2. Порядок розробки та доведення завдань до підрозділів

Управління взводом (відділенням, танком) у ході ведення бою

У ході бою при діях на бойових машинах піхоти (бронетранспортерах, танках) командир взводу керує взводом по радіо, командами і сигналами. При цьому, працюючи на радіозасобах, командири повинні строго дотримувати правила ведення переговорів. У взводі (відділенні, танку) усі команди в бою передаються по радіо відкритим текстом. При подачі команд командири відділень (танків) викликаються позивними, пункти місцевості указуються від орієнтирів* і умовних найменувань.

Порядок подачі команд (сигналів) по радіо повинний бути наступним:

- позивний радіостанції, що викликають – 2 рази;

- слово «Я» і позивний своєї радіостанції – 1 раз;

- сигнал (команда) – 2 рази (при якісному зв’язку – 1 раз);

- слово «Я» і позивний своєї радіостанції – 1 раз;

- слово «прийом» - 1 раз.

Приклад: ««Яструб – 45», «Яструб – 45», я «Сокіл – 33», орієнтир перший, протитанкова гармата, знищити, орієнтир перший, протитанкова гармата, знищити, я «Сокіл – 33», прийом».

На прийняту команду робиться зворотня перевірка (квитанція) шляхом точного повторення команди або підтвердженням прийому словом «зрозумів». Квитанція дається на вимогу головної радіостанції.

Приклад:

««Сокіл – 33», «Сокіл – 33», я «Яструб – 45», орієнтир перший, протитанкова гармата, знищити, я «Яструб – 45», прийом», або «я «Яструб – 45», зрозумів, прийом».

Сигнали та загальні команди для всіх кореспондентів радіомережі подаються, як правило, з використанням циркулярного позивного. При цьому зміст команди (сигналу) повторюється два рази.

Приклад:

«Гроза, я «Зоря – 30», у напрямку ор. 5, гай «Круглий» у бойову лінію, направляючий – «Зоря – 301»—до бою; у напрямку ор. 5, гай «Круглий» у бойову лінію, направляючий – «Зоря – 301»—до бою, я «Зоря – 30», прийом».

Підтвердження команди в цьому випадку командири відділень (танків) не дають, а відразу же приступають до її виконання.

При хорошій якості зв’язку дозволяється робота скороченими позивними або без позивних.

Приклад:

«10-й, я 15-й, збільшити дистанцію, я 15-й, прийом» - скороченими позивними.

Приклад:

«Збільшити дистанцію, прийом». «Зрозумів, прийом» - без позивних.

* Як орієнтири вибираються добре видимі місцеві предмети. Орієнтири нумеруються справа наліво і по рубежах від себе в бік противника. Один з них призначається основним. Змінювати їх забороняється.

При веденні бою в пішому порядку командир механізованого (гранатометного, протитанкового) взводу керує підлеглими шляхом подачі команд голосом, сигналами і через зв'язківців.

Управління діями БМП (БТР), постановка бойових задач на відкриття вогню з їх озброєння, командир здійснює по радіостанції, через свого заступника і навідників-операторів, які залишаються у бойових машинах при веденні бою в пішому порядку.

При керуванні одиночними військовослужбовцями, що діють у пішому порядку, у команді зазвичай вказуються:

• звання і прізвище;

• що зробити,

• виконавча частина команди.

Приклад:

«Рядовому Іванову, перебігти до окремого дерева, ВПЕРЕД». «Рядовий Петров - ДО БОЮ». «Молодшому сержанту Сидоренко, переповзти до окремого дерева, ВПЕРЕД».

Розгортання взводу у перед бойовий і бойовий (відділення – у бойовий) порядки і перешикування.

Передбойовий порядок механізованого взводу, що діє у пішому порядку без бойових машин, шикується у лінію відділень. З початком розгортання в передбойовий порядок командири відділень встановлюють спостереження за сигналами командира взводу.

Взвод, що діє в пішому порядку без бойових машин піхоти (бронетранспортерів), з похідного порядку в предбойовий розгортається по команді (сигналу): «Взвод, у напрямку такого-то предмета (на такий-то рубіж), у лінію відділення-РУШ». Перше відділення висувається в зазначеному напрямку. Інші відділення незалежно від порядку проходження в колоні взводу по командах своїх командирів висуваються: вправо, уліво; витримуючи рівняння по першому відділенню, з інтервалом у 100 м між відділеннями та продовжують рух.

