- •Тема 1. Стратегія підприємства: поняття, еволюція концепції
- •1.1. Сучасні концепції стратегії
- •1.2. Спільні та відмінні риси підприємств різних форм власності.
- •Тема 2. Визначення місії та цілей підприємства
- •2.2. Місія, генеральна мета підприємства
- •Тема 3. Стратегічний контекст підприємства
- •Тема 4. Оцінка середовища функціонування підприємства
- •Тема 5. Аналіз стратегічного потенціалу підприємства
- •Тема 6. Загальні та загальноконкурентні стратегії підприємства
- •Тема 7. Продуктово-товарні стратегії
- •7.1.Ринкові характеристики продуктово-товарних стратегій.
- •7.1. Ринкові характеристики продуктово-товарних стратегій
- •Тема 8. Ресурсні стратегії
- •Тема 9. Функціональні стратегії
- •9.4. Виробнича стратегія
- •Наведемо приклади стратегій загального управління та інформаційного забезпечення процесів управління.
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ВІННИЦЬКИЙ ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ
Кафедра економіки підприємств і корпорацій
СТРАТЕГІЯ ПІДПРИЄМСТВА
Для студентів економічних спеціальностей всіх форм навчання
Вінниця – 2008
Рекомендовано до друку Науково-методичною радою Вінницького інституту економіки Тернопільського національного економічного університету (Протокол № 4 від 28.10.2006 р.) Видання друге, перероблене і доповнене – 2008. -114 с.
Укладач: викладач кафедри економіки підприємств і корпорацій ВІЕ ТНЕУ, к.е.н. Вікторія Іванівна Чорнодон
Рецензент: д.е.н., професор, заслужений економіст України Шестопаль Олександр Миколайович
Цикл лекцій з дисципліни "Стратегія підприємства" підготовлений згідно програми, затвердженої Вченою радою університету для кваліфікаційного рівня "Бакалавр" спеціальності "Економіка підприємств” – 6.050100.
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ВІННИЦЬКИЙ ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ
Кафедра економіки підприємств і корпорацій
СТРАТЕГІЯ ПІДПРИЄМСТВА
Для студентів економічних спеціальностей всіх форм навчання
Вінниця – 2008
ОПОРНИЙ КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ ЗДИСЦИПЛІНИ
„СТРАТЕГІЯ ПІДПРИЄМСТВА”
Тема 1. Стратегія підприємства: поняття, еволюція концепції
План
1.1.Сучасні концепції стратегії.
1.2.Спільні та відмінні риси підприємств різних форм власності.
1.1. Сучасні концепції стратегії
Аналіз сучасної економічної літератури дає змогу виділити дві основні концепції стратегії:
філософську;
організаційно-управлінську.
Філософська концепція ґрунтується на загальному значенні стратегії для підприємства. У зв'язку з цим Шершньова З.Є. і Оборська С.В. рекомендують розглядати стратегію «як філософію, якою повинна керуватися організація». З цієї точки зору стратегію варто розглядати як:
позицію організації, що не дає їй зупинитися на досягнутому, а весь час спрямовує, штовхає та орієнтує на постійний розвиток — придбання нової якості, яка активізує життєдіяльність в умовах середовища, що змінюється;
найцінніше досягнення управлінської діяльності, що відкриває можливості досягнення бажаних результатів функціонування (підтримка життєдіяльності, збереження функцій, що визначають цінність, якісну визначеність, сутнісні характеристики) і розвитку організації.
Організаційно-управлінська концепція визначає стратегію як певний шаблон логічної і послідовної поведінки, що складається на підприємстві свідомо або стихійно, і як найголовніший елемент самовизначення на ринку у швидко змінних умовах зовнішнього середовища.
Отже, до великої кількості трактувань поняття «стратегіям можна додати ще й таке: стратегія — це довгостроковий курс розвиту фірми, спосіб досягнення цілей, прийнятий у відповідності зі своїми продуктивними, фінансовими та іншими можливостями.
Таблиця 1.1.
