§ 2. Суспільно-політичне життя

Зміна статусу УРСР у складі СРСР:

•1 лютого 1944 р. - закон про надання Україні права дипломатичних зв'язків з іноземними державами (відновлений нарком закордонних справ, глава - Д. Мануїльський);

• дозвіл на організацію власних озброєних формувань;

• надання Україні місця в ООН.

Відновлення сталінського терору:

• масові репресії проти жителів Західної України, окупованих районів, військовополонених, інтернованих громадян;

• 1941 р.- виселення на схід СРСР представників німецької національності;

• звинувачення в співпраці з окупантами і виселення в східні і азіатські райони СРСР кримських татар (травень 1944 р.), греків, вірмен, болгар;

• кінець 40-х-початок 50-х - виселення з районів Західної України до Сибіру, Магадана осіб, що підтримували зв'язки з УПА (бл. 800 тис. чол.).

Боротьба за владу після березня 1953 р. (смерть Сталіна):

після смерті Сталіна почалася боротьба за владу. В результаті до влади прийшов М. Хрущов, група Л. Берії була розгромлена.

Перші кроки по десталінізації суспільства:

• реабілітація репресованих в 30-і роки (В. Чубар, С. Косіор, Я, Гамарник і ін.);

· розширення прав республік (України) в економічному, політичному і культурному житті:

а) створення союзно-республіканських міністерств;

б) надання додаткових прав Україні в плануванні виробництва і розподілу;

в) лютий 1954 р. - передача УРСР Кримської області

(10 лютого 1954 р. - рішення Верховної Ради СРСР про входження Криму до складу УРСР). Привід:

• 300-ліття возз'єднання України з Росією;

• давні історичні зв'язки Кримського півострова з Україною (географічні, економічні, політичні);

• після виселення кримських татар в 1944 р. заселення півострова вихідцями з РРФСР;

• складні умови господарювання (степові гірські райони), отже, втеча переселенців.

Підсумки: проблеми, не вирішені урядом РРФСР, після передачі півострову лягли на плечі українського народу.

§ 3. Соціальна сфера

• Розгортається житлове будівництво (10 млн. чоловік після війни опинилися без житла), але житлово-побутові умови не задовольняли населення;

• недостатня кількість предметів повсякденного побутового призначення - взуття, одягу, продовольства (через відставання легкої і харчової промисловості);

• реальні доходи населення залишалися нижчими за довоєнний рівень;

• грошова реформа 1947 р. привела до вилучення у населення останніх трудових заощаджень;

• відміна в 1947 р. карток на продукти привела до значного підвищення цін при мінімальних зарплатах.

§ 4. Територіальних змін

• Серпень 1945 р. - радянсько-польський договір (уточнення меж між країнами);

• червень 1945 р. - радянсько-чехословацький договір (злиття Закарпаття з УРСР);

• лютий 1947 р. - радянсько-румунський договір (зафіксовані межі України згідно угоді

від 28 червня 1940 р.).

Підсумки: у післявоєнний період практично всі українські землі опинилися у складі УРСР.

§ 5. Радянізація західних областей України

Основні напрями радянізації:

• напрям радянських працівників партійно-комсомольського і державного апарату (тобто ключові пости в західних областях займали вихідці з інших регіонів);

• завершення колективізації;

· здійснення прискореної індустріалізації;

• репресії проти мирних жителів, депортація місцевого населення в східні райони і на територію Польщі (операція "Вісла");

• ліквідація греко-католицької церкви.

Привід: смерть 1/XI-1944 р. митрополита Андрія Шептицького.

Причина: подавити можливий осередок опору радянізації.

Методи:

• звинувачення греко-католицької церкви в співпраці з нацистами;

• рішення Львівського собору 1946г. про ліквідацію Брестської церковної унії 1596 р. і розрив з Ватиканом;

• приєднання УГКЦ (греко-католицькій церкві) до РПЦ (Російській православній церкві);

• висилка тих, що відмовилися прийняти православ'я до Сибіру;

• закріплення УГКЦ і перехід її в підпіллі (аж до кінця 80-х - поч. 90-х рр.).

ОУН - УПА в 1946 - 1950 рр.:

• боротьба загонів УПА (керівник з 1943 по 1950 р. - Р. Шухевич, С. Бандера здійснює керівництво з-за кордону);

• перенесення боротьби в основному в сільську місцевість;

• втрата віри більшості бійців ОУН - УПА в досягнення незалежності - перехід на радянську сторону або на територію Польщі;

• березень 1950 р. - загибель Р. Шухевича;

•1951-1952 рр. - припинення діяльності ОУН - УПА.

Таким чином, остання спроба відстояти не більшовицький шлях розвитку і самостійність України завершилася поразкою.

Культура

• відродження довоєнної мережі учбових закладів (шкіл, вузів);

• введення обов'язкової 7-річної (для міста) і 4-річної (для села) освіти (1953 р.);

• розвиток нових областей в науці (кібернетика, атомні дослідження);

• ідеологічний тиск партійної верхівки на культуру виразився в політиці "ждановщина":

• русифікація (цілеспрямоване звуження сфери використання української мови);

- звинувачення ряду діячів мистецтва в "буржуазному націоналізмі" (О. Вишня, Ю. Яновський, М. Рильський і ін.).

Таким чином, справжній розвиток національної культури без реального суверенітету неможливий.

Розділ VII. Україна в умовах десталінізації