5.4 Оформлення ілюстрацій

5.4.1 Ілюстрації повинні відповідати вимогам стандар­тів СКД. Ілюстрації, за винятком ілюстрацій додатків, треба нумерувати арабськими цифрами наскрізною нумерацією, якщо рису­нок один, то він позначається "Рисунок 1".

Ілюстрації, при необхідності можуть мати назву та поясню­вальні дані (підрисуночний текст), які розміщують під ілюстрацією. Слово "Рисунок" і найменування розміщують після поясню­вальних даних.

Приклад 4

Рисунок 1 - Деталі пристрою.

5.4.2 Якщо у тексті документу є ілюстрації, на яких зобра­жені складові частини виробу, то на цій ілюстрації повинні бути вказані номери позицій цих складових частин в межах даної ілюстрації, які розташовують у зростаючому порядку, за винятком позицій, що повторюються, а для електричних елементів - позиційні позначення, які встановлені для схем даного виробу. Виняток складають електричні елементи, які є органами регулю­вання чи настроювання, для котрих (окрім номера позиції) додат­ково вказують в підрисуночному тексті призначення кожного регу­лювання і настроювання.

При посиланні у тексті на окремі елементи деталей (отвір, паз, канавка, бортик і т.п.) їх позначають великими літерами алфавіту. Вказані дані наносять на ілюстрації згідно з ГОСТ 2.109-73.

В електричних схемах біля кожного елементу вказують його позиційне позначення, яке встановлено відповідним стандартом.

5.5 Додатки

5.5.1 Матеріал, який доповнює текст, допускається розта­шовувати в додатках (графічний матеріал, таблиці великого фор­мату, розрахунки, описання пристроїв та приладів, описання алго­ритмів і програм задач, які розв'язують за допомогою ЕОМ).

У тексті документа на всі додатки повинні бути посилання. Додатки розташовують у порядку посилань на них в тексті доку­менту за винятком інформаційного додатка "Бібліографія", який розташовують останнім.

5.5.2 Кожен додаток починають з нової сторінки, на якій зверху посередині вказують слово "Додаток" і його позначення, а під ним у дужках для обов'язкового додатка пишуть слово “обов’язковий” а для інформаційного – “додатковий”.

Додаток повинен мати заголовок, який записують симетрично відносно тексту з великої літери окремим рядком.

5.5.3 Додаток, позначають великими літерами українського алфавіту, починаючи з А, за винятком літер Ґ, Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь. Після слова "Додаток" знаходиться літера, яка позначає його послідовність.

Додаток може бути позначений літерами латинського алфавіту, за винятком літер І, О. У разі повного використання літер до­даток можна позначати арабськими цифрами.

Якщо у документі один додаток, він позначається "Додаток А". Додатки, як правило, виконують на аркушах формату А4. Допускається оформлення додатків на аркушах формату АЗ, А4З, А44, А2, А1 за ГОСТ 2.301-68*.

5.5.4 Текст кожного додатка можна розділити на розділи, підрозділи, пункти, які нумерують у межах кожного додатку. Попереду номеру ставлять позначення цього додатку. Додатки повинні мати загальну з рештою частиною документа наскрізну нумерацію сторінок.

5.5.5 Всі додатки повинні бути перелічені у змісті документа (якщо зміст є) з зазначенням їх позначень і заголовків.

Додатки, які випускають у вигляді самостійного документа, оформляють за загальними правилами: перший аркуш з основним написом за формою 2, наступні аркуші - за Формою 2а за ГОСТ 2.104-68*. Якщо необхідно, такий додаток може мати зміст. Додатком є завдання на дипломний чи курсовий проект.