12. Висновок

Людство усвідомило, як мала наша Земля, зрозуміло, що втручатися в процеси, що протікають в природі, треба вкрай обережно.

Наша планета унікальна, тому що на ній є життя. Життя пронизує не тільки водну і повітряну стихії, але і земну твердь. Життя а Землі представлена ​​живою речовиною, що утворене мільйонами видів і мільярдами особин. Жива речовина, все біологічне різноманіття Землі захищене від космічних променів геомагнітним полем і озоновим екраном. Всі форми і прояви життя не існують самі по собі, вони пов'язані складними взаєминами в єдиний комплекс життя-глобальну екосистему (біосферу). Ці взаємовідносини та зв'язки в живій природі дивовижні! Кожна група споріднених видів, що утворюють царство, виконує певну роль у кругообігу речовин: створення, перетворення, руйнування органічних речовин.

Основним джерелом енергії в біосфері є Сонце. Біогенний кругообіг речовин не дає перерватися життя на планеті Земля. Живі істоти біосфери перетворили хімічний склад повітря, води, грунту, визначили і їх сучасний склад, вплинули на формування мінералів та гірських порід, на рельєф Землі. Біосфера-середовище життя і результат життєдіяльності.

Одна з головних завдань ХХ1 століття, до вирішення якого істотний внесок повинна внести екологія, - це досягнення гармонії між людиною і природою.

У Ламарка ідея біосфери обгрунтована як ідея впливу на земну кору живих організмів. Він доводить, що всі мінерали земної кори є продуктом життєдіяльності рослин і тварин , котрі існували на земній поверхності. Отже, виникла і була обгрунтована в науці така ідея, що живе істотно впливає на земну кору, тобто неживе. В цьому ідейному руслі висловлювались і такі видатні природознавці як французький еволюціоніст, як Ж.Бюффон, видатний хімік А.Лавуаз"є, систематик К.Лінней, російський натураліст М.Ломоносов, які звертали увагу на те, що існує суттєвий взаємозв"язок між живою і неживою природою. І що рослини і тварини беруть участь в газообміні, у формуванні грунтів, природних копалин, в інших планетарних процесах.

Для формування біосферних уявлень велику роль відіграли праці видатного німецького натураліста О.Гумбольдта. Напочатку Х1Х ст. він розвивав ідеї, відповідно до яких органічний світ- це невід"ємна частина земної кори. Він вважав, що хімічних склад організмів залежить від хімічного складу компонентів середовища. Більш того, О.Гумбольльдт вважав, що існує своєрідна оболонка Землі, в котрій функціонально взаємопов"язані біотичні, атмосферні, гідрологічні і континентальні процеси.

Література  1. Бродський А.К. Короткий курс загальної екології: Учеб.пособіе.-СПб., 2001.  2. Владимиров В.А., Ізмалков В.І. Катастрофи та екологія .- М., 2000.  3. Данилов-Данільян В.І., Лосєв К.С. Екологічний виклик і стійкий розвиток. - М., 2000.  4. Мамедов М.М. Основи загальної екології: Підручник.-М., 1998.  5. Загальна екологія: Підручник для вузів / автор-упорядник А.С.Сте-  Пановскому / .- М., 2001. 

6. Навколишнє середовище: енциклопедичний словник-довідник: -т.1.-м., 1999.

7. Хван Т.А., Хван П.А. Безпека життєдіяльності .-  Ростов н / Д., 2001 

Цей текст може містити помилки.