкф

850

0

100

20

500

100 мГн

1000

0

2000

0,1 мкф

?

?

500

21

?

?

1000

0

2000

0,1 мкф

500

0

50

22

10

10 мГн

100

0

?

?

100

0

50

23

10

10 мГн

?

?

1000

0

100

1 мкф

100

24

?

?

15

0

30

100 мкф

20

0

50

25

30

20 мкф

45

0

60

10 мкф

?

?

100

ЗАДАЧА 9 Електронно-променевий осцилограф

На вхід "Y" осцилографа подана напруга, частота якої fУ, а форма зображена на рис. 9. Лінійно-змінна напруга розгортки має час наростання tПР , час зворотного ходу променя tЗВ. Потрібно:

  1. побудувати зображення на екрані осцилографа у нормальному режимі роботи (на час зворотного ходу променя електронно-променева трубка гаситься), а також у разі, коли ЕПТ не гаситься;

  2. визначити миттєві значення напруги u1 і u2 , інтервал часу між ними, період і частоту сигналу за умови, що осцилограма на екрані має вигляд рис. 9.

Значення fУ , tПР , tЗВ , а також коефіцієнти відхилення КУ і розгортки КР наведено у таблиці 9.

Таблиця 9 – Вихідні дані до задачі 9

№ вар.

Графік

fУ , Гц

tПР , мс

tЗВ , мс

КУ ,

В/под.

КР , мкс/под.

1

а

50

50

10

10

10

2

б

100

9

1

20

20

3

в

200

9

1

5

50

4

г

400

2,25

0,25

2

100

5

д

500

1,8

0,2

0,5

1

6

е

1000

0,45

0,05

0,1

5

7

а

2000

0,45

0,05

1

100

8

б

5000

0,09

0,01

0,05

2

9

в

50

36

4

10

1000

10

г

100

18

2

5

500

11

д

200

4,5

0,5

20

200

12

е

400

1,0

0,25

1

10

13

а

500

3,6

0,4

0,01

20

14

б

1000

0,9

0,1

0,5

50

15

в

2000

0,9

0,1

2

1

16

г

5000

0,36

0,04

0,05

200

17

д

50

9

1

10

5

18

е

100

4,5

0,5

0,02

500

19

а

200

2,25

0,25

20

2

20

б

400

4,5

0,5

5

100

21

в

500

0,9

0,1

0,1

1000

22

г

1000

1,8

0,2

1

50

23

д

2000

0,2

0,05

0,02

2

24

е

5000

0,18

0,02

0,01

200

25

а

50

18

2

10

5

ЗАДАЧА 10 Побудова осцилограми на екрані осцилографа

Виконати графічну побудову осцилограми, яка має вийти на екрані електронно-променевого осцилографа, якщо безпосередньо до вертикально-відхиляючих і горизонтально-відхиляючих пластин підвести напруги, що змінюются за законами, указаними у таблиці 10. Чутливістю трубки задатися у межах 0,5…3 мм/В.

Таблиця 10 – Вихідні дані до задачі 10

№ вар.

u(t), B

№ вар.

u(t), B

Горизонтально-відхиляючі пластини

Вертикально-відхиляючі пластини

Горизонтально-відхиляючі пластини

Вертикально-відхиляючі пластини

1

10 + 30 sin t

50 sin 2t

14

60 sin 2t

70 sin 3t

2

50 sin 2t

10 + 30 sin t

15

70 sin 3t

60 sin 2t

3

40 sin t

60 sin 3t

16

80 sin (t+180)

100 sin 2t

4

60 sin 3t

40 sin t

17

100 sin 2t

80 sin (t+180)

5

100 sin t

80 sin (t+45)

18

50 sin (t+135)

60 sin t

6

80 sin (t+45)

100 sin t

19

60 sin t

50 sin (t+135)

7

25 sin 2t

30 sin (t-90)

20

60 sin 3t

40 sin (2t+90)

8

30 sin (t-90)

25 sin 2t

21

40 sin (2t+90)

60 sin 3t

9

70 sin (t+90)

50 sin 3t

22

30 + 70 sin t

90 sin (t+90)

