3. Методика організації навчального процесу на практичному занятті.

1. . Підготовчий етап.

1. Дати визначення антигену та антигенності. Розглянути антигенну будову бактерій на прикладі ентеробактерій.

2. Розібрати механізми проходження серологічних реакцій. Для адекватного сприйняття студентами матеріалу попередньо розібрати будову антитіл, їх властивості – валентність, афінність, авідність.

3. Дати визначення серологічних реакцій, визначити цілі СР. Звернути увагу на той факт, що для ідентифікації більшості мікроорганізмів до виду визначаються їх антигенні властивості.

4. Розібрати критерії обліку реакції аглютинації на склі та розгорнутої РА, для цього дати поняття титру ІДС.

5. Наголосити на відмінностях РА та реакції преципітації (характер антигену, чутливість, тривалість тощо). Дати визначення РА та РП.

2. . Основний етап.

Цей етап передбачає проведення студентами запланованих досліджень, визначення результатів, їх оцінка, запис протоколу досліджень за встановленою формою. Рекомендується така послідовність проведення досліджень:

1. Постановка студентами РА на склі. Облік, запис результатів роботи в протокол.

2. Постановка студентами РП. Облік, запис результатів роботи в протокол.

3. Розглянути на демонстраційних матеріалах РП в гелі: радіальну імунодифузію в агарі та імунодифузію по Оухтерлоні. Підкреслити значення РП в агарі для визначення патогенності (токсигенності) бактерій на прикладі збудника дифтерії.

4. Проведення розгорнутої РА. Роз’яснити студентам умови проходження реакції і принципи її обліку.

3. . Заключний етап.

Викладач перевіряє оформлення протоколу та в індивідуальній бесіді з кожним студентом встановлює кінцевий рівень набутих знань з основних і найбільш важливих теоретичних та практичних питань. Далі викладач повідомляє кожному студенту про загальну оцінку його підготовки та роботи на занятті, виставляє оцінку у журнал обліку відвідувань і успішності студентів і інформує студентів про тему та план наступного практичного заняття, особливості підготовки.

Староста групи заносить оцінки у відомість обліку успішності і відвідування занять студентами, а викладач завіряє їх своїм підписом.

3. Додатки:

Додаток 1. Питання для самоконтролю студентів.

• Які органи імунної системи відносяться до центральних та периферичних, їх функції

• Які клітини відносяться до імунокомпетентних, їх функції.

• Які клітини приймають участь у синтезі антитіл, характер їх кооперації

• Дати визначення поняттям: антигени, антигенність

• Які антигени має бактерія (на прикладі E.coli)

• Будова та функції імуноглобулінів

• Що таке серологічні реакції, відмінності простих та складних СР.

• З якою метою може бути поставлена серологічна реакція

• Реакція аглютинації - визначення

• Реакція преципітації - визначення

• Які складові простих СР

• Які етапи включає в себе отримання імунних діагностичних сироваток.

Додаток 2. Тестові завдання до заняття по темі:

„Серологічні реакції І”

1. У людини імунодефіцитний стан проявляється у зниженій продукції антитіл. Дефект формування яких клітин можна запідозрити з найбільшою вірогідністю

   1. Т-супресори

   2. цитотоксичні Т-лімфоцити

   3. нормальні кілери

   4. Т-хелпери

   5. нейтрофіли

2. При ідентифікації мікроорганізмів застосовується реакція аглютинації. Утворення видимої реакції пов’язано, зокрема, із валентністю антитіл. Яка мінімальна валентність молекули імуноглобуліну?

1. 1

2. 2

3. 3

4. 4

5. 5

3. Валентність антитіл обумовлюється

1. Коефіцієнтом седиментації

2. Кількістю важких ланцюгів

3. Кількістю активних центрів

4. Кількістю Fc-фрагментів

5. Кількістю легких ланцюгів

4. Імунна система людини складається із центральних та периферичних органів. Який із них відноситься до центральних і відповідає за проліферацію і дозрівання Т-лімфоцитів

1. Тимус

2. Кістковий мозок

3. Лімфатичні вузли

4. Селезінка

5. Пеєрові бляшки

5. Імунну відповідь можна умовно поділити на гуморальну та клітинну складові. Синтез імуноглобулінів безпосередньо здійснюють

1. Т-хелпери

2. В-клітини пам’яті

3. Плазматичні клітини

4. Нормальні кілери

5. Макрофаги

6. Для визначення видової належності культури мікроорганізмів застосовуються серологічні реакції. Які компоненти простої СР, поставленої з метою сероідентифікації

1. Імунна діагностична сироватка, культура мікроорганізмів

2. Сироватка хворого, культура мікроорганізмів

3. Сироватка хворого, імунна діагностична сироватка, культура мікроорганізмів

4. Кров хворого, імунна діагностична сироватка

5. Діагностикум, сироватка хворого

7. Ідентифікація мікроорганізмів основана на визначенні комплексу властивостей. Які із них визначають за допомогою СР?

1. Морфологічні

2. Біохімічні

3. Тинкторіальні

4. Антигенні

5. Патогенність

8. Який матеріал може бути використаний для постановки реакції преципітації як джерело антигену

1. Бактерії

2. Мікроскопічні гриби

3. Спірохети

4. Найпростіші

5. Віруси

9. В реакції аглютинації як антиген може бути використано

1. Культуру вірусів

2. Бактеріальні ферменти

3. Чисту культуру бактерій

4. Бактеріальні токсини

5. Фрагменти вірусного капсиду

10. Для діагностики більшості бактеріальних інфекцій застосовується бактеріологічний метод. Для постановки СР з метою сероідентифікації збудника в рамках бактеріол. діагностики використовується такий матеріал

1. Кров

2. Сироватка крові

3. Плазма крові

4. Гемокультура

5. Будь-який

Вірні відповіді:1-D, 2-B ,3-C ,4-A ,5-C ,6-A ,7-D ,8-E ,9-C ,10-D

3. Рекомендована література.

Основна:

1. Климнюк С. І, Ситник І. О., Творко М. С., Широбоков В. П. – Практична мікробіологія.-Тернопіль, „Укрмедкнига”, 2004, с. 5-33.

2. Воробьев А. А., Кривошеин Ю. С., Широбоков В. П. Руководство по медицинской и санитарной микробиологии.— М., 2002, с. 5-16.

3. Палій Г. К., Палій В. Г., Мруг В. М. Мікробіологія, вірусологія, імунологія, інфекційні хвороби. Словник / За ред. Г. К. Палія, В. Г. Палій.-Київ: Здоров’я, 2004. 196 с.

4. Воробьев А. А., Кривошеин Ю. С., Широбоков В. П. Медицинская и санитарная микробиология.— М., 2006, с. 57-66.

5. Красильников А. П. Микробиологический словарь-справочник.— Минск, 1986.

Додаткова:

1. Medical microbiology / edited by Samuel Baron, MD. – 4^th ed. The University of Texas Medical Branch and Galveston, 1996, 1273 p.

2. W.Levinson, E.Jawetz. Medical microbiology and immunology: examination and board review, 6^th ed. The McGraw-Hill Companies, 2000, 582 p.