Визначення терміну стратегія
Визначення
|
Автори |
1. Стратегія – це загальний всебічний план досягнення цілей. |
М. Меском, М. Альберт, Ф. Хедоурі |
2. Стратегія – це визначення основних довгострокових цілей і задач підприємства, прийняття курсу дій і розподіл ресурсів, необхідних для виконання поставлених цілей. |
А. Д. Чандлер |
3. Стратегія – це зобов’язання діяти певним чином: таким, а не іншим. |
Ш. М. Остер
|
4. Стратегя – це план управління фірмою, спрямований на зміцнення її позицій, задоволення споживачів і досягнення поставлених цілей. |
А.А. Томпсон
|
5. Стратегія – це узагальнена модель дій, необхідних для досягнення поставлених цілей шляхом координації і поширення ресурсів компанії. Власне кажучи стратегія –це набір правил для прийняття рішень, якими організація керується у своїй діяльності. |
А. ДЖ. Стрікленд |
6. Стратегія – це перелік правил для прийняття рішень, якими організація користується у своїй діяльності. |
І. Ансофф |
7. Стратегія – це план дій у конкурентній ситуації, що залежить від вчинків опонентів. |
ДЖ. Фон Непман, О. Моргенштерн |
8. Стратегія — це довгостроковий курс розвитку фірми, спосіб досягнення цілей, які вона визначає для себе, керуючись власними міркуваннями в межах своєї політики. |
З. Є. Шершньова С. В. Оборська |
9. Стратегія — це мистецтво керівництва; загальний план ведення цієї роботи, виходячи зі сформованої дійсності на даному етапі розвитку. Визначає напрям, у якому рухається компанія, виконуючи поставлені завдання. |
А. Н. Азріліян |
10. Стратегія — це комплекс прийнятих менеджером рішень стосовно розміщення ресурсів підприємства і досягнення довгострокових конкурентних переваг на цільових ринках» |
П. Дойль |
11. Стратегія — це загальний план розвитку компанії задля досягнення цілей. |
О. Я. Шекшуєв |
12. Стратегія — це обережне дослідження плану дій, що дасть можливість збільшити конкурентну перевагу в бізнесі і примножити її. |
Б. Д, Хендерсон
|
1. Стратегія — це план. 2. Стратегія — це принцип поведінки. 3. Стратегія — це позиція (місце пезних товарів на конкретних ринках). 4. Стратегія — це перспектива, тобто основний спосіб дії організації. 5. Стратегія — це спритний прийом, особливий «маневр» з метою, наприклад, перехитрити суперника або конкурента. |
Г. Мінцберг |
Очевидно, для розробки стратегії кожне підприємство має спершу проаналізувати й оцінити такі напрями своєї діяльності, як: місію і можливості її здійснення;конкурентну(-і) перевагу(-и) на ринку; особливості організації бізнесу на ринку; ринки або сегменти ринків збуту, де «працює» підприємство і де збирається «працювати» найближчим часом; асортимент продукції або послуг, які надаються; ресурси; структуру підприємства й управління; виробничу програму.
Аналізуючи відомі трактування стратегії (табл. 1.1), необхідно визнати, що нині ще немає єдиного визначення.
А тому стратегію менеджери можуть представляти:
методом пристосування і встановлення взаємодії фірми, під приємства із зовнішнім середовищем;
«визначником», індикатором основних напрямів досягнення по ставлених цілей у здійсненні місії і концентрації зусиль на конкретних пріоритетах;
основою для стратегічного аналізу, стратегічного планування й прогнозування, стратегічного управління, а також для розробки стратегічних проектів і програм перспективного розвитку підприємства;
• інструментом діяльності вищого керівництва й управлінського персоналу.
Звичайно ж, навіть найкраща стратегія не гарантує того, що підприємству вдається уникнути періодів спаду і нестійкості. Стратегія не є панацеєю від невдач. І це мають розуміти і менеджери, і керівники підприємства. Вони повинні також знати, що від стратегії не слід очікувати швидкого результату, повного передбачення майбутнього і розвитку подій, обов'язкових перемог на ринку і т. ін.
Менеджерам і керівникам не слід сприймати і розуміти стратегію як догму, істину, яких варто дотримуватися за будь-яких умов і за будь-яку ціну. Стратегія не повинна бути стандартним планом і набором інструкцій, «ідеєю фікс» вищого керівництва, простою сумою продуктових, ресурсних і функціональних планів.
Виникнення кризових ситуацій і подальший розвиток кризи підприємства відбувається в основному внаслідок недостатньо відпрацьованої стратегії. Основними ознаками такої недостатності є:
відсутність у менеджерів і керівників навичок стратегічної діяльності і часом невміння керувати опором конкуренції, вести «військові дії» з конкурентами (останнє зумовлено відсутністю відповідних стратегічних планів або їх недостатністю);
нерозумінням і неосмисленням усіх сторін діяльності й особливостей підприємства, нерозумінням цілей;
відсутністю альтернативних стратегій і запасних варіантів розвитку на випадок зміни середовища;
неповне врахування вимог ринку (споживачів);
відсутність інформаційно-аналітичної підтримки стратегії і розроблених проектів розвитку підприємства;
недостатня увага до внутрішнього й зовнішнього середовища, використання неперевіреної інформації;
неповне осмислення й ототожнення стратегії і тактики діяльності підприємства.
Отже, аналізуючи існуючі визначення терміну «стратегія», варто зазначити, що нині немає загальноприйнятого і погодженого визначення. Однак таке різноманіття трактувань необхідно розглядати для забезпечення всеосяжного і всебічного розуміння стратегії. І тут дуже доречним буде вислів Генрі Мінцберга: «Кожне визначення додає важливі елементи до нашого розуміння стратегії, примушуючи нас ставити фундаментальні питання про організації і їхній розвиток узагалі».