10

50 sin 3t

70 sin (t+90)

23

90 sin (t+90)

30 + 70 sin t

11

20 sin t

25 sin (t-180)

24

30 sin 3t

20 sin (2t+180)

12

25 sin (t-180)

20 sin t

25

20 sin (2t+180)

30 sin 3t

13

10 + 35 sin t

40 sin (t+180)

ЗАДАЧА 11 Вимірювання потужності у трифазних колах

Потужність симетричного трифазного навантаження вимірюється двома (у випадку активної потужності) або трьома (у випадку реактивної потужності) однофазними ватметрами, увімкненими через вимірювальні трансформатори струму і напруги. Потрібно:

  1. Накреслити схему вмикання вимірювальних приладів і перетворювачів, виконати розмітку затисків.

  2. Побудувати векторну діаграму, виділивши на ній вектори струмів і напруг, під дією яких знаходяться обмотки ватметрів.

  3. Навести формулу для визначення показів кожного ватметра і потужності трифазного кола.

  4. Вибрати коефіцієнти трансформації вимірювальних трансформаторів, якщо ватметри мають границі вимірювання за струмом 5А, за напругою 150В.

  5. Визначити покази ватметрів, розрахувати потужність кола і похибку її вимірювання, якщо ватметри мають клас точності 0,5, а трансформатори – 0,2.

Вихідні дані наведено у таблиці 11.

Таблиця 11 – Вихідні дані до задачі 11

№ вар.

Вимірювальна потужність

Фази вмикання ватметрів

Схема сполучення навантаження

UФ , В

IФ , А

, град

1

Активна

А,В

Y

1140

120

+60

2

А,С

660

140

+45

3

В,С

2000

100

+30

4

А,В

3400

80

-30

5

А,С

6000

60

-45

6

В,С

660

40

-60

7

А,В

2000

150

-60

8

А,С

660

130

-45

9

В,С

1140

110

-30

10

А,В

6000

90

+30

11

А,С

3400

70

+45

12

В,С

6000

50

+60

13

А,В

660

30

0

14

Реактивна

А,С

Y

660

150

+60

15

В,С

1140

130

+45

16

А,В

2000

110

+30

17

А,С

3400

90

-30

18

В,С

6000

70

-45

19

А,В

660

50

-60

20

А,С

1140

140

-60

21

В,С

660

120

-45

22

А,В

3400

100

-30

23

А,С

2000

80

+30

24

В,С

3400

60

+45

25

А,В

6000

40

+60

ЗАДАЧА 12 Вибір вимірювальної апаратури

У високовольтному трифазному колі потрібно вимірювати лінійні струми і напруги, активну і реактивну потужність, витрату енергії, а також коефіцієнт потужності. Потрібно:

  1. Вибрати з довідника амперметри, вольтметри, трифазні ватметр, лічильник електричної енергії та фазометр, а також вимірювальні трансформатори струму і напруги з урахуванням їх віддалі L до вимірювальних приладів (провід мідний перерізом 2,5 мм2).

  2. Накреслити схему вмикання вимірювальних приладів і перетворювачів у коло, виконати розмітку затисків.

Вихідні дані наведено у таблиці 12.

Табліця 12 – Вихідні дані до задачі 12

№ вар.

UЛ , В

I Л , А

L, м

№ вар.

UЛ , В

I Л , А

L, м

1

660

40

15

14

660

120

21

2

1100

60

10

15

1100

150

26

3

3000

80

13

16

3000

200

28

4

6000

100

25

17

6000

250

22

5

10000

120

18

18

10000

40

27

6

15000

150

20

19

15000

60

30

7

15000

200

12

20

660

80

9

8

660

250

17

21

1100

100

8

9

1100

300

11

22

3000

120

16

10

3000

40

14

23

6000

150

24

11

6000

60

19

24

10000

200

31

12

10000

80

23

25

15000

250

29

13

15000

100

17

ЗАДАЧА 13 Цифрові вольтметри

Напруга UX вимірюється часоімпульсним вольтметром, який має дві границі вимірювання UН1 і UН2 , клас точності с/d. Відомі швидкості зміни лінійно-змінної компенсійної напруги VK1 і VK2 для кожної з границь вимірювання і частота квантуючих імпульсів f0 (таблиця 13). Потрібно:

  1. Скласти структурну схему вольтметра, пояснити принцип дії і отримати рівняння перетворювання.

