2.2. Мікроознаки. Варіанти написання та зв'язок із характером людини

До мікроознак віносяться:

І. Гачки і вузлики. Вузлики, гачки, петлі під час неуважного читання можуть вислизати від уваги починаючого графолога, тому віддавна фахівці в цій галузі використовували лупу. Наявність різних гачків, вузликів, завитків під час написання та малюнків на полях вказує на спритність розуму, визначену заповзятливість, хитрість, вміння заплутувати у своїх інтересах інших людей та виходити з дуже складних ситуацій. Прагнення використовувати у великій кількості гачки, завитки, петлі помічена й за душевнохворими, особливо на ранній стадії шизофренії. Такі хворі на ранній стадії відрізняються схильністю до перебільшень, скритністю й замкнутістю. Вони намагаються ховати свої переживання, тому використовують особливий почерк, що не дозволяє сторонньому зрозуміти зміст написаного.

Іноді гачки супроводжуються вузликами, що підкреслює посилення тенденції до упертості, небажання розлучатися зі своїми ідеями чи випускати іншу людину зі сфери свого впливу. Якщо вузлики й гачки зустрічаються рідко, то навряд чи варто додавати їм особливого значення. У випадку постійної їх наявності у словах варто взяти до уваги наступне.

Маленький гачок на початку слова вказує скоріше на інертність мислення, чим на впертість. Власник подібного почерку погоджується з новими ідеями не відразу, його слід переконувати, причому дуже аргументовано. Інакше себе поводить людина, у почерку якої гачки з'являються наприкінці слова. Вона легко приймає чужі ідеї, але коли мова заходить про їхнє перетворення в життя, починає опиратися і пручатися, приводить масу доводів, що заважають здійсненню ідеї. А наприкінці обговорення вона немов би повертається до своєї споконвічної позиції. Іноді гачки зустрічаються в людей з округлим почерком, схильних до співробітництва і спільних дій [25, с. 34]. На початку розмови вони можуть виявляти впертість, але потім, для користі справи, погоджуються.

Вузлики чи гачки на початку та в кінці слова свідчать про впертість людини: опиратиметься до самого кінця, відкидаючи будь-який план, особливо, якщо він пропонується наполегливо. У розмовах із людьми такого типу треба дуже обережно і терпляче підводити їх до нових ідей.

Інакше поводяться люди з кутастим почерком. Вони схильні до критичного аналізу, до встановлення власної позиції, не відрізняє їх й особлива доброзичливість. Їх варто акуратно підвести до думки, що саме їм належить новий план, а ви лише уточнюєте окремі деталі.

Але впертість не варто відносити до недоліків людини.

ІІ. Петлі. В українській та інших мовах під час написання окремих букв використовуються петлі: "в", "у", "з", "д", "ц", "щ". За їх характером можна говорити про особливості мислення, способи вираження думок.

Частина людей практично не використовують у почерку петлі. Їх відрізняє незалежність мислення, сконцентрованість на головному. У людях вони цінують досягнення в роботі. Для них характерно вловлювати структуру події, це відрізняє винахідливістью особи.

Іноді відсутність петель сполучується з великим натиском, штрихи букв написані важко. Тут мова йде про ще більше прагнення до простоти, але до цього додається зайва самовпевненість та невміння доводити справу до кінця. Такій людині потрібний швидкий результат, а повільні дії партнерів сильно дратують.

Вузькі петлі вказують на обережність, стримування ентузіазму, повільний розгляд питань,що виникають. У вузьких і довгих петлях виявляється людина, що стримує свої пориви і придушує емоції.

Довгі петлі в буквах "у", "р", "д", що зачіпають рядок, що лежить нижче, вказують на відсутність уміння логічно мислити. Увага весь час перескакує з одного на інше.

Якщо петля довга і широка, то людина насамперед задовольняє свої матеріальні потреби. Роздуті петлі дуже часто вирізняють веселу людину. Вона любить, коли на неї звертають увагу відповідно до цього і будує свою поведінку, що нагадує театральне постанову.

Іноді зустрічаються зразки почерку, в яких нижні петлі у літерах "д" і "з" дуже маленькі. Так пишуть люди, які намагаються раціоналізувати власні невдачі в житті, які постійно йдуть на компроміси. У деяких випадках нижні кінці петель у букв "з" і "д" спрямовані вліво. Це почерк людей примхливих, демонстративних, дуже часто невпевнених у собі; багато часу вони віддають на самокопання. Якщо верхні та нижні петлі в букв "у", "д" і "з" непропорційно малі, то це означає, що людина не готова очолити справу, самостійно прийняти рішення. В усіх її діях почувається залежність від думки інших.

Буває і так, що нижній кінець петлі розгорнутий у зворотному напрямку. Рука того, хто пише кинулася вправо, тобто в майбутнє. Це почерк людей, здатних розуміти інших, поспішати їм на допомогу.

ІІІ. Форма великих літер.

Великі літери можуть бути великими і маленькими, простими і не дуже. З стилем написання великі букви часто помітно відрізняються від малих і тому становлять особливий інтерес для графологів.