Міністерство аграрної політики та продовольства України

Уманський національний університет садівництва

Факультет економіки і підприємництва

Кафедра фінансів і кредиту

Реферат

На тему: «Поняття і класифікація джерел права».

Виконав : студент 42-Ф групи

Сорока Д.В.

Умань - 2012

Зміст

Вступ

1. Поняття і класифікація джерел права.

2. Загальна характеристика джерел права.

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

Фінансове право, як і будь-яка галузь права, складається з великої кількості фінансово-правових норм. Разом вони складають складну систему. Усередині системи фінансово-правові норми групуються в різні підрозділи для регулювання фінансових відносин, що складаються відповідно до об'єктивно існуючих ланок фінансової системи, тобто внутрішнє угрупування фінансово-правових норм залежить від особливостей фінансових відносин, а їх єдність забезпечується спільністю предмета правового регулювання. У фінансовому праві як галузі права норми інтегруються в самостійні підгрупи - інститути, регулюючі однорідні фінансові відносини у сфері бюджету, державного кредиту та ін. Кожний вид фінансових відносин є відносно самостійним і регулюється у зв'язку з цим також відносно самостійною групою фінансово-правових норм, які в сукупності утворюють інститути фінансового права.

Таким чином, під системою фінансового права необхідно розуміти об'єктивно обумовлену внутрішню його побудову, об'єднання і розміщення фінансово-правових норм у певному порядку (взаємозв'язку і послідовності).

Фінансове право складається з величезної кількості правових норм, які за своєю значущістю неоднакові. В нього включаються норми, які закріпляють принципи і положення, що вживаються у всіх видах фінансової діяльності, та норми, що приймаються державою для регулювання конкретних видів фінансових відносин.

1. Поняття і класифікація джерел права.

Джерела права - нормативно-правові акти, санкціоновані звичаї, прецеденти (судові чи адміністративні), міжнародні угоди.

Є кілька підходів до розгляду джерела права:

• соціально-економічний, який визначає сукупність соціально - економічних факторів, що регулюють об'єктивні закони;

• державно-політичний — характеризує реалізацію державної волі в конкретних правових нормах;

• юридичний — специфічний механізм реалізації, що передбачає волю держави в конкретних нормах права.

Джерело фінансового права повинне: установлювати певні прави­ла поведінки, що виключають її індивідуалізацію стосовно окремого суб'єкта; бути виданим компетентним органом (в основному органами державної влади); чітко відповідати матеріальній і процесуальній сто­роні функціонування. Таким чином, джерелом фінансового права є форма вираження правотворчої діяльності держави з приводу прийняття компетентними державними органами нормативних актів, що встановлюють норми фінансового права. Джерела фінансового права можуть бути систематизовані згідно з певними принципами: 1. На підставі владної територіальної ознаки (в основному це сто­сується видів нормативних актів):

- загальнодержавні нормативні акти;

- республіканські (Автономна Республіка Крим);

- місцеві нормативні акти.

2. За характером правових норм:

- нормативні акти, що містять правові норми загального характе­ру, прийняті компетентними органами у встановленому порядку;

- ненормативні акти, що не містять правових норм загального характеру.

3. За особливостями правового регулювання і характером вста­новлення:

- звичай, санкціонований компетентними органами у встановле­ному порядку. Найчастіше йдеться про звичай, до якого робиться від­силання в законі. Звичаєм, як правило, регулюються процесуальні сторони функціонування актів, рамки компетенції державних органів у сфері фінансової діяльності;

- прецедент, який одержав поширення в державах англосаксонської системи, особливо при наявності пробілу в законодавстві. Специфіка в даному разі полягає в тому, що правозастосовний орган фактично ви­ступає як нормотворча структура. Багато процесуальних норм народило­ся в ході судових слухань податкових справ. Так, розгляд податкових правопорушень в американському суді ускладнювався посиланнями на п'яту поправку Конституції США, яка надавала право відмовитися від дачі показань, оскільки це могло призвести до «самозвинувачення». Вер­ховний Суд США, наділений повноваженнями конституційного контролю, відмовив підозрюваним у можливості використовувати п'яту поправку до Конституції у разі розгляду справ про податкові правопорушення.

- міжнародні договори (конвенції, угоди). Важливого значення набувають вони при врегулюванні подвійного оподаткування, інших питань оподаткування. Застосування даного джерела не завжди є одно­значним. Міжнародні договори наділені різною юридичною чинністю.

- правова доктрина, яка характерна для мусульманських країн, де, будучи одним з важливих джерел шаріату, заповнює прогалини законо­давства відповідно до розпоряджень мусульманської доктрини.

- нормативний правовий акт — найважливіше, а іноді єдине джерело фінансового права. У деяких випадках інші джерела розгля­даються як похідні від нормативного акта.