  2. Визначити для кожної границі вимірювання вольтметра:

а) розмір ступеня квантування (кванта) вольтметра;

б) максимальне число квантів NН ;

в) час циклу вимірювання tH і максимальну швидкодію (число вимірювань у секунду) у припущенні, що час між циклами вимірювання дорівнює нулю;

г) число квантів NХ при вимірюванні напруги UX ;

д) найбільшу похибку квантування, абсолютну і відносну похибки вимірювання.

  1. Подати:

а) число квантів NХ у двійковому та двійково-десятковому коді;

б) індикацію результату вимірювання на цифровому табло;

в) результат вимірювання напруги UX .

Таблиця 13 – Вихідні дані до задачі 13

№ вар

UН1 , В

UН2 , В

c/d

f0 , МГц

VК1 , В/мс

VК2 , В/мс

UХ , В

1

2

20

1,0/1,0

5

5

50

1,83

2

5

50

1,0/0,5

1

1

10

3,101

3

10

100

1,0/0,2

2

2

20

7,904

4

1

10

0,5/0,5

1

1

10

0,908

5

20

200

0,5/0,2

2

20

200

15,31

6

50

500

0,2/0,2

1

10

100

33,72

7

100

1000

0,2/0,1

0,5

5

50

64,11

8

0,5

5

0,1/0,05

1

1

10

0,427

9

1

10

0,1/0,1

0,1

0,1

1

0,707

10

2

20

0,2/0,2

0,5

0,5

5

1,412

11

5

50

1,0/1,0

1

1

10

3,142

12

10

100

1,0/0,5

2

2

20

8,536

13

20

200

1,0/0,2

1

10

100

14,12

14

50

500

0,5/0,2

0,1

1

10

48,17

15

100

1000

0,5/0,5

0,2

20

200

85,36

16

0,5

5

0,2/0,1

5

5

50

0,338

17

1

10

0,1/0,05

1

1

10

0,866

18

2

20

0,1/0,1

0,1

0,1

1

1,516

19

5

50

0,5/0,2

2

2

20

4,813

20

10

100

1,0/0,5

0,5

0,5

5

7,602

21

20

200

1,0/0,2

0,1

0,1

1

16,81

22

50

500

1,0/1,0

0,1

1

10

42,57

23

100

1000

0,5/0,5

0,2

20

200

94,85

24

0,5

5

0,2/0,1

5

5

50

0,419

25

10

100

0,2/0,05

1

1

10

8,907

ЗАДАЧА 14 Вимірювання характеристик магнітних матеріалів

За схемою рис. 14 здійснюються вимірювання магнітних характеристик і втрат на перемагнічення в осерді трансформатора. У таблиці 14 наведено: параметри осердя трансформатора (числа витків W1 і W2, довжина середньої силової лінії LC, переріз S і маса М), частота струму f, покази приладів U2 i PW, опори вольтметра RV, ватметра RW і резистора R0, коефіцієнт відхилення К0 і довжина L вертикальної лінії на екрані осцилографа. Визначити:

  1. індукцію в осерді трансформатора і амплітудну магнітну проникність осердя;

  2. потужність втрат на перемагнічення і питому потужність втрат;

  3. відносну методичну похибку вимірювання потужності втрат з урахуванням опорів приладів і подати результат вимірювання потужності втрат.

Таблиця 14 – Вихідні дані до задачі 14

№ вар.

W1

W2

LC, м

S, см2

M, кг

f, Гц

U2, В

PW, Вт

RV, кОм

RW, кОм

R0, Ом

K0, В/под.

L, под.

