35. Визнання запасів, завдання обліку запасів.

Економіко-правову сутність запасів діяльності визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси».

Відповідно до положення запасами є активи, які:

• утримуються для продажу за умов звичайної господарської діяльності;

• перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва.

У бухгалтерському обліку запаси поділяють:

а) у виробничій сфері на:

• сировину, основні матеріали, комплектуючі вироби та інші матеріали, що призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуговування виробництва і адміністративних потреб;

• незавершене виробництво у вигляді незакінчених обробкою і складанням деталей, вузлів, виробів. Незавершене виробництво на підприємствах, що виконують роботи та надають послуги, складається з витрат на виконання незакінчених робіт (послуг), щодо яких підприємством ще не визнано доходу;

• готову продукцію, що виготовлена на підприємстві, призначена для продажу і відповідає технічним та якісним характеристикам, передбаченим договором або іншим нормативно-правовим актом.

У сільському господарстві виділяють в окрему групу:

• тварини на вирощуванні та відгодівлі;

б) у комерційній сфері

• товари у вигляді матеріальних цінностей, що придбані (отримані) та утримуються підприємством з метою наступного продажу;

в) в усіх сферах діяльності в окрему групу виділяють

• малоцінні та швидкозношувані предмети, що використовуються як засоби праці протягом не більше одного року або нормального операційного циклу (якщо він довший за рік).

Як видно із наведеного вище, запаси можуть знаходитись у різній формі: виробничі запаси, тварини на відгодівлі та вирощуванні, на складах, у процесі виробництва (незавершене виробництво), у формі готової продукції, напівфабрикатів тощо. Тому у кожній сфері діяльності запаси обліковуються за законодавчо визначеною методологією. Оскільки кожний вид запасів діяльності має свою методику обліку, їх потрібно розглядати окремо один від одного, тобто — виробничі, комерційні або грошово-кредитні та за різними формами:

• виробничі запаси;

• тварини на відгодівлі та вирощуванні;

• готова продукція;

• напівфабрикати тощо.

35. Первинна оцінка виробничих запасів у бухгалтерському обліку.

Придбанні, отримані або вироблені запаси зараховуються на баланс підприємства за первинною вартістю.

Первинною вартістю запасів, що придбані за плату, є їх історична собівартість, яка складається з таких фактичних витрат:

а) суми, що сплачуються згідно з договором (продавцю) постачальнику;

б) суми, що сплачуються за інформаційні, посередницькі та інші подібні послуги у зв’язку з пошуком і придбанням запасів;

в) суми ввізного мита;

г) суми непрямих податків у зв’язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству;

µ) затрати на заготівля, вантажно-розвантажувальні роботи, тран­спортування запасів до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування та відсотки за комерційний кредит постачальників;

д) інші витрати, які безпосередньо пов’язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у апланованих цілях. До таких витрат, зокрема, належать прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати підприємства на доопрацювання і підвищення якісно-технічних характеристик запасів.

Відповідно до П(С)БО 9 первинною вартістю запасів, що виготовляються власними силами підприємства, визнається собівартість їх виробництва, яка визначається за Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку — 16 «Витрати».

Первинною вартістю запасів, що внесені до статутного капіталу підприємства, визнається погоджена засновниками (учасниками) підприємства їх справедлива вартість.

Первинною вартістю запасів, одержаних підприємством безоплатно, визнається їх справедлива вартість.

Первинна вартість одиниці запасів, придбаних у результаті обміну на подібні запаси, дорівнює балансовій вартості переданих запасів.

У тих випадках, коли балансова вартість переданих запасів перевищує їх справедливу вартість, то первинною вартістю отриманих запасів є їх справедлива вартість. Різниця між балансовою і справедливою вартістю переданих запасів включається до складу витрат звітного періоду.

Первинна вартість запасів, збільшених (зменшених) на суму грошових коштів, чи їх еквівалентів, що була передана (отримана) в процесі обміну.

Разом з тим, відповідно до П(с)БО 9, не включаються до первинної вартості запасів, а належать до витрат того періоду, в якому вони були встановлені або здійснені:

понаднормові втрати і нестачі запасів;

проценти за користування позиками;

витрати на збут;

загальногосподарські та інші витрати, які безпосередньо не пов’язані з придбанням і доставкою запасів та приведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях.