1.1.Іеед як наука

ІЕЕД – це наука, що вивчає госп.д-сть людей в історичному розвитку та її наукове відображення в економ.поглядах і вченнях.

Об’єкт дослідження ІЕЕД – госп.сфера с-ства як цілісна система, що пізнається через історичні явища і факти господ.життя.

Основна мета ІЕЕД – формування знань про історичний розвиток господарства та економічної думки для розуміння генези й закономірностей функціонування економічних систем сучасності та майбутнього.

Основні ф-ції ІЕЕД:

-формування і розвиток економічного мислення;

-пізнання процесу еволюції і господарювання та економ.науки;

-засвоєння економічних категорій, законів і принципів у їх історичних змінах;

-виявлення теоретичних і практичних пріоритетів на основі виявлення альтернативних економічних поглядів.

Основні завдання курсу ІЕЕД:

-узагальнення та аналіз господ.розвитку;

-з’яcування логічних причинно-наслідкових зв*язків економ.процесів і явищ під час певних історичних подій;

-пізнання основних напрямків економічної думки, розуміння її теоретичних основ, методологічних ообливостей, провідних наукових ідей, взаємозалежності та тенденцій розвитку;

-опанування наукових інструментаріїв сучасного теоретико-економічного дослідження, розвиток у студентів на цій основі широких економічних можливостей;

-показ нерозривного зв*язку історії економіки, економічної теорії та історії економічної думки, як єдиної історико-економ.науки.

1.2. Методи іеед

Методологічною основою ІЕЕД є панівна парадигма економ.теорії, яка науково відбиває реально існуючу госп.систему с-ства.

Нині більшість дослідників розглядають суспільно-економ.процеси на засадах цивілізаційної парадигми, яка передбачає розгляд людства як цілого, що утворює світові цивілізації. Історично утвердилися два типи цивілізації, які характеризують східну і західну гілки розвитку с-ства.

Історичний розвиток кожного с-ства обумовлений особливостями цивілізації, до якої воно належить. Цивілізаційні фактори представлені специфікою духовно-культурних цінностей, формами і способами здійснення влади, організації життя с-ства та іншими ознаками, що відіграють вирішальну роль у будь-якій сфері с-ства.

Методи ІЕЕД:

-історичний;

-хронологічний підхід;

-системний підхід;

-принцип єдності позитивного і нормативного аспектів економічної науки;

-аналітичний метод, в тому числі використання факторного аналізу;

-статистичні методи долідження;

-каузальний метод (пошук зв*язків між процесами)

-функціональний метод.

1.3.Етапи і напрями розвитку іеед

Основні моделі(підходи) щодо періодизації економ.історії:

-модель Ліста, критерієм поділу в якій є пануюча сфера госп.д-сті;

-модель Гільденбранта-Бюхера, в основі якої лежить довжина шляху, який проходить товар від виробника до споживача;

-марксистська модель, заснована на виокремленні суспільно-політичних формацій, головною ознакою яких є пануюча форма власності на засоби вир-ва;

-інституційно-технологічна модель, класифікаційними критеріями в якій виступають пануючі технологічний спосіб вир-ва та сфера економіки;

-історико-хронологічна модель, заснована нестільки на економічних, стільки на загальноісторичних критеріях.

Основні періоди в історії економічної думки:

-докласична економічна думка, яка охоплює економічну думку Стародавньго Сходу, античності та середньовіччя, включаючи меркантилізм;

-класична політична економія;

-альтернативні класичній школі напрямки економічної думки: історична школа, марксистська економічна теорія та генеза економічних концепцій соціал-демократії;

-неокласичний напрям економічної теорії і виникнення та розвиток маржиналізму;

-основні напрямки економічної думки в ХХ ст – початку ХХІ ст: виникнення та еволюція інституціонального напряму, кейнсіанства, еволюція неокласичного напряму та економічний неолібералізм, економічні теорії неоконсерватизму.