3.3.7 Вибір електродвигуна

Приводом для вентилятора служить електродвигун. Вал вентилятора приводиться в рух безпосередньо від електродвигуна через клинопасову передачу.

Встановлена потужність електродвигуна визначається за формулою:

Р_у = ( L _V * q_v ) / ( 3600 * η_ρ * η * n) * К _{З ,} кВт , (3.25)

де η_ρ - коефіцієнт корисної дії пасової передачі, η_ρ=0,95;

η _V - коефіцієнт корисної дії вентилятора, η _V = 0,79;

q_v - повний тиск повітря у вентиляторі, q_v = 0,5 кПа;

К_З – коефіцієнт запасу, К₃ = 1,2.

Частота обертання n_е може дорівнювати: 3000; 1500; 1000 і 700 об/хв..

Ру =(21719,4*0,5)*1,2/(3600*0,78*0,95) *1,2 = 4,9 кВт.

Якщо значення n, відповідає одному зі значень n_е , то вал вентилятора приводиться в рух від електродвигуна. Якщо n_{е min} > n , то необхідно визначити передаточне число і число пасової передачі.

U = n_е / n, (3.26)

U = 1000/458 2,18

Значення передаточного числа і пасової передачі приймають в інтервалі 2…4. Теплотехнічний розрахунок і розрахунок системи опалення, з’єднаного з вентиляцією, виконані на ЕОМ.

Вибираємо електродвигун 4А132S. Потужність електродвигуна 5,5 кВт.

3.3.8 Водопостачання

Заводи харчової промисловості є великими споживачами води питної і технічної якості. Вода витрачається для миття устаткування, сировини, підлог, поливання території, для задоволення господарсько-питних потреб працюючих, для пожежних цілей.

Проектування водопроводу починається з визначення розрахункової витрати води, що визначають по нормах водопостачання.

Нормою водопостачання називають кількість води, віднесеної до одиниці продукції, що випускається, до одиниці устаткування, або витрати однією людиною.

3.3.8.1 Визначення розрахункової витрати води.

В наш час для підприємств харчової промисловості встановлені укрупнені норми витрат води на господарсько-побутові і виробничі потреби, які віднесені на одиницю продукції, яка випускається.

Розрахункова витрата води (максимальна витрата води в добу найбільшого водоспоживання), містить у собі витрати на господарсько-побутові, виробничі і протипожежні потреби:

G _{розрах.} = G _гос + G _вир + G _п-пож, м³/с (3.27)

Витрата води на госодарсько-виробничі потреби визначаються за формулою:

G _госп = ( k_нер * ∑g_{і госп} М_і ) /3600_зм, м³/с, (3.28)

G _вир = ( k_нер ∑g_{і вир} М_і ) /3600_доб, м³/с (3.29)

де k_нер- коефіцієнт нерівномірності водопостачання, k_нер= 1,5;

g_{і госп –} середні витрати води на господарські потреби, для виробництва одиниці продукції, м³/т; приймаємо g_{і госп} = 0,13 м³/т;

g_{і вир –} середні витрати води для виробничих потреб, для виробництва одиниці продукції , м³/т; приймаємо g_івир = 3,7 м³/т;

 _зм – тривалість роботи підприємства протягом доби, _зм= 16 год/доб;

М_і– добовий вихід різних видів продукції, т; М_і = 320 т/доб.

G _госп =1,5 * 0,13 * 68/3600*16 = 0,0002 м³/с,

G _вир = 1,5 * 3,7 * 68/3600*16 = 0,0066 м³/с.

Витрати води на протипожежні потреби визначають як суму витрати води на внутрішнє і зовнішнє гасіння.

G _п-пож = G_зов + G _вн, (3.30)

Витрата води на зовнішнє пожежегасіння.

G_зов = g _зов*n _пож /1000, м³/с (3.31)

де g _зов - витрата води на гасіння однієї пожежі, g _зов = 25 л/с (СНиП ІІ-І.3.82);

n _пож – кількість одночасних пожеж, приймається в залежності від площі території підприємства, n _пож =2.

G _зов = 25*2/1000 = 0,05 м³ /с

Витрата води на гасіння внутрішніх пожеж:

G _вн = g _вн *n _стр / 1000, м³/с (3.32)

де g _вн - витрата води на один струмінь, приймаємо 2,5 л/с;

n _стр – кількість пожежних струменів; приймаємо n _стр =2.

G _вн = 2,5*2/1000 = 0,005 м³ /с

G _п-пож = 0,05 + 0,005 = 0,055 м³ /с

Таким чином

G _витр = G _гос + G _вир + G _п-пож (3.33)

G _розрах =0,0002 +0,0066 +0,055= 0,062 м³/с