Залежно від обстановки і рішення командира взводу місця відділень у передбойовому порядку взводу можуть змінюватися. У цьому випадку місця відділень командир взводу визначає командою: «Взвод, у напрямку такого-то предмету , (на такій-то рубіж) напрямне таке-то відділення; таке-то відділення, праворуч; таке-то відділення, ліворуч — РУШ». Відділення за командами своїх командирів висуваються на свої місця і, витримуючи рівняння по напрямному відділенню, продовжують рух.

Взвод, що діє в пішому порядку, розгортається в бойовий порядок із передбойового порядку або з похідного порядку (з колони), минаючи передбойовий порядок, за командою, наприклад: «Взвод, у напрямку сухого дерева, на рубіж бугор, руїни, напрямне – друге відділення - ДО БОЮ» чи «Взвод, за мною - ДО БОЮ».

При розгортанні в бойовий порядок із передбойового - кожне відділення по команді свого командира розгортається в ланцюг і, витримуючи рівняння по напрямному відділенню, продовжує рух у зазначеному напрямку з максимальною швидкістю (прискореним кроком чи бігом), що забезпечує ефективне ведення вогню зі своєї зброї.

Під час розгортання в бойовий порядок з колони, обминувши перед бойовий порядок, відділення бігом (напрямне відділення кроком) у встановленому порядку виходять на свої місця і одночасно розгортаються у цеп, відкривають вогонь зі своєї зброї і продовжують стрімкий і безупинний рух уперед.

Відділення, що діє в пішому порядку, розгортається в ланцюг по команді (сигналу), наприклад: «Відділення, у напрямку широкого куща, на рубіж курган, яма, напрямний — рядовий Семенов - ДО БОЮ» чи «Відділення, за мною— ДО БОЮ». Відділення розгортається в ланцюг праворуч і ліворуч від командира відділення чи напрямного і відповідно до поставленої задачі продовжує рух у зазначеному напрямку.

Для відбиття противника вогнем з місця командир взводу (відділення) подає команду «Взвод (відділення) — СТІЙ», за якою взвод (відділення) залягає, застосовуючи до місцевості, і готується до ведення вогню. Для поновлення руху командир взводу (відділення) подає команду «Взвод (відділення) —ВПЕРЕД» і додається (якщо потрібно): «БІГОМ».

Зміну напряму руху взводу (відділення), що діє в пішому порядку, у передбойовому чи бойовому порядку, командир взводу (відділення) робить по команді, наприклад: «Взвод (відділення), праворуч, у напрямку виступу лісу (на рубіж яма, вис. з відм. 137,0), напрямне-перше відділення-РУШ». Напрямне відділення (напрямний) змінює напрямок на зазначений предмет, інші відділення (солдати) висуваються на новий напрямок і продовжують рух, витримуючи рівняння по напрямному відділенню (напрямному).

При повороті взводу кругом в передбойовому порядку відділення за командою своїх командирів «Відділення, за мною— РУШ» чи «Відділення, кругом - РУШ» прямують за своїми командирами або одночасно повертаються кругом і продовжують рух у новому напрямку. При повороті взводу кругом в бойовому порядку всі машини в бойовій лінії, а при діях у пішому порядку відділення в ланцюзі одночасно повертаються навкруги і продовжують рух у новому напрямку.

При необхідності зміна напрямку руху взводу в бойовому чи в передбойовому порядку і відділення в бойовому порядку проводиться за командою: «Увага, роби, що я». У цьому випадку командир взводу (відділення) вказує новий напрямок руху взводу рухом своєї машини, а при діях у пішому порядку — встановленим сигналом.

Командир взводу перебудовує взвод з бойового порядку в колону (похідний порядок) по команді (сигналу), наприклад: «Взвод, у напрямку ор. 2 (за мною), у колону-РУШ». При цьому машина командира взводу продовжує рух, інші машини в порядку номерів виходять на напрямок руху машини командира взводу, займають свої місця в колоні і продовжують рух, дотримуючи встановлених дистанцій.

Взвод з ланцюга в лінію відділень (передбойовий порядок) перешиковується за командою (сигналу), наприклад: «Взвод, у напрямку окремої будівлі, у лінію відділень — РУШ». Кожне відділення перебудовується в колону по одному і, дотримуючи інтервалів, продовжує рух у зазначеному напрямку.