1

220

440

0,34

16

4,0

50

220

28

100

100

1,0

0,5

5,0

2

250

50

0,27

25,6

5,0

50

15

5,0

5

5

1,0

1,0

4,2

3

200

100

0,10

3,0

0,2

400

50

1,3

50

50

0,5

0,1

4,0

4

100

40

0,27

10,2

1,9

400

120

14

20

20

0,5

0,5

3,8

5

1100

550

0,14

6,4

0,7

50

110

1,2

200

200

1,0

0,1

3,8

6

80

320

0,21

8,0

1,2

50

80

17

100

100

1,0

0,1

5,7

7

220

100

0,16

6,25

0,7

400

100

4,3

50

50

0,5

0,1

4,4

8

50

100

0,20

8,0

1,1

400

170

44

100

100

0,5

0,2

4,2

9

500

100

0,34

12,6

3,0

50

45

3,0

10

10

1,0

0,5

5,4

10

50

200

0,27

10,2

2,0

50

70

36

20

20

0,2

1,0

3,6

11

200

40

0,22

7,0

1,0

400

50

3,0

10

10

0,5

0,2

3,8

12

125

50

0,25

10,8

1,9

400

100

13,6

10

10

0,5

0,2

6,5

13

210

70

0,34

20,0

5,0

50

42

5,5

5

5

1,0

0,5

5,5

14

1400

600

0,17

5,0

0,6

50

96

1,0

100

100

1,0

0,1

3,6

15

30

10

0,32

12,5

2,7

400

27

18

1

1

0,1

0,5

4,3

16

80

20

0,28

17,0

3,3

400

54

10

5

5

0,1

0,1

3,5

17

600

100

0,21

10,0

1,5

50

35

1,2

10

10

0,2

0,05

5,6

18

500

200

0,27

12,8

2,4

50

90

4,8

40

40

1,0

0,5

4,3

19

20

200

0,23

5,1

0,8

400

180

112

100

100

0,5

1,0

5,8

20

60

6

0,26

17,0

3,0

400

20

5,4

1

1

0,1

0,2

3,7

21

100

400

0,17

8,0

1,0

50

100

14

100

100

1,0

1,0

4,8

22

1100

275

0,21

6,25

0,9

50

55

1,0

50

50

1,0

0,1

5,3

23

20

40

0,25

10,8

1,9

400

70

50

10

10

0,1

0,5

3,5

24

100

20

0,18

7,0

0,9

400

30

3,6

5

5

1,0

1,0

3,6

25

400

200

0,34

16,0

3,8

50

110

8,5

40

40

0,5

0,2

6,0

ЗАДАЧА 15 Вимірювання неелектричних величин

Для вимірювання неелектричної величини Х потрібно:

  1. підібрати вимірювальний перетворювач;

  2. навести вимірювальну схему;

  3. описати принцип дії перетворювача і особливості його використання;

  4. зазначити основні джерела похибок.

Діапазон DX значень величини Х і допустима похибка вимірювання Х наведені у таблиці 15.

Таблиця 15 – Вихідні дані до задачі 15

№ вар

Х

DX

Х

№ вар

Х

DX

Х

1

лінійні розміри

(1…100) мм

0,5

14

витрати газу

(0…0,1) м3

2,0

2

температура

(-200…+200)С

0,5

15

температура

(1000…3000)С

1,0

3

швидкість

(0…10) м/с

1,0

16

деформація

(0…10)%

5,0

4

переміщення

(0,1…10) мм

0,5

17

віддаль

(0,1…10) м

0,1

5

прискорення

(0,1…10) м/с2

2,5

18

сила

(10…100) Н

2,5

6

температура

(-80…+150) С

1,0

20

витрата рідини

(0…0,04) м3

2,0

7

зусилля динамічне

(0…1000) Н

5,0

19

концентрація газової суміші

(0…30)%

2,5

8

кутові розміри

(0…360)

1,0

21

тиск

(0,1…100)МПа

0,5

9

тиск

(10…500) кПа

2,0

22

переміщення

(0,01…100) мм

0,1

10

рівень рідини

(0…20) м

2,5

23

маса

(30…1000) кг

1,0

11

вібрація

(1…20) мм

10

24

температура

(-100…+100)С

1,0

12

товщина

(0…1) мм

5,0

25

концентрація розчинів

(0…+14) рН

2,5

13

момент

(0…100) Нм

5,0