Стаття 214. База оподаткування

У разі обчислення податку із застосуванням адвалорних ставок базою оподаткування є:

1. вартість реалізованого товару (продукції), виробленого на митній території України, за встановленими виробником максимальними роздрібними цінами без податку на додану вартість та з урахуванням акцизного податку;

2. вартість товарів (продукції), що ввозяться на митну територію України, за встановленими імпортером максимальними роздрібними цінами на товари (продукцію), які він імпортує, без податку на додану вартість та з урахуванням акцизного податку.

У разі обчислення податку із застосуванням специфічних ставок з вироблених на митній території України або ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) базою оподаткування є їх величина, визначена в одиницях виміру ваги, об'єму, кількості товару (продукції), об'єму циліндрів двигуна автомобіля або в інших натуральних показниках.

У разі обчислення податку із застосуванням одночасно адвалорних та специфічних ставок податку базою оподаткування є база, визначена відповідно до пунктів 214.1 та 214.4 цієї статті.

Стаття 215. Підакцизні товари та ставки податку

До підакцизних товарів належать:

• спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво;

• тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну;

• нафтопродукти, скраплений газ;

• автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли.

Крім ПДВ та акцизного збору до непрямих податків належить і мито. Даний податок стягується при перетині митного кордону, тобто при імпорті, експорті та транзиті товарів. Мито включається в ціни товарів, сплачується за рахунок покупця, його ставки диференційовані за групами товарів.

Платники – юридичні та фізичні особи, які здійснюють переміщення товарів через митницю.

Мита, які застосовують в Україні, класифікують за такими ознаками:

1) за способом нарахування:

• адвалерне, що нараховується у відсотках до митної вартості товарів, які обкладаються митом;

• специфічне, що нараховується у встановленому грошовому розмірі на одиницю товарів, що обкладаються митом;

• комбіноване, що поєднує обидва ці види митного обкладення;

2) за напрямком переміщення товарів:

— експортне (вивізне), що нараховується на товари при їх вивозі за межі митної території України;

• імпортне (ввізне), що справляється митницями при поступленні іноземних товарів на внутрішній ринок України;

• транзитне, що справляється митницею при транзиті товару через митну територію України;

3) за призначенням:

• антидемпінгове, що використовується при ввезенні на митну територію України товарів за ціною, яка суттєво нижча їхньої конкурентної ціни та при вивезенні товарів з України за ціною, яка суттєво нижча від ціни інших експортерів подібних товарів, якщо такі операції можуть нанести збиток загальнодержавним інтересам;

• компенсаційне, що використовується при ввезенні чи вивезенні товарів, під час виробництва яких використовувалась субсидія, якщо таке ввезення чи вивезення загрожує вітчизняним товаровиробникам або перешкоджає розширенню виробництва подібних товарів в Україні;

• спеціальне, що використовується як захисний засіб, якщо товари ввозяться на митну територію України в таких кількостях чи на таких умовах, які можуть нанести збиток вітчизняним виробникам подібних;

• сезонне, що встановлюється на окремі товари на термін, не більше чотирьох місяців з моменту його встановлення;

4) за порядком встановлення:

— автономне, що встановлюється країною самостійно, незалежно від міжнародних договорів;

— конвенційне, що встановлюється на основі двосторонніх та багатосторонніх переговорів та зафіксоване в угодах.

Для встановлення фактів, які стають основою для застосування спеціального, антидемпінгового і компенсаційного мита, проводиться розслідування відповідним уповноваженим державним органом згідно з заявою українських чи іноземних зацікавлених державних органів, підприємств, організацій, а також за ініціативою Митно-тарифного комітету України [2.78].

Мито сплачується в національній валюті України за встановленими ставками, виходячи з митної вартості товару.

Митна вартість – це ціна товару, яка фактично сплачена або підлягає сплаті на момент перетину митного кордону України. До митної вартості включається ціна товару, зазначена в рахунку – фактурі, а також такі фактичні витрати, якщо їх не включено до рахунка-фактури:

1. на транспортування, навантаження, розвантаження та страхування до пункту перетину митного кордону;

1. комісійні та брокерські;

2. плата за використання об'єктів інтелектуальної власності, що належить до даних товарів і яка повинна бути оплачена як умова їх ввезення (вивезення).

Порядок оплати і ставки мита визначаються Законом України « Про Єдиний митний тариф». Згідно з законодавством, Єдиний митний тариф – це систематизований звіт ставок мита, яким обкладаються товари та інші предмети, що ввозяться на митну територію України або вивозяться за межі цієї території. Єдиний митний тариф базується на міжнародних визнаних нормах і розвивається в напрямку максимальної відповідальності до загальноприйнятих у міжнародній практиці принципів і правил митної справи. Ставки Єдиного митного тарифу є єдиними для всіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності незалежно від форм власності, організації господарської діяльності або територіального розміщення, за винятком випадків, передбачених законами України і її міжнародними договорами.

Єдиний митний тариф України передбачає три види ставок, які відрізняються розмірами:

Преференційні ставки використовуються:

• до товарів, які походять із країн, що входять разом з Україною в митні союзи;

• при встановленні спеціального преференційного митного режиму відповідно до міжнародних договорів;

• до товарів, які походять з країн, що розвиваються (крім продукції тваринництва, харчової промисловості, продуктів рослинного походження).

Пільгові ставки використовуються до товарів, які походять:

— з країн, що користуються в Україні режимом найбільшого сприяння (Австрії, Великобританії, Італії, США, Німеччини, Франції та ін.);

— з країн, що розвиваються (за винятком товарних груп, за якими застосовуються преференційні ставки).

Повні (загальні) ставки застосовуються до інших товарів і предметів.

Вивізне мито є одним із інструментів структури експорту. Ставки вивізного мита затверджуються Кабінетом Міністрів України.

На відміну від більшості податків мито розраховують не самі платники, а органи митної служби. Нарахування мита на товари та інші предмети, що підлягають митному обкладенню, провадиться на базі їхньої митної вартості, тобто ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за них на момент перетину митного кордону України.

Мито сплачується митним органам України, а за товари та інші предмети, які пересилаються в міжнародних поштових відправленнях, – підприємствам зв'язку. Порядок надання відстрочки та розстрочки сплати мита встановлюється Державним митним комітетом України.