Взвод з лінії відділень або з ланцюга в колону перебудовується по команді, наприклад: «Взвод, у напрямку сараю, у колону по одному (по три), напрямне-перше відділення-марш» чи «Взвод, за мною, у колону по одному (по трьох) —РУШ». Відділення на ходу в порядку номерів займають місця в колоні взводу і продовжують рух у зазначеному чи напрямку одночасно перебудовуються в колони по одному і займають свої місця в колоні взводу.

Відділення з ланцюга в колону перешиковується по команді (сигналу) «Відділення, за мною, у колону по одному-РУШ». Командир відділення продовжує рух, а солдати на ходу стуляються і займають свої місця в колоні.

Управління вогнем.

Найважливішим обов'язком командира взводу (відділення) у бою є управління вогнем. Воно включає: розвідку наземних і повітряних цілей, оцінку їхньої важливості і визначення черговості поразки; вибір виду зброї і боєприпасів, виду вогню і способу його ведення; цілевказання, подачу команд на відкриття вогню або постановку вогневих завдань; спостереження за результатами вогню і його коректування; маневр вогнем; контроль за витрачанням боєприпасів.

Спостереження і розвідка, які організовані командиром взводу (відділення, танка) ще при організації бою, безупинно продовжуються й у ході його ведення.

При оцінці важливості і визначенні черговості поразки цілі командир взводу (відділення, танка) повинний виходити з того, який збиток ця мета по своїх вогневих можливостях здатна нанести взводу (відділенню, танку) у бої. Важливими цілями вважаються і такі, поразка яких у даних умовах обстановки може полегшити і прискорити виконання бойової задачі.

Важливими цілями звичайно є: вогневі засоби противника, танки, бронетранспортери, самохідно-артилерійські установки, протитанкові керовані ракети, кулемети, протитанкові гранатомети, а також спостережні пункти, радіолокаційні станції і т.д.

У тому випадку, коли ці цілі знаходяться від підрозділів взводу в межах їхньої дальності дійсного вогню, вони називаються небезпечними.

Особливо небезпечними цілями у всіх випадках є засоби ядерного нападу противника - пускові установки і знаряддя, що застосовують ядерні боєприпаси.

Ті важливі цілі, що знаходяться від взводу (відділення, танка) на відстанях, що перевищують їхня дальність дійсного вогню, вважаються безпечними в даний момент бою.

Такий розподіл цілей на важливі і менш важливі, небезпечні і безпечні дозволяє командиру взводу (відділення, танка) швидко і правильно приймати рішення по черговості їхньої поразки; у першу чергу повинні знищуватися небезпечні цілі, у другу чергу-важливі цілі, а потім-всі інші.

Від уміння командира взводу (відділення, танка) навіть у важких умовах бою чітко і впевнено подати команду багато в чому залежить успіх ведення бою. Команди на відкриття вогню і постановка бойових задач повинні крім прямого призначення бути дисциплінуючим і організуючим засобом.

Послідовність подачі команди на відкриття вогню командиром взводу (відділення) може бути наступної:

1. Кому відкрити вогонь. Наприклад: «Другому відділенню», «Розрахунку кулемета», «Гранатометнику».

2. Цілевказання. Наприклад: «Ор. 3, уліво 40, кулемет в окопі».

3. Установка прицілу. Наприклад: «Постійний», «Сім», «П'ять».

4. Установка целіка або величина виносу крапки прицілювання у фігурах цілі. Наприклад: «Целік вліво два», «Уліво дві фігури».

5. Крапка прицілювання. Наприклад: «Під ціль», «У пояс», «У голову».

6. Довжина черги. Наприклад: «Короткими», «Довгими», «Безупинним».

7. Момент відкриття вогню — указується словом «вогонь».

Для ведення вогню з бойової машини піхоти і танка команда подається в такій послідовності:

1. Яким снарядом (гранатою) вести вогонь. Наприклад:

«Бронебійним», «Осколковим»; для відкриття вогню з кулемета на початку команди вказується: «Кулемет». По цих командах виконується заряджання спареного кулемета.

2. Цілевказання.

3. Дальність до цілі в метрах. Наприклад: «1600», «800», «1200».

4. Спосіб стрілянини. Наприклад: «З ходу», «З місця», з короткої зупинки «Коротка».

5. Момент відкриття вогню — указується словом «вогонь».

У командах на відкриття вогню з автоматичного гранатомета командир взводу (відділення) указує:

1. Кому вести вогонь. Наприклад: «Взводу», «Першому відділенню»,

2. Ціль. Наприклад: «По мінометному батареї», «По ПТУР».

