Військово-морські сили

Військово-морські сили є самостійним видом збройних сил ФРН і призначені для ведення активних бойових дій як разом з іншими видами збройних сил ФРН, так і з союзниками по НАТО. На теперішній час, пріоритетним завданням ВМС ФРН є участь в операціях ОВМС НАТО з врегулювання кризових ситуацій під егідою ООН та ОБСЄ.

До складу ВМС ФРН входять флот і авіація ВМС. У мирний час всі сили ВМС знаходяться у національному підпорядкуванні і передаються під командування НАТО лише в період проведення спільних навчань, а окремі кораблі - на час знаходження у складі постійних оперативних з’єднань ОВМС НАТО.

У воєнний час більша частина сил флоту і морської авіації складає основу об'єднаних ВМС НАТО у Північній Європі.

Керівництво військово-морськими силами здійснює інспектор військово-морських сил (командувач), який очолює головний штаб ВМС.

Вища командна ланка управління військово-морськими силами включає головний штаб ВМС, якому підпорядковане головне командування, командування тилом та центральне управління ВМС.

Головний штаб ВМС розробляє плани будівництва та оперативного застосування військово-морських сил, плани оперативної та бойової підготовки сил флоту і авіації, організує проектування і керує будівництвом бойових кораблів та виробництвом військово-морської техніки і озброєння.

Головне командування ВМС (штаб - Глюксбург) є органом управління повсякденною і бойовою діяльністю сил флоту та авіації ВМС, несе відповідальність за стан бойової готовності кораблів і частин ВМС, розробку варіантів їх оперативного застосування, організацію зв’язку, розвідки та РЕБ.

Головному командуванню ВМС підпорядковані флотилії: підводних човнів, ескадрених міноносців, торпедних катерів, мінно-тральних сил, морської авіації, а також флотилія забезпечення управління ВМС.

Командування тилу ВМС (штаб - Вільгельмсхафен) є основним органом планування та організації матеріально-технічного забезпечення військово-морських сил. Йому підпорядковані командування районів базування “Захід” (Вільгельмсхафен), “Північ” (Кіль) та “Схід” (Варнемюнде). Ці командування об’єднують п’ять військово-морських баз (Вільгельмсхафен, Кіль, Ольпеніц, Фленсбург, Варнемюнде), два пункти базування, три транспортних батальйони, два батальйони охорони, шість складів боєприпасів, чотири склади матеріально-технічних засобів, один регіональний склад.

Центральне управління ВМС (штаб - Росток) відповідає за кадрові питання та керує діяльністю військово-навчальних закладів ВМС. На нього покладені завдання організації загальної та спеціальної підготовки, розробки тактико-технічних вимог до нових зразків озброєння та їх випробування, проведення наукових досліджень, медико-санітарне забезпечення особового складу.

Бойовий склад військово-морських сил включає п’ять флотилій.

Флотилія підводних човнів (штаб - Вільгельмсхафен) у своєму складі має дві ескадри підводних човнів та навчальний центр підготовки екіпажів.

Флотилія ескадрених міноносців (штаб - Вільгельмсхафен) включає: ескадру ескадрених міноносців, три ескадри фрегатів КРЗ та ескадру суден постачання.

Флотилія торпедних катерів (штаб - Варнемюнде) складається з трьох ескадр швидкісних (торпедних) катерів.

Флотилія мінно-тральних сил (штаб - Ольпеніц) складається з трьох ескадр мінних тральщиків та бойової водолазної групи.

Флотилія забезпечення управління ВМС (штаб - Кіль) у своєму складі має два управління зв’язку, 30 воєнно-морську групу зв’язку та 70 штаб зв’язку.

Флотилія морської авіації (штаб - Варнемюнде) включає три авіаційні ескадри ВМС (змішану, патрульну та допоміжну). У складі змішаної авіаційної ескадри знаходяться три ескадрильї (дві винищувально-бомбардувальні та одна розвідувальна) і зенітно-ракетна батарея ЗРК "Роланд". До складу патрульної авіаційної ескадри входять три авіаційні ескадрильї (патрульних літаків, РЕБ, протичовнових вертольотів), два військово-транспортні літаки DO 228 LT і два літаки-розвідники DO 228 LT для виявлення наслідків аварій на морі (масляних плям). У складі допоміжної авіаційної ескадри знаходиться вертолітна ескадрилья.

Високий рівень мобілізаційної готовності військово-морських сил дозволяє, в залежності від завдань, виділити до національних сил реагування до 40 % всіх наявних сил та засобів ВМС і сформувати на цій основі дві оперативні групи. В цілому, до НСР ВМС виділяється 4,3 тис. осіб.

На озброєнні ВМС знаходиться: 68 бойових кораблі (14 підводних човнів, два ескадрені міноносці КРЗ, 12 фрегатів КРЗ, п’ять десантних кораблі, 35¹ тральщиків); 45 бойовий катерів (30 ракетних, 15 сторожових); 62 допоміжних судна; п’ять ескадрилей бойових літаків (68 літаки); ескадрилья бойових вертольотів (24 вертольоти); ескадрилья пошуково-рятувальних вертольотів (22 вертольоти); батарея ЗУР “Роланд” (6 ПУ).

В ЗС ФРН діє нова система тривог, яка має назву “Система попередження НАТО”.

Структурно система складається з трьох самостійних і, в той же час, взаємодоповнюючих станів: “Застережні заходи”, “Попередження загрози”, “Відбиття агресії”.

Кожний зі станів передбачає проведення відповідного комплексу заходів з метою досягнення заданого рівня стратегічної готовності ОЗС блоку до ведення військових дій. Ці заходи містять чітко означені конкретні дії певного командування, штабу, з’єднання, частини (корабля), військового закладу, виконання яких контролюється національними та коаліційними органами. В системі тривог ФРН ці заходи деталізовані для кожного штабу, з’єднання, військового закладу, для кожної частини (корабля). Окрім того, у системі тривог ФРН враховані умови, за яких повинні вживатись ті або інші заходи, залежно від рівня інстанції, яка приймає рішення.

Оперативна та бойова підготовка (ОБП) збройних сил ФРН спланована і проводиться на основі планів ОБП НАТО, натовських концепцій “Обмеженої передової присутності”, "Європейського компонента безпеки та оборони" (ЄКБО), "Міжнаціональних оперативних сил" (МОС), положень "Ініціативи з оборонних можливостей", принципів програми “Партнерство заради миру” (ПЗМ).

Головні зусилля спрямовуються на перевірку і уточнення оперативних планів переведення ЗС країн з мирного на воєнне положення, планів оперативного розгортання військ і сил флоту, а також на дослідження і розробку нових форм та способів застосування бундесверу з врахуванням дій у складі ОЗС НАТО.