3. Приціл, кутомір. Наприклад: «Приціл 10-15, кутомір 30-00», «Сім по сітці».

4. Крапка прицілювання (наведення) кожному відділенню. Наприклад: «Першому, наводити в міномет у куща; другому, праворуч 0-50; третьому, ліворуч 0-50»; «Наводити в кут траншеї».

5. Спосіб стрілянини, темп стрілянини. Наприклад: «З розсіюванням по фронті цілі, темп максимальний».

6. Кількість пострілів (витрата боєприпасів). Наприклад: «Витрата— 15», «Витрата— 10».

7. Довжина черги. Наприклад: «Короткими», «Довгими».

8. Момент відкриття вогонь-вказується словом «вогонь».

Керування вогнем штатних і доданих підрозділів шляхом постановки вогневих задач, при цьому він указує:

1. Якому підрозділу (кому) ставиться вогнева задача.

2. Найменування і місце розташування цілі (цілевказання).

3. Вид вогню на поразку цілі («знищити)», «придушити», «заборонити»).

Вибір виду зброї, яким найбільше ефективно може бути виконана вогнева задача (з найменшою витратою боєприпасів і в найкоротший термін), залежить насамперед від важливості цілі, її характеру, далекості й уразливості.

Вогонь танкових гармат застосовується для боротьби з танками, самохідно-артилерійськими установками й іншими броньованими цілями, для руйнування оборонних споруджень, придушення і знищення артилерії і живої сили противника.

Стрілецька зброя взводу (відділення), автомати і ручні кулемети використовуються для знищення живої сили противника зосередженим вогнем на дальностях до 800 м, окремими до 400 м, ручними до 800 м. Кулемети КК і ККТ застосовуються для знищення живої сили і поразки вогневих засобів противника на відстанях до 1000 м. Великокалиберні кулемети, установлені на бронетранспортерах ККВТ можуть уражати живу силу і вогневі засоби противника на відстанях до 2000 м.

По повітряним цілям вогонь стрілецької зброї взводу (відділення) застосовується по вертольотах і низько летять літакам на відстані до 500 м.

Командиру танкового взводу (танка) у бої приходиться вирішувати питання про найбільш доцільний вибір боєприпасів для поразки цілі, керуючись за наявністю снарядів у боєкомплекті. При цьому варто пам'ятати, що кумулятивні снаряди застосовуються для стрілянини по танках на середніх і малих відстанях (наприклад, із засідок); підкаліберні снаряди — по танках і всім броньованим цілям, що швидкорухаются, починаючи з граничних відстаней стрілянини; осколково-фугасні по бронетранспортерам і живій силі з установкою взривника на осколкову дію і на фугасну чи уповільнену дію при стрілянині на руйнування бліндажів, довгострокових вогневих спорудженні (ДЗВС, ДВС), цегельних будинків і т. п.

Уміла цілевказівка в бої є одним із важливіших умов своєчасного управління вогнем командиром взводу (відділення, танка). У механізованому і танковому взводах (відділенні, танку) воно здійснюється від орієнтирів (місцевих предметів) і від напрямку руху (атаки) трасуючими кулями і снарядами, розривами снарядів і сигнальних засобів, а також наведенням приладів у цілі).

Цілевказівка між бойовими машинами піхоти і танками, а також між взводами (відділеннями, танками) робиться головним чином від орієнтирів (місцевих предметів) трасуючими кулями і снарядами.

Усередині бойової машини піхоти (бронетранспортера) і танка цілевказування між членами десанту (екіпажа) звичайно здійснюється від орієнтирів (місцевих предметів) наведенням зброї в ціль чи від напрямку руху.

При цілевказуванні звичайно дотримується така послідовність:

— указується положення цілі (від чи орієнтира від напрямку руху);

— даються найменування цілі, характерні ознаки чи цілі місцевості;

— ставиться задач-уточнити дії цілі, спостерігати і т.д. Наприклад: «Ор. 2, вправо 50, ближче 100, ПТУР у зеленого бугра» чи «Кут гаю, вправо 10, далі 150—чорний кущ, уліво 20—кулемет».

Вогонь по повітряним цілям взводу ведеться двома способами: загороджувальним і супровідним вогнем.

У команді для ведення вогню командир взводу (відділення) указує:

• кому вести вогонь (підрозділу);

• над яким місцевим предметом (орієнтиром) вести вогонь

• яким способом вести вогонь;

• момент відкриття вогню.

Наприклад: «Відділенню, над мостом, загороджувальним— вогонь», «Відділенню, по вертольоті над гаєм, три, п'ять фігур уліво, довг-вогонь».

Управління вогнем не закінчується подачею команди на відкриття вогню. Неминучість помилок у підготовці вихідних даних часто приводить до необхідності коректування вогню з боку командира взводу (відділення, танка), тобто внесення виправлень у вихідні установки для забезпечення ефективної стрілянини на поразку цілі. Тому стріляючі, командири і розрахунки вогневих засобів (екіпажі бойових машин піхоти, танків) повинні вести спостереження за результатами стрілянини для коректування вогню і визначення ступеня поразки цілі.

Поразка цілі оцінюється за видимими результатами: ціль припинила рух чи ДЗВС зруйновано, знаряддя знищене, ціль запалена.

Маневр вогнем є найважливішою складовою частиною управління вогнем; за допомогою маневру вогнем досягається вогнева перевага по обраній меті в даний момент бою.

Розрізняють три форми маневру вогнем (сх. 2):

• зосередження,

• перенос,

• розподіл (розосередження).

Зосереджений вогонь застосовується по важливій меті (групі цілей) для поразки її вогнем високої щільності в короткий проміжок часу; він готується по ділянках місцевості на шляхах ймовірного руху противника.

Перенос вогню застосовується в тих випадках, коли ціль уражена і необхідно вразити інша чи мета необхідно вразити більш важливу мету.

Розподілом (розосередженням) вогню називається така форма маневру вогнем, коли взвод (відділення) одночасно веде вогонь по декількох окремим цілям.

Однієї з обов'язків командира взводу (відділення, танка) по забезпеченню організованого і діючого вогню в бої є контроль за витратою боєприпасів. Командири повинні постійно стежити за наявністю боєприпасів у підрозділах і вживати заходів до їхнього поповнення.

б). виховна робота у відділенні (екіпажі танка) і у взводі в бойовій обстановці

Де найбільше дбайливо проводиться виховна робота у військах там немає розхитаності в армії, там краще її лад і її дух, там більше перемог – визначення місця, ролі і значення політичної роботи в бойових умовах.

Виховна робота у відділенні (екіпажі тапка) і у взводі є складовою частиною підготовки і ведення бою і проводиться особисто командиром. Командир взводу (екіпажа) при проведенні виховної роботи спирається на бойовий актив.

Виховною роботою командир відділення (танка), взводу домагається твердого і послідовного проведення в життя політики уряду в Збройних Силах, забезпечує високу бойову готовність взводу (екіпажа).

Командир відділення (танка), взводу при підготовці й у ході бою проводить виховну роботу, спрямовану на згуртовування особового складу навколо уряду, роз'ясняє керівну і направляючу роль - джерела могутності держави, показуючи переваги нашого способу життя, виховує в дусі вірності військовій присязі, інтернаціональному боргу, пекучій ненависті до ворога і постійної готовності в будь-яких умовах виконати поставлену бойову задачу.

При проведенні виховної роботи командир взводу (відділення, танка) зобов'язаний:

— постійно виховувати в підлеглих високі морально-бойові і психологічні якості, свідому військову дисципліну, вивчати їхнього настрою, вникати в їхні нестатки і запити;

— роз'ясняти особливості обстановки, пропагувати серед особового складу бойові подвиги, зроблені воїнами в боях;

— виховувати підлеглих у дусі військової дружби і товариства, взаімодопомоги в бою, особистим прикладом мобілізувати їх на зразкове виконання військового боргу.

Одним з головних засобів мобілізації особового складу на рішучі і самовіддані дії при веденні бою є особистий приклад командира, його мужність, самовладання, наполегливість у виконанні наказів, а також припинення можливих помилкових слухів і панічних настроїв. Виховуючи підлеглих, командир зобов'язаний знати і враховувати психологічні якості воїнів і уміло використовувати ці знання при проведенні виховної роботи з ними. Тому командир відділення (танка), взводу зобов'язаний формувати в особового складу реальне представлення про сучасний загальновійськовий бій, про тих труднощів, що прийдеться переборювати при збройній боротьбі з застосуванням зброї масового

ІІІ. Висновки - 5 хвилин

- нагадати тему і мету заняття;

- відповісти на запитання;

- дати завдання на самопідготовку для підготовки до семінарського заняття, БССВ ч.ІІІ, розділ 1 гл.2, розділ другий, третій.

Викладач кафедри тактики та оперативного мистецтва

майор С.П. ГРИШИН